ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 912/4963/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В.розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Гідросила М" на рішення та постановугосподарського суду Кіровоградської області від 05.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015у справі№ 912/4963/14за позовомзакритого акціонерного товариства "Гідросила М" до1.Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила" 2.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів- приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" простягнення 5 168 189, 00 російських рублів за участю представників сторін:

від позивача: Просол В.А. - за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: ОСОБА_6 - за довіреністю;

від третьої особи: Кравченко Р.Ю. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградського області від 05.05.2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 у справі № 912/4963/14 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 та рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_4 5168189,00 російських рублів.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.11.2012 між ПрАТ "Торговий дім "Гідросила" - продавець (Україна) та ЗАТ "Гідросила М" - покупець (Росія) укладено Договір поставки товару № 90-12-ТДГС-ГМ, відповідно до умов якого поставка товару здійснюється на умовах, зазначених в Специфікаціях на кожну партію товару.

Згідно п. 5.1. договору, покупець здійснює 100% оплату вартості поставлених товарів на валютний рахунок, зазначений у п. 12.1. договору не пізніше 90-та календарних днів з моменту оформлення експортної декларації. Оплата здійснюється банківським переказом.

Згідно узгодженої між сторонами договору Специфікації № 100 від 28.08.13р. та заявки на поставку товару від 1.08.2013р. ПрАТ "ТД "Гідросила" взяло на себе зобов'язання поставити товар на суму 5168 189,00 рос. рублів на умовах СРТ - м. Барнаул, місце розвантаження : Російська Федерація, м. Барнаул,вул. 9-й заводський проїзд,36,база "Кооператор" , строк поставки не пізніше 09.09.2013р.

На підставі рахунку-фактури № 90/100 від 28.08.13, покупець платіжним дорученням №1503 від 03.09.13 перерахував на валютний рахунок ПрАТ "Гідросила М" 5168189 рос. руб.

07.08.2013р. між ФОП ОСОБА_4 (перевізником) та ПрАТ "ТД "Гідросила" укладено договір про доставку вантажу автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученнях № 75/13-11.Згідно п. 4.3.1, 4.3.4 договору перевізник та замовник несуть повну відповідальність у розмірі прямих збитків нанесенних не виконанням або неналежним виконанням пунктів цього договору згідно з положеннями Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів" та у відповідності до діючого законодавства України. Перевізник несе повну відповідальність у розмірі прямих збитків нанесених неналежним транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів замовника, якщо це призвело до втрати, псування, викрадення, порушенню упаковки або товарного виду вантажу.

Згідно заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №34-БР від 23.08.2013р. підписаною постачальником та перевізником вантажоотримувачем визначено ЗАО "Гідросила М"

ПрАТ "ТД "Гідросила" оформило експортну декларацію на товар та за договором № 75/13-П від 07.08.13р., укладеним із ФОП ОСОБА_4 - перевізником, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 257152 (CMR) від 28.08.13р. передало перевізнику товар, вартість якого оплачена покупцем, до перевезення для доставки його вантажоодержувачу - ТОВ "Белгородська збутова компанія" РФ м. Бєлгород не пізніше 09.09.13р. на умовах поставки СРТ - м. Барнаул (Росія), вул. 9-й Заводський проїзд, 36, база "Кооператор" (Інкотермс 2010) автомобілем RENAULT (держ. № НОМЕР_1/НОМЕР_2, водій ОСОБА_8.).

Так, судами встановлено, що під час доставки вантажу, а саме 04.09.2013р. сталася, дорожньо-транспортна пригода в результаті якої згорів автомобіль RENAULT (держ. № НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2) та вантаж, що перевозився.

Як вбачається із Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.09.13р. начальника відділу наглядової діяльності м. Туймази й Туймазинського району МНС Росії, 04.09.13 на 1316 кв. дороги "Самара-Челябинськ" виникла пожежа автомобіля RENAULT НОМЕР_1 , трьохосного напівпричепу АХ 8805ХТ та вантажу, розташованого у ньому внаслідок займання вогнем гумової шини лівого колеса передньої осі автомобіля.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що позивачем не доведено підстав для відшкодування майнової шкоди на підставі ст. 1187, 1192 ЦК України ПрАТ "ТД "Гідросила М", з яким укладено Договір та яке не є джерелом підвищеної небезпеки, як і підстав для застосування норм Цивільного кодексу України у спорі із ФОП ОСОБА_4 Не доведено позивачем й правових підстав солідарної відповідальності відповідачів за заподіяну шкоду.

Колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій правомірними та такими що відповідають матеріалам справи, виходячи з наступного.

Так, предметом позову у даній справі є солідарне стягнення на підставі ч.1 ст.1166, ч.1,2 ст.1187, ч1,2 ст.1192 Цивільного кодексу України збитків з постачальника та перевізника у зв'язку із знищенням вантажу під час міжнародного перевезення автомобільним транспортом .

Відносини між позивачем та відповідачем-1 виникли на підставі договору поставки товару № 90-12-ТДГС-ГМ від 21.11.2012р.

При цьому, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідач -1 виконав свої зобов'язання за договором відповідно до його умов у повному обсязі передав товар перевізнику, і з цього моменту зобов'язання за договором постачальником є виконаними належним чином (що також було визнано позивачем в процесі розгляду справи) і саме перевізник відповідно до Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів є особою, яка відповідає за втрату та пошкодження вантажу до моменту його передачі вантажоодержувачу.

Разом з тим, судами встановлено, що відповідно до міжнародної товаротранспортної накладної та митної декларації вантажоодержувачем визначено ТОВ "Белгородська збутова компанія" РФ м. Бєлгород на умовах поставки СРТ - м. Барнаул (Росія), вул. 9-й Заводський проїзд, 36, база "Кооператор" .

Відповідно до п.1 ст.2 Конвенції у випадку втрати вантажу автомобільний перевізник відповідає перед відправником або одержувачем вантажу.

За нормами ст.12 Конвенції саме відправник та одержувач вантажу є для перевізника правомочними за договором перевезення особами, які вправі розпоряджатися вантажем.

Відповідальність перевізника визначена положеннями розділу11(стаття3) та розділу 1У(ст.17-29) Конвенції.

Статтею 17 (п.1,5) Конвенції визначено відповідальність перевізника перед правомочною за договором особою, період відповідальності перевізника за втрату та пошкодження вантажу з моменту прийому вантажу до перевезення до моменту його здавання.

Отже, враховуючи що позивач не є вантажоодержувачем товару, а також з огляду на те, що відносини між позивачем та відповідачем-1 засновані на договорі, що виключає можливість застосування норм ст. 1187, 1192 ЦК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність правових підстав солідарної відповідальності відповідачів перед позивачем за втрату вантажу та обґрунтовано відмовили в позові.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі рішень.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Гідросила М" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року та рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.05.2015 року у справі №912/4963/14 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

І.В. Вовк