ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року Справа № 904/3765/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Корнілової Ж.О., Малетича М.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скаргикомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радинапостанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.16у справігосподарського суду Дніпропетровської області №904/3765/16за позовомкомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радидопублічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод"простягнення заборгованості за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у розмірі 121910,58грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Шиян В.В.,

від відповідача - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

12.05.2016 комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулися до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" заборгованості за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у розмірі 121 910,58грн.

20.07.2016 рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" на користь КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 121 910,58грн. та судові витрати.

29.09.2016 постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції від 20.07.2016 скасовано, у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.

У касаційній скарзі комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову від 29.09.2016 скасувати, а рішення від 20.07.2016 залишити в силі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 20.06.2002 між комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (водоканал) та публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (абонент) було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №0548, умовами якого передбачено обов'язок водоканалу надавати абоненту послуги водопостачання та водовідведення, та обов'язок абонента з оплати наданих послуг.

На виконання пунктів 1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п.2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, 19.02.2015 рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №129 затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила №129).

Пунктами 1.2, 1.5 Правил №129 передбачено, що умови цих правил поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста. Правилами встановлено вимоги до підприємств, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентовано взаємні права та обов'язки підприємств і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію.

Відповідно до п.2.1.6 Правил №129 водоканал має право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати па підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.

Згідно з п.4.2.4. договору №0548 абонент зобов'язаний допускати по службовим посвідченням представників водоканалу на територію об'єкта водопостачання для обстеження водопровідних та каналізаційних систем абонента, приладів та пристроїв на них, здійснення перевірок технічного стану та зняття показань приладів обліку питної води та стоків, перевірки допустимих концентрацій у стічних водах абонента.

12.10.2015 представники позивача з'явились на об'єкт водокористування відповідача за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34 з метою здійснення контролю якості стічних вод шляхом відбору проби стічної води. У свою чергу, відповідач не направив відповідальної особи для проведення відбору проб стічної води, у зв'язку з чим у доступі до відбору проб було відмовлено, про що складено Акт від 12.10.2015.

Пунктом 7.13 Правил №129 передбачено, що при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на його територію (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створення перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинено дане порушення.

На підставі цього, позивач здійснив розрахунок плати за жовтень 2015 року за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом Кк=5 за розрахунковий місяць, яка згідно рахунку №114941 від 31.12.2015 становить 121 910,58грн.

22.01.2016 позивач направив зазначений рахунок відповідачу, який отримав його 01.02.2016, та у 10-денний строк, установлений п.7.23 Правил №129 не сплатив, у зв'язку з чим КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради звернулися до суду із цим позовом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530 ЦК України врегульовано, що цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Перевіряючи дотримання кожною зі сторін узятих на себе зобов'язань, суд першої інстанції правильно виходив із того, що будівля, до якої мали увійти представники позивача знаходиться окремо від основної прохідної на територію заводу, журнал обліку відвідувачів якого на час розгляду справи не зберігся. Крім того, місцевим судом зазначено, що пунктом 7.13 Правил №129 визначено випадки, у яких водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень, зокрема, при відмові підприємства виділити особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на його територію, або створення перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації. Тому обов'язкових вимог до форми акта, який складається у зазначених випадках положеннями Правил №129 не встановлено. Виходячи з чого, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що у відповідача виник обов'язок з оплати виставленого позивачем рахунку за понаднормативний скид забруднень у період, в якому абонентом було вчинено правопорушення.

Аналізуючи постанову суду апеляційної інстанції в межах повноважень розділу ХІІ-1 ГПК України, колегія суддів зазначає, що висновки апеляційного господарського суду з приводу порушення пункту 7.8. Правил №129 є безпідставними, оскільки цим пунктом закріплений порядок оформлення документу на вже відібрану пробу. У спірних же правовідносинах проба працівниками позивача не відбиралась через недотримання відповідачем пунктів 2.4.8, 7.7, 7.10 Правил №129. Тому висновки суду апеляційної інстанції не є переконливими та не спростовують мотивів, покладених в основу рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, при ухваленні якого правильно установлено фактичні обставини справи на основі всебічного, повного дослідження наявних у матеріалах справи доказів, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Висновки апеляційного господарського суду суперечать установленим обставинам справи, тому постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2016 залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради задоволити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.16 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.16 у справі № 904/3765/16 залишити в силі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" на користь комунального підприємства "Дніпроводоканал" 2 194,40грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяЖ.О. Корнілова СуддяМ.М. Малетич