Постанова ВГСУ від 28.12.2015 року у справі №5023/5356/11

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2015 року Справа № 5023/5356/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідача у справі)за участю представників: від позивача:Солдатенко А.М. дов. від 30.04.2015 № 01-42юр/3218від відповідача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"на рішенняГосподарського суду Харківської області від 02.02.2015 та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.07.2015у справі№ 5023/5356/11 Господарського суду Харківської областіза позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"доКомунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"простягнення коштів в сумі 14 956 864, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" про стягнення суми заборгованості у розмірі 14 956 864, 79 грн. за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р., з якої: 13 334 667, 47 грн. вартість електричної енергії (в тому числі: тарифна складова - 11 112 222, 90 грн. та ПДВ 20% - 2 222 444, 57 грн.); 160 593, 34 грн. 3% річних; 77 171, 22 грн. плата з компенсації перетікання реактивної енергії (в тому числі: тарифна складова - 64 309, 35 грн. та ПДВ 20% - 12 861,87 грн.); 708 776, 20 грн. інфляційних втрат; 675 656, 56 грн. пені.

До прийняття рішення по суті позовних вимог до Господарського суду Харківської області звернувся позивач із заявою про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 6 690 406, 36 грн., з якої: 5 145 380, 26 грн. - вартість електричної енергії за травень 2011 року; 675 656,56 грн. - пеня за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року; 160 593, 34 грн. - 3% річних за період з жовтня 2008 року та з серпня 2010 року по квітень 2011 року; 708 776, 20 грн. - інфляційні витрати за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року та з серпня 2010 року по березень 2011.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2015р. у справі №5023/5356/11 (головуючий суддя Лаврова Л.С., судді Аюпова Р.М., Аріт К.В.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за травень 2011 року в розмірі 5 145 380, 26 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" пеню у сумі 40 756,11 грн., 3% річних у сумі 10 353, 87 грн., інфляційні втрати 71 202, 87 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 637 573, 33 грн. інфляційних втрат, 150 239, 47 грн. 3% річних та пені в сумі 634 900, 45 грн. відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2015р. (колегія суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., судді Сіверін В.І., Ільїн О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2015р. змінено, після абзацу четвертого резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2015 року у справі №5023/5356/11 додано абзац п'ятий наступної редакції:

"Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за плату з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за травень 2011 року в розмірі 77171,22 грн.".

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарський суди дійшли висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення основного боргу, з огляду на те, що відповідач у строки, встановлені договорами про організацію взаєморозрахунків, повністю розрахувався з позивачем за поставлену електроенергію. Позивач прийняв кошти, чим визнав виконання зобов'язань зі сплаті за електричну енергію на умовах, передбаченими договорами про організацію взаєморозрахунків. Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суди виходили з того, що лише частина боргу була сплачена відповідачем самостійно, поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків. Саме на цю суму є правові підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2015р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2015р. Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своєї правової позиції, АК "Харківобленерго" посилається на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 526 та 625 Цивільного кодексу України. Судами залишено поза увагою приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо обставин, що визнаються сторонами. Так, на думку АК "Харківобленерго", подання відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та про відстрочення виконання рішення суду свідчать про визнання ним нарахованих позивачем сум пені, інфляційних втрат та 3% річних та не потребують додаткового доказування. Крім того в порушення вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України Харківський апеляційний господарський суд надав перевагу доводам відповідача, та не взяв до уваги доводи, докази та пояснення позивача.

До Вищого господарського суду України також надійшли додаткові пояснення АК "Харківобленерго", в яких позивач наголошує на тому, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат були здійснені позивачем за період до укладання договорів про здійснення взаєморозрахунків, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 03.01.2008 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1.01 (далі-договір) (а.с.25 т.1).

Відповідно до розділу 1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

На виконання умов договору у травні 2011, позивачем було здійснено поставку електричної енергії на загальну суму 13334667,47 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив кошти за поставлену електричну енергію, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а с.182 т.2), 5 145 380,26 грн. вартості електричної енергії за травень 2011 року, 77171,22 грн. плати за перетікання реактивної енергії за травень 2011 року, 3% річних у сумі 160 593,34 грн., нарахованих на суму боргу з електроенергії, що була спожита відповідачем за період з жовтня 2008 року та з червня 2010 року по квітень 2011 року, інфляційних втрат у сумі 708 776,20 грн., нарахованих на несплачену суму боргу з електричної енергії, що була спожита споживачем за період з жовтня 2008 року по грудень 2008 року та з серпня 2010 року по березень 2011 року, та пені у сумі 675 656,56 грн., нарахованої на несплачену суму боргу з електроенергії у розмірі 62 974 845,54 грн., яка утворилась за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року.

Розглядаючи спір по суті, суди з'ясували, що сума основного боргу була сплачена відповідачем в порядку надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Кабінетом Міністрів України 11.06.2012р. було прийнято постанову № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування ".

Відповідно до п. 1 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

27.06.2012р. між КП "ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" було укладено договір № 192/6-ПД/12, за умовами якого КП "Харківводоканал", як майбутній правонаступник КП "ВТП "Вода", зобов'язався вчинити всі необхідні дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 517 та провести розрахунки з погашення вартості електричної енергії, спожитої КП "ВТП "Вода" згідно до договору № 1.01 від 03.01.2008р. за рахунок субвенції, виділеної з Державного бюджету, відповідно до п.48 ст.9 Закону України "Про державний бюджет України на 2012р." (а.с.22 т.3).

На виконання постанови КМУ № 517 між учасниками розрахунків, в тому числі за участю Комунального підприємства "Харківводоканал" (сторона четверта) та Акціонерної компанії "Харківобленерго" (сторона п'ята) укладено договір про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012 року (а.с.13 т.3).

Відповідно до п. 7 договору вказаного договору Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" 293 848 597,36 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, поставлену на підставі договору № 1.01 від 03.01.2008р., в тому числі 249510696,18грн. за поставлену електричну енергію у період з серпня 2010 р. по січень 2011р. та з березня 2011р. по лютий 2012р.

Згідно п.13 договору відповідач зобов'язався перерахувати кошти позивачу грошові кошти не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок відповідача. Також сторони погодили не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

В п.18 договору сторони погодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання усіма сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.16 договору).

На виконання договору №517Е/184 від 29.10.2012 року відповідач перерахував позивачу 293848597,36 грн., про що свідчить платіжне доручення №7 від 20.12.2012 року (а.с.17 т.3).

21.08.2012 року між КП "Харківводоканал" (сторона четверта) та АК "Харківобленерго" (сторона п'ята) укладено договір про організацію взаєморозрахунків №26/21 (а.с.18 т.3).

Відповідно до п.7 договору вказаного договору КП "Харківводоканал" зобов'язалось перерахувати на рахунок АК "Харківобленерго" 7364473,38 грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у травні 2011 року, на підставі договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

З метою виконання договору сторони зобов'язались не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (п.10 договору).

В п.15 договору сторони узгодили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

На виконання умов договору №18/21 від 21.08.2012 року відповідач перерахував позивачу 7364473,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 23.12.2012 року (а.с.21 т.3).

Також 21.08.2012 року учасниками розрахунків укладено договір про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012р., відповідно до якого Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 6 025 549,00грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у серпні 2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом Міністрів України 29.01.2014р. було прийнято постанову № 30 "Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування ".

Відповідно до п. 4 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

12.02.2014р. між КП "ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" укладено договір, відповідно до п.1.1 якого КП "Харківводоканал", як майбутній правонаступник КП "ВТП "Вода", зобов'язався вчинити всі необхідні дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.2014р. з метою проведення розрахунку з погашення вартості електричної енергії, спожитої КП "ВТП "Вода" згідно до договору № 1.01 від 03.01.2008р. за рахунок субвенції, виділеної з Державного бюджету, відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014р." (а.с.184 т.3).

На виконання положень постанови КМУ № 30 між Комунальним підприємством "Харківводоканал" та Акціонерною компанією "Харківобленерго" укладено договори про організацію взаєморозрахунків № 1191/30 від 11.12.2014 р., № 1193/30 від 11.12.2014 р., № 1194/30 від 11.12.2014 р., № 1195/30 від 11.12.2014 р., № 1196/30 від 11.12.2014 р., № 1351/30 від 12.12.2014 р., за умовами яких відповідач зобов'язався перерахувати позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, поставлену позивачем на виконання договору №1.01 від 03.01.2008р. (а.с.154-183 т.3).

На виконання цих договорів, відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 52 894103,92 грн. для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію. В матеріалах справи містяться платіжні доручення №10, №11, №12, №13, №14, №16, які проведені банківською установою 18.12.2014 (а.с.2-7 т.4).

Приписами п. 1-1 частити 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки судами встановлено, що на момент винесення рішення у справі, сума основного боргу була сплачена відповідачем на виконання договорів про проведення взаєморозрахунків, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача вартості поставленої у травні 2011 року електричної енергії у сумі 5145380,26 грн.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановивши, що на час розгляду справи в суді І інстанції відповідачем повністю погашена заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії, правомірно зупинив провадження у справі в частині стягнення з відповідача 77171,22 грн. плати за перетікання реактивної електричної енергії за травень 2011 року на підставі п.1-1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 160593,34 грн. за період жовтень 2008 року - квітень 2011 року та червень 2010 року - квітень 2011 року, інфляційних втрат у сумі 708776,20 грн. за період жовтень 2008 року - грудень 2008 року та серпень 2010 року - березень 2011 року та пені у сумі 675656,56 грн. за період жовтень 2010 року - квітень 2011 року судами встановлено наступне.

Судами встановлено, що сума вартості електричної енергії у розмірі 62 974 845,54 грн. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, на яку нараховано пеню у сумі 675 656,56 грн. частково сплачена відповідачем (у сумі 59878942,81 грн.) на підставі договору про взаєморозрахунки №517Е/184 від 29.10.2012 року платіжним дорученням U2577971, та договорів №№ 1191/30; 1193/30; 1194/30; 1195/30; 1196/30; 1351/30 від 11 та 12 грудня 2014 року платіжними дорученнями №10, №11, №12, №13, №14, №16 від 18.12.2014р.

Разом з тим інша частина заборгованості у розмірі 3095902,73 грн. за спожиту електричну енергію сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку та строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків:

-за спожиту електричну енергію у листопаді 2010 року заборгованість у розмірі 1 640 000 грн. сплачена платіжним дорученням від 01.12.2010 № U 2835065 (а.с.85 т.3);

-за спожиту електричну енергію у березні 2011 року заборгованість у розмірі 1 445 902,73 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 01.04.2011 №10906, від 04.04.2011 № 10938, від 05.04.2011 № 10955, від 06.04.2011 № 10960, від 07.04.2011 № 10979 (а.с.86-87 т.3).

-за спожиту електричну енергію у лютому 2011 року заборгованість була сплачена боржником за договором поруки №03/28/05 від 28.05.2014 року платіжним дорученням від 30.05.2014 року № 18253 на суму 10 000 грн. (а.с.88 т.3).

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 160 593,34 грн., нарахованих на суму боргу з електричної енергії, яка спожита відповідачем за період з жовтня 2008р. та з серпня 2010р. по квітень 2011 року на загальну суму 73 924 195,18 грн.

Судами встановлено, що 70 329 452,45 грн. основної заборгованості за спожиту електричну енергію, на яку нараховано 3% річних, сплачено відповідачем на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012 року платіжним дорученням U2577971 та договорів від 11 та 12 грудня 2014р. за №№ 1191/30; 1193/30; 1194/30; 1195/30; 1196/30; 1351/30 платіжними дорученнями №10, №11, №12, №13, №14, №16 від 18.12.14р.

При цьому інша частина боргу у розмірі 3 594 742,73 грн. сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку та строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків:

-за спожиту електричну енергію у жовтні 2008 року заборгованість у розмірі 143 840,00 грн., сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 16.06.2011 р., 17.06.2011 р., 20.06.2011 р., 21.06.2011р., 22.06.2011р., 23.06.2011р., 24.06.2011р., 25.06.2011р., 29.06.2011р., 30.06.2011 р., 18.07.2011р., 19.07.2011р., 20.07.2011р., 21.07,2011р., 22.07.2011р., 27.07.2011р, 28.07.2011р., 29.07.2011р., 01.08.2011р., 22.08.2011р., 25.08.2011р., 26.08.2011р., 29.08.2011р., 30.08.2011р., 31.08.2011р. (т.3 а.с. 103-113);

-за спожиту електричну енергію у листопаді 2008 року заборгованість у розмірі 85000 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 08.06.2011р., 09.06.2011р., 10.06.2011р., 14.06.2011р., 15.06.2011р., 11.07.2011р., 12.07.2011р., 13.07.2011р., 14.07.2011р., 15.07.2011р., 11.08.2011р., 12.08.2011р., 15.08.2011р., 16.08.2011р., 17.08.2011р., 18.08.2011р., 19.08.2011р. (т.3 а.с. 97-102);

-за спожиту електричну енергію у грудні 2008 року заборгованість у розмірі 270 00 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 01.06.2011 р., 02.06.2011 р., 03.06.2011р., 06.06.2011р., 07.06.2011р., 01.07.2011р., 04.07.2011р., 05.07.2011р., 06.07.2011р, 07.07.2011р., 08.07.2011р., 02.08.2011р., 03.08.2011р., 04.08.2011р., 05.08.2011р., 08.08.2011р., 09.08.2011р., 10.08.2011р., 01.09.2011р., 02.09.2011р., 05.09.2011р., 06.09.2011р. (т.3 а.с. 89-96);

Також позивач здійснив нарахування інфляційних втрат у розмірі 708 776,20 на суму боргу з електричної енергії, яка спожита відповідачем за період з жовтня 2008р. по грудень 2008 р. та з серпня 2010р. по березень 2011 р. на загальну суму 64 068 169,46 грн.

Судами встановлено, що заборгованість, на яку нараховано інфляційні втрати частково погашена відповідачем на суму 59171421,73 грн. на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків: №517Е/184 від 29.10.2012 року платіжним дорученням U2577971 та договорів від 11 та 12 грудня 2014р. за №№ 1191/30; 1193/30; 1194/30; 1195/30; 1196/30; 1351/30 платіжними дорученнями №10, №11, №12, №13, №14, №16 від 18.12.14р.

Однак інша частина боргу у розмірі 4 896 747,73 грн. за спожиту електричну енергію сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку та строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків:

- за спожиту електричну енергію у жовтні 2008 року заборгованість у розмірі 564 110,00 грн., сплачена платіжними дорученнями від 05.05.2011 р., 06.05.2011р., 24.05.2011р., 05.05.2011р., 20.05.2011р., 23.05.2011р., 23.05.2011р., 16.06.2011р., 17.06.2011р., 20.06.2011р., 21.06.2011р., 22.06.2011р., 23.06.2011р., 24.06.2011р., 25.06.2011р., 29.06.2011р., 30.06.2011р., 18.07.2011р., 19.07.2011р., 20.07.2011р., 21.07,2011р., 22.07.2011р., 27.07.2011р., 28.07.2011р., 29.07.2011р., 01.08.2011р., 22.08.2011р., 25.08.2011р., 26.08.2011р., 29.08.2011р., 30.08.2011р., 31.08.2011р. (т.3 а.с. 103-113);

-за спожиту електричну енергію у листопаді 2008 року заборгованість у розмірі 562 750,00 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 04.05.2011р., 05.05.2011р., 17.05.2011р., 18.05.2011р., 19.05.2011р., 08.06.2011р., 09.06.2011р., 10.06.2011р., 14.06.2011р., 15.06.2011р., 11.07.2011р., 12.07.2011р., 13.07.2011р., 14.07.2011р., 15.07.2011р., 11.08.2011р., 12.08.2011р., 15.08.2011р., 16.08.2011р., 17.08.2011р., 18.08.2011р., 19.08.2011р. (т.3 а.с. 97-102);

-за спожиту електричну енергію у грудні 2008 року заборгованість у розмірі 673985,00 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями 04.05.2011р., 12.05.2011р., 13.05.2011р., 16.05.2011р., 01.06.2011р., 02.06.2011р., 03.06.2011р., 06.06.2011р., 07.06.2011р., 01.07.2011р., 04.07.2011р., 05.07.2011р., 06.07.2011р., 07.07.2011р., 08.07.2011р., 02.08.2011р., 03.08.2011р., 04.08.2011р., 05.08.2011р., 08.08.2011р., 09.08.2011р., 10.08.2011р., 01.09.2011р., 02.09.2011р., 05.09.2011р., 06.09.2011р. (т.3 а.с. 89-96);

Частково задовольняючи позовні вимоги суди зауважили, що уклавши договори № 18/21 від 21.08.2012 р., №26/21 від 21.08.2012 р. та №517Е/184 від 29.10.2012 р. № 1191/30 від 11.12.2014 р., № 1193/30 від 11.12.2014 р., № 1194/30 від 11.12.2014 р., № 1195/30 від 11.12.2014 р., № 1196/30 від 11.12.2014 р., № 1351/30 від 12.12.2014 р. про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за періоди, на які були нараховані суми 3% річних, інфляційних та пені, що є предметом розгляду у даній справі. Отже санкції, передбачені пунктом 4.2.1 договору №1.01 від 03.01.2008 року, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Колегія суддів вважає таки висновки судів попередніх інстанцій обґрунтованими з огляду на таке.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом приписів статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, санкції, передбачені підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених Договорами про організацію взаєморозрахунків, тобто за наявності вини відповідача (Постанова Верховного суду України від 30.09.2014 у справі №922/2339/13, від 23.09.2015 у справі №917/2519/14).

Судами встановлено, що КП «Харківводоканал» у строки, встановлені Договорами про організацію взаєморозрахунків, розрахувалося з АК «Харківобленерго» за поставлену електроенергію, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Наслідком виконання Договорів про організацію взаєморозрахунків згідно з пунктами 17, 18 є відсутність у сторін жодних претензій одна до одної стосовно предмета цих Договорів.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, частина боргу, сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку та строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

При цьому вартість електричної енергії, яка сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, була здійснена з порушенням строків, визначених в п.5 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору №1.01. від 03.01.2008 року.

Отже, враховуючи наявність встановленого факту прострочення відповідачем грошового зобов'язання, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 40 756,11 грн., 3% річних у сумі 10 353,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 71 202,87 грн.

Крім того колегією суддів визнаються помилковими посилання АК "Харківобленерго" на постанови Вищого господарського суду України як на практику застосування норм статей 526, 625 Цивільного кодексу України, оскільки застосування вказаних статей обумовлено іншими, ніж у даній справі обставинами.

Зокрема, Вищим господарським судом України здійснено перегляд рішень місцевих судів у справі №5023/010/11, у справі №5023/538/11, у справі №33/234-10, прийнятих у 2011 році - початок 2012 року, тобто до підписання сторонами договорів про проведення взаєморозрахунків. І відповідно судами положення цих договорів не досліджувалися та до уваги не приймалися. У даній справі, що переглядається, судові рішення винесені після підписання сторонами договорів про проведення взаєморозрахунків та здійснення розрахунків в межах умов цих договорів, про що було зазначено вище.

Судові рішення у справі №5023/1310/11 ґрунтуються на тому, що КП "ВТП "Вода" не є стороною договору про проведення взаєморозрахунків №517/184 від 29.10.2012р., тому на товариство не поширюються правовідносини, що виникають між сторонами даного договору. Питання правонаступництва КП "Харківводоканал" за КП "ВТП "Вода" судами не досліджувалось. Разом з тим у даній справі, що переглядається, судами достеменно з'ясовано, що 27.06.2012р. та 12.02.2014р. між КП "ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" було укладено договори, за умовами яких КП "Харківводоканал", як майбутній правонаступник КП "ВТП "Вода", зобов'язався провести розрахунки з погашення вартості електричної енергії, спожитої КП "ВТП "Вода" згідно до договору № 1.01 від 03.01.2008р. Отже судами правомірно взято до уваги умови згаданих договорів про організацію взаєморозрахунків.

Колегія суддів звертає увагу скаржника на помилкове тлумачення ним правової позиції Верховного суду України, викладеної у постановах від 30.09.2014р., від 09.09.2014р., від 23.09.2015р. Зокрема судом зауважено, що санкції, передбачені підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору, підлягають застосуванню лише у разі здійснення оплати поза межами порядку і строків, встановлених Договорами про організацію взаєморозрахунків, а не у разі здійснення нарахування таких сум поза межами порядку і строків, встановлених Договорами про організацію взаєморозрахунків, про що зазначив скаржник у додаткових поясненнях від 15.12.2015р.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи заявника про неправильне застосування судами статей 526 та 625 Цивільного кодексу України та порушення вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, та не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 40 756,11 грн., 3% річних у сумі 10 353,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 71 202,87 грн.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України