ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 910/211/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.)на рішеннягосподарського суду міста Києва від 15.04.2016 (суддя Смирнова Ю.М.)у справі№ 910/211/16 Господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг"до1. товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", 2. приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" простягнення 508480,00 грн.,

за участю представниківпозивачаШнякіна О.Д., Козюк О.М.,відповідача-1 відповідача-2Самойленко А.О., не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2016 у справі № 910/211/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2016, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва та постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 570 ЦК України, ст. 84 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, однак надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача-2.

Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 05.07.2013 ТОВ "Патріот-Юг" (за договором - лізингоодержувач) та ТОВ "Порше Лізинг Україна" (за договором - лізингодавець) уклали договір про фінансовий лізинг № 00007801, за умовами якого об'єктом лізингу є транспортний засіб типу Volkswagen Tiguan FL 1.4 TSI, рік виробництва 2013, шасі НОМЕР_5, двигун НОМЕР_6, лізингоодержувач придбав об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем. Вартість об'єкта лізингу склала еквівалент 32 000,00 доларів США, авансовий платіж - еквівалент 22 400,00 доларів США, обсяг фінансування - еквівалент 9 600,00 доларів США, залишкова вартість - еквівалент 0,00 доларів США, кількість лізингових платежів - 36, строк лізингу (місяців) - 36, лізинговий платіж - еквівалент 491,08 доларів США, адміністративний платіж - еквівалент 480,00 доларів США, процентна ставка змінна відповідно до п. 6.4.2 загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Додатком до договору сторони погодили загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу.

Пунктом 2 додатку визначено поняття авансового платежу, а саме: авансовий платіж - це платіж, що складає частину від вартості об'єкта лізингу, розмір якого визначається "Порше Лізинг Україна" та відображається в контракті, такий платіж підлягає сплаті лізингоодержувачем на користь "Порше Лізинг Україна" до моменту доставки та передачі лізингоодержувачу об'єкта лізингу відповідно до умов контракту, авансовий платіж за будь-яких умов поверненню не підлягає та на нього не нараховуються будь-які відсотки, якщо тільки контрактом не передбачено інше, а також поняття першочергового платежу, яким є - платіж, що складається з авансового платежу, реєстраційного платежу, адміністративного платежу, першого лізингового платежу відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, першочерговий платіж сплачується відповідно до умов контракту лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна та за будь-яких обставин поверненню лізингоодержувачу не підлягає, якщо інше не передбачено контрактом

За умовами п. 3.1 додатку предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті, об'єкт лізингу був обраний відповідно до специфікації лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір дилера - продавця, у якого Порше Лізинг Україна придбало об'єкт лізингу.

"Порше Лізинг Україна" отримує право власності на об'єкт лізингу та передає лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього контракту (п. 3.2 додатку).

Згідно з п. 3.3 додатку лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу відповідно до цього контракту.

Відповідно п. 4.1 додатку "Порше Лізінг Україна" зберігає за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли "Порше Лізинг Україна" матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об'єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Лізингоодержувач за п 4.8 додатку несе відповідальність за всі ризики, пов'язані з пошкодженням, втратою або виведенням із ладу об'єкта лізингу, включно з форс-мажорними обставинами та/або випадками, коли такі ризики не покриваються страхуванням об'єкта лізингу, або страхове відшкодування не підлягає виплаті.

Положеннями п. 6.11 додатку визначено, що першочерговий платіж у будь-якому разі не підлягає поверненню лізингоодержувачу; на суму першочергового платежу не нараховуються будь-які відсотки (окрім випадків, коли лізингоодержувач розриває контракт на тій підставі, що лізингоодержувач не отримав об'єкт лізингу, як зазначено в пункті 12.12 контракту; в даному випадку "Порше Лізинг Україна" повертає лізингоодержувачу лише авансовий платіж та перший лізинговий платіж). Сплачені лізингоодержувачем платежі, здійснені лізингоодержувачем, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, в тому числі у випадках дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, а також якщо "Порше Лізинг Україна" вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту.

Відповідно до п. 6.17 додатку будь-які сплачені лізингоодержувачем платежі за контрактом поверненню йому не підлягають, якщо інше не встановлено в контракті.

У випадку втрати або пошкодження ключів, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (об'єкта лізингу) або інших атрибутів об'єктів, пов'язаних з об'єктом лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний невідкладно проінформувати про це компетентні органи та Порше Лізинг Україна (п. 9.8 додатку).

Лізингоодержувач на підставі п. 9.9.1 додатку зобов'язаний, зокрема, забезпечувати належний догляд за об'єктом лізингу, оберігати об'єкт лізингу від будь-якої шкоди, втрати, враховуючи викрадення, не завдавати жодної шкоди об'єкту лізингу.

За умовами п. 11.1 додатку "Порше Лізинг Україна" забезпечує та підтримує страхування об'єкта лізингу від страхових випадків, а також обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом усього строку дії контракту. За попереднім погодженням з лізингоодержувачем "Порше Лізинг Україна" забезпечує та підтримує страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу протягом усього строку дії контракту. Умови страхування визначає "Порше Лізинг Україна" на власний розсуд.

У випадку викрадення або суттєвого пошкодження об'єкту лізингу "Порше Лізинг Україна" отримує від страхової компанії відшкодування відповідно до загальних умов страхування Каско, з якого будуть вирахувані непокрита частка, визначена в інформації про страхування, решта страхових премій до кінця лізингового року, а також вартість пошкодження (п. 11.7 додатку).

Строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання - передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п.п. 12.1, 12.2 додатку).

Якщо інше прямо не передбачено контрактом, всі повідомлення сторони відправляють за адресою, вказаною у контракті у письмовій формі особисто, кур'єром або поштою. При цьому факт відправлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), квитанції про оплату відправлення або опису вкладеного з відповідною відміткою УДППЗ "Укрпошта" або кур'єрської служби (у випадку відправлення повідомлення поштою або кур'єром). Факт отримання адресатом повідомлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), наявності повідомлення про вручення адресату поштового відправлення/відмови адресата від прийняття з відповідною відміткою УДППЗ "Укрпошта", кур'єрської служби (у випадку відправлення повідомлення кур'єром або поштою) (п. 20.5 додатку).

На виконання договору 11.07.2013 за платіжним дорученням №166 позивач сплатив відповідачу-1 авансовий платіж в розмірі 191 506,95 грн., що склало еквівалент 22 400,00 доларів США.

Господарськими судами встановлено, що 19.07.2013 ПрАТ "СК "Українська страхова група" (за договором - страховик) та ТОВ "Порше Лізинг Україна" (за договором - страхувальник) уклали додаток до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-0157/13/0487, за умовами якого застраховано транспортний засіб Volkswagen Tiguan FL, рік випуску 2013, номер кузова/шасі НОМЕР_7, лізингоодержувач - ТОВ "Патріот-Юг", а вигодонабувачем є страхувальник - ТОВ "Порше Лізинг Україна".

За актом прийому - передачі від 22.07.2013 ТОВ "Порше Лізинг Україна" передало, а ТОВ "Патріот-Юг" прийняло предмет лізингу - транспортний засіб Volkswagen Tiguan FL, рік випуску 2013, номер кузова/шасі НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 260 992, 00 грн., авансовий платіж 182 694, 40 грн.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що отриманий в лізинг автомобіль було викрадено. 04.10.2014 водій ТОВ "Патріот-Юг" ОСОБА_7 звернувся до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області із заявою про вжиття заходів, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на встановлення місцезнаходження невідомих осіб, які незаконно заволоділи службовим автомобілем марки "Volkswagen Tiguan FL", д. н. НОМЕР_1.

Листом № 04-10/1 від 04.10.2014 позивач повідомив відповідача-1 про події, що сталися 03.10.2014 щодо об'єкта лізингу, а листом № 14-10/3 від 14.10.2014 повідомив про необхідність звернення до Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з відповідною заявою про незаконне заволодіння транспортним засобом "Volkswagen Tiguan FL" держномер НОМЕР_2, як безпосереднього власника цього транспортного засобу.

07.10.2014 відповідач-1 заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування повідомив відповідача-2 про настання страхового випадку з транспортним засобом Volkswagen Tiguan FL, рік випуску 2013, номер кузова/шасі НОМЕР_7, державний номерний знак НОМЕР_2.

Листом №31/17-К-1264 від 01.04.2015 Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області відповідача-2 повідомлено, що в провадженні Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області знаходиться кримінальна справа №12014160500010758 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12015100010005628 від 08.06.2015 невстановлені досудовим слідством особи заволоділи транспортним засобом Volkswagen Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_2, та без відповідних доказів, можливо, використовуючи підроблені документи, здійснили перереєстрацію вказаного транспортного засобу на нового власника.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що автомобіль Volkswagen Tiguan FL, д.н. НОМЕР_2 05.12.2014 був повернутий власнику - відповідачу-1, а 07.03.2015 за довідкою-рахунком ВРЕР №7 м. Києва перереєстрований на нового власника, видано державні номерні знаки НОМЕР_8. Також, за твердженнями позивача, відповідач-1 продав вищевказаний об'єкт лізингу третім особам, чим наніс ТОВ "Патріот-Юг" збитки у вигляді сплаченого позивачем авансового платежу в розмірі 581078,40 грн., що еквівалентно 22 400,00 доларів США.

Відповідно до листа № 7/вх.3562 від 16.07.2015 Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області на запит відповідача-2 повідомило, що різні бази даних містять суперечливу інформацію щодо транспортного засобу Volkswagen Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_2, зокрема, щодо його повернення власнику, зняття з розшуку тощо.

Листом №45/4507 від 20.08.2015 Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України на запит відповідача-2 повідомив про неможливість надання достовірних відомостей щодо постановки/зняття з обліку транспортного засобу Volkswagen Tiguan FL, держномер НОМЕР_2, оскільки така інформація до бази даних була внесена некоректно.

Також листом №03/6181 від 10.09.2015 на запити позивача про надання інформації відповідач-2 повідомив, що станом на 10.09.2015 позивач та відповідач-1 не надали відповідачу-2 оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу тощо. Згідно з висновком Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області по матеріалам справи ЄО №42907 факт викрадення транспортного засобу Volkswagen Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_2, не знайшов свого підтвердження, у зв'язку з чим розгляд матеріалів справи ЄО №42907 було закінчено. Крім цього відповідач-2 зазначав, що згідно з листом Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області від 16.07.2015 його було повідомлено, що транспортний засіб Volkswagen Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_2, був викрадений 03.12.2014, заява до територіального підрозділу ОВС надійшла 04.12.2014, а 05.12.2014 автомобіль був повернутий власникові, знятий з розшуку 05.12.2014, одночасно зазначено про неналежне виконання співробітником УДАІ ГУМВС в Одеській області своїх обов'язків та про неодноразову перереєстрацію транспортного засобу на нових власників після зняття з розшуку.

За страховим актом відповідача-2 №ПСКА - 4588 від 29.12.2015 визначено розмір страхового відшкодування відповідачу-1 за договором страхування №28-0199-0157/13/0487 в сумі 372 960,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №23594 від 29.12.2015 відповідач-2 виплатив відповідачу-1 страхове відшкодування в розмірі 372 960,00 грн.

Господарськими судами встановлено, що внаслідок укладення договору між позивачем та відповідачем-1 виникли цивільні права та обов'язки на підставі п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (п. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ч. 2 ст. 1 ЗУ "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів на підставі ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ( ст. 22 ЦК України).

Під збитками в розумінні ч. 2 ст. 224 ГК України передбачаються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС України №31/3695 від 04.04.2016 на запит суду першої інстанції, за даними реєстраційної картки автомобіль Volkswagen Tiguan FL, д. н. НОМЕР_2, був зареєстрований 19.07.2013, власник - ТОВ "Порше Лізинг Україна", свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_9. В подальшому 07.03.2015 за заявою громадянина ОСОБА_8 на підставі виданої ПП "Галичина Авто" довідки - рахунку серії ААЕ№019420 від 07.03.2015 цей транспортний засіб було перереєстровано на нового власника - ОСОБА_8, при цьому довідка - рахунок серії ААЕ№019420 від 07.03.2015 не була передана до загальнодержавної бази даних НАІС, у громадянина ОСОБА_8 був наявним оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_9. 11.03.2015 за довідкою-рахунком серії ВІА №949520, виданою ТОВ "Автоскай" автомобіль Volkswagen Tiguan FL д. н. НОМЕР_2 було перереєстровано на нового власника - громадянку ОСОБА_9, а 05.05.2015 його знято з обліку для реалізації й 14.05.2015 перереєстровано за довідкою-рахунком серії ААЕ №127320 від 05.05.2015, виданою ТОВ "Захід - Авто-Ленд", на нового власника - ОСОБА_10

В базі обліку Угон УІАЗ ГУМВС України в Одеській області містяться дані про те, що об'єкт лізингу - Volkswagen Tiguan FL держномер НОМЕР_2 було повернуто власникові, однак згідно однієї бази транспортний засіб було повернуто власнику 05.12.2014, а згідно іншої - 05.12.2014 також знято розшук транспортного засобу, при цьому згідно листа УДАІ ГУМВС України у Одеській області від 16.07.2015 картка введена 08.05.2015, відкоригована 13.05.2015 та вказано про неналежне виконання своїх обов'язків співробітником УДАІ ГУМВС в Одеській області.

Проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту повернення об'єкта лізингу саме відповідачу-1 позивачем до господарських судів не надано. Листи відповідача-2 та УДАІ ГУМВС України у Одеській області, на які посилається позивач в позовній заяві, не підтверджують цього факту, як і не доводять здійснення перереєстрації транспортного засобу безпосередньо за участю відповідача-1 з огляду на наявність у громадянина ОСОБА_8 станом на 07.03.2015 оригіналу свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_9, який до моменту викрадення транспортного засобу знаходився у позивача.

Крім цього господарськими судами не встановлено та матеріалами справи не підтверджується здійснення відповідачем-1 з моменту передачі об'єкта лізингу позивачу будь-яких дій щодо переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій, оформлення, видачі третім особам будь-яких документів для переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій відносно об'єкта лізингу - Volkswagen Tiguan FL д. н. НОМЕР_2, зокрема, наказів та відповідних доручень.

Позивачем не надано до судів попередніх інстанцій доказів завдання йому збитків шляхом неналежного виконання відповідачем-1 умов укладеного між сторонами договору, а отже, відповідно до умов договору та фактичних обставин справи відсутні будь-які підстави для повернення позивачу сплаченого ним авансового платежу. Господарські суди дійшли вірного висновку, що твердження позивача про зворотнє є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать як приписам законодавства, так і положенням договору, зокрема п. п. 4.8, 6.11, 6.17 додатку до договору.

Також господарські суди дійшли вірного висновку, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача-1 та збитками й вини відповідача-1, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 збитків є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається. Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі №910/211/16 - без змін.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.Р. Шевчук