ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 922/2292/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Норма 2000"на рішення та постановуГосподарського суду Харківської області від 26.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015у справі№ 922/2292/15Господарського судуХарківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Норма 2000"доПублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"прозобов'язання вчинити певні діїза участю представників:

позивача: Шамраєв М.Є., дов. від 15.04.2015;

відповідача: Пушкарьов І.О., дов. від 30.12.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.05.2015 у справі №922/2292/15 (суддя Калантай М.В.) в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 (колегія суддів к складі: головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді - Івакіна В.О., Камишева Л.М.) рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2015 у справі №922/2292/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ фірма "Норма 2000" (Споживач) та ПАТ "Харківміськгаз" (Постачальник) 20.12.2012 укладений договір №2013/ТП-ПР-20719 на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого Постачальник протягом 2013 року зобов'язався здійснювати Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач зобов'язався оплачувати вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.5 договору на постачання, кількість реалізованого позивачу газу визначається на межі балансової належності об'єктів Споживача за допомогою вузлів обліку, визначених в додатку 1 до договору. На підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку сторонами щомісяця складаються акти приймання-передачі газу.

Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у Споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології (п. 3.4 договору на постачання).

Розділом 10 договору на постачання встановлений строк дії договору, а також умови, за яких договір вважається продовженим.

20.12.2012 між ТОВ фірма "Норма 2000" (Замовник) та ПАТ "Харківміськгаз" (Газорозподільне підприємство) укладений договір №2013/Т-ПР-20719 на розподіл природного газу, за умовами якого Газорозподільне підприємство зобов'язалось надати Замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а Замовник зобов'язався сплатити вартість послуги з транспортування природного газу у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Пунктами 4.4, 4.5 договору на розподіл сторони передбачили, що обсяг протранспортованого природного газу визначається в пунктах призначення за допомогою комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до договору. На підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг.

У відповідності до п. 6.2.4 договору на розподіл, Газорозподільне підприємство має право перевіряти роботу комерційних вузлів обліку, установлених на об'єктах Замовника або його споживачів, а також у разі виникнення спірних питань щодо технічних, у тому числі метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, вимагати їх позачергової повірки спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Розділом 11 договору на розподіл встановлений строк дії договору, а також умови, за яких договір вважається продовженим.

В подальшому, 27.01.2014 ТОВ фірма "Норма 2000" та ПАТ "Харківміськгаз" уклали технічну угоду №20719 про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами, за умовами якої ПАТ "Харківміськгаз" зобов'язалось здійснювати транспортування природного газу газорозподільними мережами до місця передачі ТОВ фірма "Норма 2000" на вході у газову мережу ТОВ фірма "Норма 2000", а ТОВ фірма "Норма 2000" зобов'язалось прийняти природний газ та виконувати інші обов'язки, передбачені цією технічною угодою.

Технічна угода набирає чинності 3 01.01.2014 та діє в частині транспортування газу до 31.12.2014 (п. 9.1 угоди).

Технічна угода вважається продовженою на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії технічної угоди жодною з сторін не буде заявлено про припинення її дії або перегляд її умов.

Попередні судові інстанції встановили, що 30.01.2015 представниками сторін складений та підписаний (без зауважень та заперечень) акт №1/30-01 перевірки технічного стану вузла обліку із зазначенням про необхідність проведення позачергової повірки газового лічильника GMS-G-16-40 заводський № 022374.

02.02.2015 ПАТ "Харківміськгаз" здійснило відключення та опломбування газового обладнання позивача: газовий гриль 2П-24 - 1 шт., газова плита ПГ-6 - 2 шт., газовий котел "Колбі" - 1 шт., що зафіксовано в акті перевірки технічного стану вузла обліку від 02.02.2015.

Довідкою про непридатність засобу вимірювальної техніки від 05.02.2015 №ЦСБ 8П, ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" встановлено, що основна відносна похибка лічильника GMS-G-16-40 заводський №022374 перевищує допустимі межі.

ПАТ "Харківміськгаз" листом від 13.02.2015 №12/443 звернулось до ТОВ фірма "Норма 2000" в якому, з посиланням на вищезазначену довідку від 05.02.2015 повідомило товариство про непридатність ЗВТ та про здійснення технічного розрахунку природного газу за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в обсязі 21,933 тис. м куб.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ фірма "Норма 2000", як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, зазначило про неправомірність розрахунка ПАТ "Харківміськгаз" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в обсязі 21,933 тис. м куб. та просило зобов'язати ПАТ "Харківміськгаз" здійснити перерахунок обсягу поставленого природного газу в січні 2015 року, а також послуг з його постачання, розподілу і транспортування, виходячи з розрахунку роботи одного котла "Колбі", оскільки, як стверджує позивач, в даний період інше газове обладнання не використовувалось.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зважаючи на Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618), надавши оцінку умовам договорів на постачання природного газу за регульованим тарифом, на розподіл природного газу, технічній угоді про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільними мережами, а також взявши до уваги документи, додані сторонами до матеріалів справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, суд відхилив посилання позивача на нездійснення в січні 2015 року господарської діяльності орендарями в приміщеннях, які приєднані до вищезазначеного газового обладнання позивача. Суд, дослідивши надані позивачем в матеріали справи договори оренди приміщень, листи орендарів, які оформлені вже після здійснення позачергової повірки, зазначили, що нездійснення, як стверджує позивач, орендарями господарської діяльності не виключає можливості експлуатації газового обладнання в приміщеннях, що належать позивачу.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Пунктом 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618 (далі - Правила) визначено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією (п. 5.13.1 Правил).

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (п. 5.13.2 Правил).

Пунктом 5.10 Правил передбачено, що сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Оскільки відповідач має право перевіряти роботу вузлів обліку, встановлених у позивача (споживача), в тому числі й позачергово, що передбачено як умовами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, так і нормами зазначених Правил, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши факт несправності ЗВТ, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для здійснення перерахунку об'єму пространспортованого газу відповідно до приписів п. 5.13, 5.13.1, 5.13.2 Правил обліку природного газу.

При цьому, суди надали оцінку доводам позивача, що в січні 2015 року з усього газового обладнання позивача працював лише один - газовий котел "Колбі", та з мінімальною потужністю. Як суд першої так і суд апеляційної інстанцій, проаналізувавши всі матеріали справи відхилили зазначені доводи, оскільки такі твердження позивачем не доведені належними засобами доказування в розумінні ст. 32, 33 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки господарських судів відносно відмови в позові, зроблені з дотриманням вимог ст.43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).

Посилання скаржника в касаційній скарзі на судову практику, викладену в постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2015 у справі № 904/898/15, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки обставини справ не є тотожними.

Судова колегія Вищого господарського суду України зазначає, що інші доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Норма 2000" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.07.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.05.2015 у справі №922/2292/15 - без змін.

Головуючий суддя Л.Б. ІВАНОВА

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Т.П. КОЗИР