ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року Справа № 910/14144/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргууповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.)у справі№ 910/14144/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек Енерджи"треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Компанія "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ", 2) ОСОБА_5,провизнання правочинів недійсними, за участю представниківпозивачаШалашова В.І.,відповідачаКебус М.В.,третіх осібне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 у справі №910/14144/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, представником ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2015 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14144/15 від 31.07.2015 прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 апеляційне провадження у справі № 910/14144/15 припинено, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2015 у справі № 910/14144/15 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду від 03.11.2015, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до апеляційного суду для розгляду по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, ст.ст. 80, 81 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є договори відступлення права вимоги, укладені 16.06.2014 між ТОВ "Грінтек Енерджи" та Компанією "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ", а також між ТОВ "Грінтек Енерджи" та ОСОБА_5

Як встановлено судом апеляційної інстанції, Компанія "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ" зареєстрована в Австрії (Австрія, м. Баден, вул. Бьондекгассе, буд. 4, 2500), тобто є іноземним суб'єктом господарювання.

Згідно зі ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Взаємодія судів України з судовими органами інших держав з питання щодо виконання за кордоном процесуальних дій регулюються Конвенцією з питань цивільного процесу (Гаага, 1954) і угодами про взаємну правову допомогу, укладеними Україною з іншими державами.

Відповідно до Законів України від 19.10.2000 № 2052-III та № 2051-III з 26.11.2000 набрали чинності для України Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) і Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торгових справ (Гаага, 1970), із заявами та застереженнями.

Відповідно до ст. 3 Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (далі - Конвенція) орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

Згідно зі ст. 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

Якщо документ має бути вручений відповідно до ч. 1 цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Для забезпечення належного повідомлення про розгляд справи Компанії "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ" у встановленому порядку, з метою забезпечення повідомлення третьої особи-1 Компанії "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ" (Австрія) про час та місце розгляду справи відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) Київський апеляційний господарський суд неодноразово зобов'язував ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" як зацікавлену особу надати Київському апеляційному господарському суду письмові переклади документів на німецьку мову та їх нотаріально засвідчити.

Позивач не виконав вимог увал Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та від 13.10.2015.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, пославшись на п. 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482, п. 5 ч. 1 ст. 81 та ст. 80 ГПК України припинив апеляційне провадження у справі, оскільки ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" без поважних причин не надало суду доказів виконання ухвал Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та від 13.10.2015, а саме: не надало нотаріально посвідчених перекладів документів на німецьку мову, що, за висновком апеляційного суду, позбавляє його можливості забезпечити належне повідомлення третьої особи-1 Компанії "ЗАХВЕРТ ІНВЕСТ ТРОЙХАНД ГмбХ" (Австрія) /сторона оспорюваного договору/ про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів вважає вказані висновки апеляційного суду та вчинені ним процесуальні дії неправомірними з огляду на таке.

В п. 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", на який послався апеляційний суд, зазначено, що у випадку, коли скаржник за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду не додав до такої скарги повернуті позовну заяву й відповідні матеріали, апеляційний господарський суд, виносячи ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження, вправі цією ж ухвалою витребувати у скаржника повернуті йому місцевим господарським судом позовну заяву і додані до неї матеріали. В разі неподання скаржником без поважних причин витребуваних матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд залишає таку скаргу без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Таким чином, у даному випадку йдеться про порушення апеляційного провадження виключно за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду, коли відсутність повернутих місцевим судом позовної заяви й відповідних матеріалів дійсно унеможливлює розгляду апеляційної скарги.

В даній справі ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2015 апеляційне провадження було порушено за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14144/15 від 31.07.2015, а тому посилання апеляційного суду на вказаний інформаційний лист та п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України є безпідставним.

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до ст. 125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутись з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Згідно зі ст. 126 ГПК України зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги повинні відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що додано до нього, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

Згідно зі ст. 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує:

a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном,

b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави,

c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Враховуючи положення ст. 125 ГПК України та ст. 10 Конвенції, апеляційний суд не був позбавлений можливості здійснити підготовку та надіслання необхідних документів іноземному суб'єкту господарювання у вищевказані способи, зокрема, самостійно або шляхом доручення вчити відповідні дії іншим учасникам судового процесу.

Колегія суддів також відзначає, що згідно зі ст. 100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Статтею 100 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Згідно зі ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову.

Зважаючи на викладене та передбачені процесуальні дії суду апеляційної інстанції, викладені у наведених положеннях ГПК України, колегія суддів відзначає, що у апеляційного суду не було підстав припиняти апеляційне провадження з посиланням на ст. 80 ГПК України, оскільки остання не містить відповідних підстав.

Як зазначено у абз. 1 п. 5 та абз. 5 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", суд апеляційної інстанції припиняє апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст 80 ГПК України лише у разі помилкового порушення апеляційного провадження. Апеляційне провадження у справі може бути припинено лише з підстав, зазначених у п. 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України (господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Окремо колегія суддів відзначає, що у випадку невиконання позивачем увал Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та від 13.10.2015 апеляційний суд не був позбавлений можливості винести щодо позивача окрему ухвалу чи застосувати штраф в порядку ст.ст. 83, 90 ГПК України. Однак у апеляційного суду не було процесуальних підстав для припинення апеляційного провадження у справі та залишення скарги без розгляду з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження та залишення скарги без розгляду підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для припинення апеляційного провадження апеляційним судом не встановлено, справа підлягає направленню до цього суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Окремо колегія суддів на підставі поданих відповідачем установчих та реєстраційних документів вважає за необхідне задовольнити заявлене відповідачем клопотання від 28.12.2015 про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек Енерджи" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ ПАУЕР ІНЖИНІРИНГ" в порядку статті 25 ГПК України у зв'язку зі зміною назви.

Керуючись ст.ст. 25, 49, 80, 85, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Замінити Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтек Енерджи" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ ПАУЕР ІНЖИНІРИНГ" в порядку статті 25 ГПК України.

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі №910/14144/15 скасувати, а справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" по суті.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СИСТЕМ ПАУЕР ІНЖИНІРИНГ" на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" 1.218,00 грн. судових витрат.

Видачу наказу із зазначенням відповідних реквізитів доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова