ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 910/29513/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.06.2016у справі№910/29513/15 Господарського суду міста Києваза позовомОСОБА_4до1. Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", 2. Публічного акціонерного товариства "Жашківське автотранспортне підприємство-17141"провизнання договору про надання кредитних послуг недійснимза участю представників:від позивача:ОСОБА_4, від відповідача-1:Дудник О.С.,від відповідача-2:не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними генерального договору про надання кредитних послуг від 20.03.2008 №BL 2920 та додаткових угод №/KL-1 від 20.03.2008, №BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008, укладених між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Публічним акціонерним товариством "Жашківське автотранспортне підприємство-17141".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у справі №910/29513/15 (суддя Борисенко І.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі №910/29513/15 (колегія судів у складі: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2920 з додатковими угодами №BL2920/KL-1 від 20.03.2008 та №BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Універсал Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2016 у справі № 910/29513/15 касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" прийнято до провадження колегією суддів у складі: Іванова Л.Б., Гольцова Л.А., Козир Т.П.

Багратіоні Д.В. надіслано відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" надіслано відзив на касаційну скаргу, у якому просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Багратіоні Д.В. подано відзив на касаційну скаргу, у якому повторно просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України 12.10.2016 у справі №910/29513/15 задоволено заяви суддів Іванової Л.Б. та Козир Т.П. про самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 13.10.2016 у зв'язку ухвалою про самовідвід суддів Іванової Л.Б. та Козир Т.П. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/29513/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 13.11.2016 у справі №910/29513/15 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Гольцова Л.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2016 у справі №910/29513/15 касаційну скаргу ПАТ "Універсал Банк" прийнято до провадження колегією суддів у складі: Кролевець О.А., Гольцова Л.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2016 у справі №910/29513/15 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду касаційної скарги ПАТ "Універсал Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016.

ПАТ "Універсал Банк" подано додаткові пояснення, у яких повторно просить касаційну скаргу задовольнити.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 25.11.2016 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Гольцової Л.А. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/29513/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.11.2016 у справі №910/29513/15 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Попікова О.О.

Багратіоні Д.В. подано пояснення, у яких повторно просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-2 не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.03.2008 між ПАТ "Універсал Банк" (відповідач-1) та ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" (відповідач-2) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №ВL2920, додаткову угоду №ВL2920/КL- 1 до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL2920 від 20.03.2008, 08.04.2008 було укладено додаткову угоду №ВL3182/2920/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL2920 від 20.03.2008, згідно з якими відповідач-1 надав відповідачу-2 грошові кошти в сумі 240 000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором та додатковими угодами до нього 20.03.2008 між відповідачами було укладено договір іпотеки нерухомого майна, за яким ПАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" передало в іпотеку комплекс, загальною площею 2 976,5 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Жашківської міської ради Черкаської області 16.06.2006, на підставі рішення від 29.05.2006 №142.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним генерального договору про надання кредитних послуг від 20.03.2008 №BL2920 та додаткових угод до нього № BL2920/KL-1 від 20.03.2008 та №BL3182/2920/K-1 від 08.04.2008.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що оспорювані правочини укладені від ВАТ "Жашківське АТП 17141" (учасником якого він є) генеральним директором з перевищенням повноважень, оскільки протокол загальних зборів акціонерів ВАТ "Жашківське АТП 17141" від 23.05.2007, протокол №7 засідання Наглядової ради ВАТ "Жашківське АТП 17141" від 20.12.2007, протокол №8 засідання Наглядової ради ВАТ "Жашківське АТП 17141" від 21.03.2008, протокол №11 Засідання Наглядової ради ВАТ "Жашківське АТП 17141" від 19.06.2008 було підроблено.

При цьому позивачем зазначено, що він як учасник товариства звернувся з позовом не в інтересах товариства, а саме до товариства, оскільки діями товариства порушуються його права та законні інтереси як учасника товариства внаслідок майбутнього відчуження активів, товариство не зможе використовувати майно у господарській діяльності, а він недоотримає прибутки від діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що на час укладення оспорюваного договору і додаткових угод до нього ПАТ "Універсал Банк" не міг знати про наявні обмеження повноважень представника ВАТ "Жашківське АТП 17141", від імені якого укладались кредитні договори.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що укладаючи оспорювані правочини громадянин ОСОБА_14 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, в той час як ПАТ "Універсал Банк" не міг не знати про обмеження повноважень представника ВАТ "Жашківське АТП 17141".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Європейського Союзу від 09.03.1968 (68/151/ЕЕС).

В пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що припис абзацу першого ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до п.п. 3 п. 10.4 Статуту ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141", зареєстрованого 11.02.2008 за № 10031050007000299, генеральний директор має право розпоряджається коштами та майном товариства в межах, визначених Статутом.

За змістом п.п. 2 п. 10.4 Статуту генеральний директор приймає рішення про укладання правочинів на суму до 500 000 грн.

Згідно з п.п. 2 п. 9.4 Статуту господарські угоди, вартість яких перевищує зазначену граничну межу, укладаються за умови попереднього погодження їх з Наглядовою радою товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу №7 від 20.12.2007 членами наглядової ради було вирішено надати повноваження ОСОБА_14 укласти договір про надання кредитних послуг на суму не більше 150 000 доларів США.

Апеляційним судом також встановлено, що 20.03.2008 ОСОБА_14 було підписано додаткову угоду на суму 150 000 доларів США.

При цьому, посилаючись на те, повноваження на підписання правочину ще на 90 000 доларів США ОСОБА_14 було надано лише 21.03.2008 протоколом зборів Наглядової ради №8, про що було відомо ПАТ "Універсал Банк", судом апеляційної інстанції не було надано оцінки тим, обставинам, що додаткова угода №BL3182/2920/K-1, щодо отримання відповідачем-2 кредитних коштів у сумі 90 000 доларів США, була підписана його генеральним директором ОСОБА_14 08.04.2008, тобто вже після надання додатково таких повноважень з боку Наглядової ради.

Крім того, в основу прийнятої у даній справі постанови суду апеляційної інстанції було покладено факти, встановлені вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 19.11.2013, яким було засуджено колишнього генерального директора ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" ОСОБА_14 за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222, ч. 3 ст. 358 та ч. 3 ст. 190 КК України.

Даним вироком було встановлено факт фальсифікації громадянином ОСОБА_14 протоколів Наглядової ради №7 від 20.12.2007, № 8 від 21.03.2008, № 11 від 19.06.2008, та визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 222 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам та ч. 3 ст. 358 КК України, яка передбачає відповідальність за підроблення та використання офіційних документів.

Апеляційний господарський суд взяв до уваги те, що у вказаному вироку зазначено, що ПАТ "Універсал Банк" знав про вказані порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Однак, застосовуючи ст. 35 ГПК України та посилаючись на факти, встановлені вироком суду з кримінальної справи, апеляційним господарським судом не було перевірено, чи набрав вказаний вирок законної сили.

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Розглядаючи даний спір, апеляційний господарський суд послався на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.03.2013 у справі № 03/925/11/13-г, яким визнано недійсними протокол загальних зборів акціонерів ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141", нову редакцію Статуту ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" та рішення Наглядової ради на отримання кредиту та підписання договору іпотеки.

При цьому, надаючи оцінку обставинам справи не предмет того, чи знав ПАТ "Універсал Банк" або міг знати на момент укладення оспорюваних правочинів про обмеження повноважень генерального директора ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" ОСОБА_14, апеляційним судом не було враховано факти, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 5011-35/15336-2012, копія якої наявна в матеріалах справи, предметом спору у якій у тому числі була дійсність генерального договору про надання кредитних послуг №від 20.03.2008.

Таким чином, пославшись на перевищення генеральним директором ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" повноважень при укладенні оспорюваних правочинів, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про те, що ПАТ "Універсал Банк" не міг не знати про такі обмеження, враховуючи, що генеральний директор діяв на підставі відповідних протоколів Наглядової ради, які не були визнані недійсними на момент підписання цих правочинів.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено, тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). (п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними")

Однак, вирішуючи питання про визнання оспорюваних правочинів недійсними, апеляційним судом наведеного враховано не було, оскільки не досліджувались обставини справи на предмет схвалення спірних правочинів з боку ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141".

Крім того, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Отже, право на звернення до господарського суду виникає у особи у разі порушення або оспорювання її прав і охоронюваних законом інтересів.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що підписуючи спірні правочини ОСОБА_14, діяв без належних повноважень всупереч законним інтересам позивача як учасника ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство-17141" із частковою у статутному капіталі 60%.

Однак, апеляційним господарським судом не наведено жодних обґрунтувань, яким чином оспорюваними правочинами порушено права та охоронювані інтереси позивача.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 3 ст. 1119 справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

Приймаючи рішення у даній справі, апеляційний суд не взяв до уваги наведеного та не оцінив всі матеріали справи в їх сукупності, а отже справу слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 у справі №910/29513/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О. Кролевець

Судді О. Євсіков

О. Попікова