ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року Справа № 905/1688/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.11.2015 (головуючий суддя Склярук О.І., судді Геза Т.Д., М'ясищев А.М.)та ухвалуГосподарського суду Донецької області від 09.10.2015 (суддя Курило Г.Є.)у справі№ 905/1688/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доПриватного акціонерного товариства "Корум Україна"простягнення заборгованості 289.178.324,98 грн.,за участю представників:позивачане з'явились,відповідача не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.10.2015, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2015, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПрАТ "Корум Україна" про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ККМV.154391.009 від 04.10.2013.

Не погодившись з вказаними ухвалою місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані ухвалу та постанову скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду зустрічної позовної заяви по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами було прийнято оскаржувані ухвалу та постанову з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 62 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про стягнення заборгованості за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 у сумі 289.178.324,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.08.2015 вказана позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 16.09.2015.

09.10.2015 до Господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява від ПрАТ "Корум Україна" про внесення змін до кредитного договору, у прийнятті якої відмовлено ухвалою місцевого суду від 09.10.2015, оскільки вказана заява подана після початку розгляду справи по суті, який, за висновком судів, розпочався 16.09.2015.

Колегія судів вважає вказаний висновок помилковим, виходячи з такого.

Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.08.2015 було порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.09.2015.

У протоколі судового засідання місцевого суду від 16.09.2015 зазначено, що у засіданні був присутній представник позивача - Корж О.В., якому в ході проведення цього засідання судом було роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, з'ясовано наявність заяви про відвід та інших заяв і клопотань. Представником позивача відводу складу суду не заявлено, будь-яких клопотань чи заяв до початку розгляду не надано. Представник відповідача у судове засідання 16.09.2015 не з'явився. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

За результатами проведення судового засідання суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на 30.09.2015, про що винесено ухвалу від 16.09.2015.

У самій ухвалі від 16.09.2015 про відкладення розгляду справи зазначено, в зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів, а також з огляду на нез'явлення у судове засідання представника відповідача суд вважає за потрібне відкласти розгляд справи на підставі п. п. 1, 2 ст. 77 ГПК України.

У протоколі судового засідання місцевого суду від 30.09.2015 зазначено, що у судовому засіданні був присутній представник позивача, який просив суд задовольнити позовну заяву та надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яке задоволено судом. Представник відповідача у судове засідання 30.09.2015 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою місцевого суду від 30.09.2015 продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 15.10.2015.

У самій ухвалі від 30.09.2015 про відкладення розгляду справи зазначено, що у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних судом документів, необхідністю витребувати нові докази, а також з огляду на нез'явлення у судове засідання представника відповідача суд вважає за потрібне відкласти розгляд справи на підставі п. п. 1, 2 ст. 77 ГПК України.

09.10.2015 до Господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява від ПрАТ "Корум Україна" про внесення змін до кредитного договору, у прийнятті якої відмовлено ухвалою місцевого суду від 09.10.2015, оскільки вказана заява подана після початку розгляду справи по суті, який, за висновком судів, розпочався 16.09.2015.

Частиною 1 ст. 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно з абз. 3 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК.

Отже, наявність передбачених вказаною нормою підстав для відкладення розгляду справи перешкоджає переходові до розгляду позовних вимог, тобто до розгляду справи по суті. До обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, частиною 1 ст. 77 ГПК України віднесено, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Як зазначено вище, ухвалами Господарського суду Донецької області від 16.09.2015 та від 30.09.2015 відкладено розгляд справи з огляду на нез'явлення у судові засідання представника відповідача.

Крім того з вказаних ухвал суду вбачається, що відкладення розгляд справи було зумовлено також ненаданням сторонами витребуваних судом документів та необхідністю витребувати нові докази. У резолютивних частинах зазначених ухвал містяться вимоги суду надати додаткові документи, докази на підтвердження обставин справи, а також забезпечити обов'язкову явку представників сторін. Позивачем було надано відповідні документи лише 15.10.2015 (т. 3 а.с. 223).

З наведеного вбачається, що у судових засіданнях 16.09.2015 та 30.09.2015 суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, у зв'язку з чим відклав розгляд справи. Відтак, зазначення судом про початок розгляду справи по суті у вказаних судових засіданнях є безпідставним.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахував відсутності у судових засіданнях 16.00.2015 та 30.09.2015 представника відповідача та, відповідно, відсутності відомостей про надання пояснень відповідачем по суті спору у протоколах судових засідань від 16.00.2015 та 30.09.2015 після зазначення про перехід до розгляду справи по суті. Вказані протоколи також не містить відомостей і про надання позивачем пояснень саме по суті спору, а містять лише посилання на те, що представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Формальний запис про перехід до розгляду справи по суті не є свідченням фактичного переходу на цю стадію за відсутності у протоколі даних щодо надання сторонами пояснень по суті спору. Тому висновок про початок розгляду безпосередньо позовних вимог є необґрунтованим. До того ж, місцевий суд 16.00.2015 та 30.09.2015 ухвалами відкладав розгляд справи на інші дати у зв'язку з неявкою відповідача.

Вищенаведене свідчить про безпідставність відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви ухвалою від 09.1-.2015 та, як наслідок, порушення передбаченого ст. 60 ГПК України права відповідача на судовий захист шляхом подання зустрічного позову.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадку скасування касаційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню.

Зважаючи на те, що інших підстав для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви скаржника судами не встановлено, справа підлягає направленню до місцевого суду для розгляду зустрічної позовної заяви скаржника по суті.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2015 у справі № 905/1688/15 скасувати, а справу направити до Господарського суду Донецької області для розгляду зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Корум Україна".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" на користь Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" 1.218,00 грн. судових витрат.

Доручити Господарському суду Донецької області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова