ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 912/714/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представника відповідача - Петренко В.І. дов. б/н від 16 квітня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Нафто-Трейд" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року у справі Господарського суду Кіровоградської області за позовом ТОВ "Нафто-Трейд" до ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ТОВ "Нафто-Трейд" (далі - позивач) звернулось до ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 43588 гривень 50 коп. пені, 5525 гривень 71 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 53255 гривень 40 коп. втрат коштів від інфляції.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем рішення господарського суду про стягнення з останнього суми основного боргу за договором поставки.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 6 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

З ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" стягнуто на користь ТОВ "Нафто-Трейд" пеню у розмірі 43588 гривень 50 коп., 3% річних у сумі 8753 гривень 60 коп., 160431 гривню 91 коп. втрат коштів від інфляції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22 квітня 2015 року).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" задоволено частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 6 травня 2015 року змінено і викладено у наступній редакції:

"Стягнути з ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" на користь ТОВ "Нафто-Трейд" пеню у сумі 21794 гривні 25 коп., 3% річних у сумі 8753 гривні 60 коп., втрати коштів від інфляції у сумі 160431 гривню 91 коп."

У касаційній скарзі ТОВ "Нафто-Трейд" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 6 травня 2015 року залишити в силі.

Посилається на порушення апеляційним господарським судом норм ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 2 квітня 2014 року між ТОВ "Нафто-Трейд" (продавець) та ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 800414, за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти (товар) в кількості та асортименті, що передбачені умовами даного договору, а покупець зобов'язався прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки товару обумовлюються в додатках, що є невід'ємною частиною договору. Сторони допускають узгодження зазначених у даному пункті договору умов без складання додатка.

Згідно п. 1.8 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця на умовах, викладених в п. 2.1 договору, за яким товар постачається покупцю товарними партіями автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс - 2010) - перевезення оплачене за реквізитами вказаними покупцем, якщо інше не зазначено сторонами в додатках до договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Товар за даним договором може постачатись на умовах FCA (Інкотермс - 2010) - завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів нафтобаз. Адреси резервуарів нафтобаз вказуються сторонами в додатках до договору, в товаротранспортних і/або видаткових документах. Датою поставки вважається дата товарно-транспортної або видаткової накладної.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Вид розрахунків - безготівковий. Розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше строку, узгодженого в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору. У випадках, передбачених п. 1.4 договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на користь продавця протягом 5 робочих днів з моменту отримання покупцем товару. Зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 6.2 договору сторони встановили строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки - три роки.

Згідно п. 6.3 договору у випадку порушення термінів оплати вартості товару покупцем останній зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту повної оплати ним боргу.

За п. 9.13 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року у справі № 912/3630/14 з ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта " стягнуто на користь ТОВ "Нафто-Трейд" борг у сумі 665692 гривні 65 коп., втрати коштів від інфляції за період з 1 вересня 2014 року по 1 листопада 2014 року у сумі 35281 гривню 70 коп., 3 % річних за період з 1 вересня 2014 року по 7 листопада 2014 року у сумі 3665 гривень 57 коп. та пеню за період з 1 серпня 2014 року по 7 листопада 2014 року у сумі 43631 гривню 12 коп., а всього 748271 гривню 04 коп.

Обставини, встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року у справі № 912/3630/14, в силу вимог ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиційними та не доводяться при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі сторони.

У зв'язку з невиконанням ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" вказаного рішення ТОВ "Нафто-Трейд" донараховано до стягнення пеню у сумі 43558 гривень 50 коп. за період з 7 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року, відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 8753 гривні 60 коп. за період з 7 листопада 2014 року по 15 квітня 2015 року та 160431 гривню 91 коп. втрат коштів від інфляції за період з 1 листопада 2014 року по 31 березня 2015 року.

Судами встановлено, що 16 квітня 2015 року ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" повністю сплатило борг у сумі 763236 гривень 46 коп., стягнутий за вказаним рішенням суду, що підтверджується платіжним дорученням № 91 від 16 квітня 2015 року.

Не оспорюючи правильності та законності нарахування до стягнення вказаних сум, відповідач просив зменшити їх розмір на 90 %.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надається право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Разом з цим, суми 3 % річних та втрат коштів від інфляції, нараховані у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, не є за своєю правовою природою штрафними санкціями, у зв'язку з чим не можуть бути зменшені господарським судом на підставі наведеної норми.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При вирішенні клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій апеляційним господарським судом враховано, що на суму основного боргу у розмірі 665692 гривні 65 коп. судами у двох справах нараховано 295352 гривні 40 коп. пені, втрат коштів від інфляції та 3 % річних, що значно перевищує збитки позивача.

Крім того, ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта" повністю виконало рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27 листопада 2014 року у справі № 912/3630/14, сплативши на користь ТОВ "Нафто-Трейд" стягнуті суми боргу, пені, втрат коштів від інфляції, 3 % річних, судового збору.

Також встановлено, що пожежею, що сталася 18 жовтня 2014 року на підприємстві ТОВ виробничо-комерційна фірма "Велта", останньому спричинено значні матеріальні збитки та зупинено виробництво на деякий час.

З урахуванням наведених обставин апеляційний господарський суд, скориставшись правом, наданим п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, дійшов юридично обгрунтованих висновків про наявність передбачених законом підстав для зменшення суми пені на 50 %, тобто, до 21794 гривень 25 коп.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, а прийнята у справі постанова законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 8 липня 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир