ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 910/5161/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабань В.Я.,

Нєсвєтової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. (суддя: Смирнова Ю.М.)та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. (судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А., Майданевич А.Г.)у справі№910/5161/15-г господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"простягнення 36 840 грн. 00 коп. за участю представників: від позивачаГайдамащук О.В., довіреність №16/07 від 06.01.2016 р. від відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

За результатами нового розгляду справи №910/5161/15-г рішенням господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р., припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача 19 114 грн. 39 коп. страхового відшкодування. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказані судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що за висновками проведеної судової автотоварознавчої експертизи вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, пошкодженого в дорожньо-транспортній пригоді, складає 19 114 грн. 39 коп.

При цьому, до прийняття рішення у справі №910/5161/15-г відповідачем було самостійно добровільно сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 24 172 грн. 80 коп.

У зв'язку з цим, місцевим та апеляційним господарськими судами припинено провадження у справі в частині стягнення 19 114 грн. 39 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 17 725 грн. 61 коп.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р., тобто, стягнути з відповідача на користь позивача 12 667 грн. 20 коп. та припинити провадження в частині стягнення 24 172 грн. 80 коп.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Скаржник, зокрема, вважає помилковим висновок попередніх судових інстанцій про доведеність заявлених позовних вимог в розмірі, встановленому судовою експертизою, а не в межах суми фактичних витрат позивача зі сплати страхового відшкодування.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2016 р. справу №910/5161/15-г передано колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Ковтонюк Л.В.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5223 від 31.10.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Карабаня В.Я., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/5161/15-г визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтова Н.М., касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5853 від 25.11.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/5161/15-г визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.11.2016 р.).

Представник відповідача скористався своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та до початку судового розгляду подав відзив, в якому заперечив проти задоволення касаційної скарги.

У судове засідання 28.11.2016 р. з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з,явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у справі №910/5161/15-г є позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в розмірі 36 840 грн. 00 коп.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, через настання страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено застрахованій особі страхове відшкодування в розмірі 36 840 грн. 00 коп., за платіжним дорученням №0046518 від 14.10.2014 р.

В свою чергу, цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди було застраховано відповідачем за полісом №АІ/6739530, діючим станом на 17.09.2014 р (ліміт за шкоду майну - 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 0 грн. 00 коп.).

За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з вимогою про стягнення завданих йому збитків в розмірі 36 840 грн. 00 коп., що становлять суму сплаченого ним страхового відшкодування.

Однак, зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля була визначена без урахування коефіцієнту його фізичного зносу, відповідач не погодився з визначеним позивачем розміром.

Так, на думку відповідача, сума страхового відшкодування з урахування встановленого незалежним оцінювачем коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить 24 172 грн. 80 коп. Дана сума була сплачена відповідачем позивачу до прийняття судового рішення у цій справі.

В свою чергу, в процесі судового розгляду місцевим господарським судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу, в результаті проведення якої визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у даному випадку складає 19 114 грн. 39 коп.

З огляду на це, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, припинив провадження у справі в частині стягнення 19 114 грн. 39 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідна сума вже була добровільно сплачена відповідачем до прийняття рішення у справі.

Одночасно, в іншій частині заявлених позовних вимог господарські суди попередніх інстанцій відмовили через їх безпідставність та необґрунтованість.

Переглядаючи оскаржувані рішення та постанову в касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками попередніх судових інстанцій в частині відмови в стягненні 17 725 грн. 61 коп., виплаченого позивачем страхового відшкодування.

Так, відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З наведених приписів законодавства вбачається, що ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", як страховик, отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування і таке право перейшло до позивача саме в межах фактично понесених витрат.

До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд України у своїх постановах від 15.04.2015 р. у справі №910/7163/14 та від 17.02.2016 р. у справі №6-2471цс15.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума фактичних витрат ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" на страхове відшкодування за страховим актом №2300057718 від 13.10.2014 р. склала 36 840 грн. 00 коп. Виплата даної суми підтверджується платіжним дорученням №0046518 від 14.10.2014 р.

Таким чином, судова колегія Вищого господарського суду України приходить до висновку, що саме в межах вказаної суми (реальним підтвердженням розміру та факту виплати якої є відповідне платіжне доручення) до позивача в порядку ст. 512 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги.

При цьому, колегія суддів господарського суду касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача про необхідність зменшення суми відшкодування на коефіцієнт фізичного зносу, виходячи з наступного.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Однак, здійснення ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" виплати страхового відшкодування на користь страхувальника без врахування фізичного зносу не суперечить приписам ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту.

Закон України "Про страхування" відповідних застережень не містить.

Одночасно з цим, ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить відповідне право вимоги саме у межах фактичних витрат.

Тобто, слід розрізняти правовідносини між страховиком та страхувальником, які виникають на підставі договору обов'язкового страхування та відносини, які виникають між двома страховими компаніями внаслідок переходу до однієї із них права вимоги після виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

Отже, в даному випадку ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" оцінювало шкоду та здійснило виплату страхового відшкодування у відповідності до договору добровільного страхування із своїм страхувальником, в п. 13 якого зазначено, що вартість відновлювального ремонту розраховується без урахування фізичного зносу деталей.

Враховуючи наведене та з огляду на те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте, таким обставинам була надана неправильна юридична оцінка, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення в частині відмови в стягненні 17 725 грн. 61 коп. страхового відшкодування та в цій частині прийняти нове рішення у справі, яким: 1) щодо вимоги про стягнення 5 058 грн. 41 коп. страхового відшкодування припинити провадження у справі; 2) в частині стягнення 12 667 грн. 20 коп. страхового відшкодування задовольнити позов. В іншій частині, а саме: в частині припинення провадження щодо стягнення 19 114 грн. 39 коп., оскаржувані судові акти підлягають залишенню без змін.

Згідно ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У випадку, якщо буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у справі з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущені помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій не відповідають цим обставинам, то касаційний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України приймає нове рішення.

Таким чином, оскільки в даному випадку місцевий та апеляційний господарські суди встановили всі фактичні обставини справи, однак, не вірно застосували чинні правові норми господарський суд касаційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд та приходить до висновку про наявність підстав для прийняття нового рішення в частині вимог про стягнення 17 725 грн. 61 коп. страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. у справі №910/5161/15-г скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

В цій частині прийняти нове рішення.

В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхового відшкодування в розмірі 5 058 грн. 41 коп. припинити провадження у справі №910/5161/15-г.

В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхового відшкодування в розмірі 12 667 грн. 20 коп. задовольнити позов.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 37/122, код ЄДРПОУ: 23510137) 12 667 грн. 20 коп. страхового відшкодування, 1 827 грн. 00 коп. судового збору за розгляд позовної заяви, 2 009 грн. 70 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги, 2 192 грн. 40 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2016 р. у справі №910/5161/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Н.М. Нєсвєтова