ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 911/2165/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - Гуцула А.Д.,

відповідача-1 - не з'яв.,

відповідача-2 - Корчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015

у справі № 911/2165/15 господарського суду Київської області

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

2) Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"

про стягнення 28 259 615,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" та Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" про стягнення з відповідачів солідарно 28 259 615,00 грн.

ПАТ "Сільпо Рітейл" звернулося до господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі № 911/2165/15 до моменту розгляду справи № 910/14773/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2015 відкладено розгляд справи та відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл" про зупинення провадження у справі.

Не погодившись з відмовою у клопотанні про зупинення провадження у справі ПАТ "Сільпо Рітейл" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та прийняти нове рішення про зупинення провадження у справі № 911/2165/15.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 (колегія суддів у складі: суддя Смірнова Л.Г. - головуючий, судді Кропивна Л.В., Пашкіна С.А.) ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015 у справі № 911/2165/15 скасовано в частині відмови у задоволенні клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл" про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у справі № 911/2165/15 до розгляду справи господарського суду міста Києва № 910/14773/15 за позовом ПАТ "Сільпо Рітейл" до ПАТ "Банк Форум" про визнання договору припиненим.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015, а справу передати до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування касаційної скарги позивач стверджує про порушення господарським судом апеляційної інстанції ст.ст. 79, 106 ГПК України, ст. 559 ЦК України. Так, на думку скаржника господарське процесуальне законодавство не передбачає можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Також, скаржник наполягає на тому, що у господарського суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду від 19.08.2015 залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги відмовити. Так, на думку відповідача, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано зупинив провадження у даній справі до вирішення справи № 910/14773/15, оскільки за результатами розгляду справи № 910/14773/15 буде встановлено обставини, що можуть вплинути на оцінку доказів у справі № 911/2165/15.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

Зокрема, Вищий господарський суд України відхиляє довід касаційної скарги про відсутність правових підстав для перегляду у апеляційному порядку ухвали господарського суду першої інстанції від 15.07.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У частині першій ст. 11113 Кодексу визначено, що в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали місцевого та апеляційного господарського суду у випадках, передбачених частиною першою ст. 106 Кодексу.

У частині першій ст. 106 ГПК України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 106 ГПК України передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі. Також, можливість оскарження в апеляційному порядку ухвала про зупинення провадження у справі встановлена частиною 5 ст. 79 ГПК України.

Статті 106 та 11113 ГПК України не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду.

Вищий господарський суд України виходить з того, що відсутність у частині першій ст. 106 ГПК України норми щодо оскарження ухвали про відмову в задоволенні клопотання зупинення провадження у справі не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної скарги на такі ухвали.

Такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на правовій позиції викладеній в рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012 у справі 1-12/2012. Зокрема в названому рішенні зазначено, що Конституційний Суд України, проаналізувавши зміст ст.ст. 106, 11113 ГПК України, вважає, що вони не містять заборони стосовно апеляційного та касаційного оскарження ухвал, постанов господарського суду. Відсутність у частині першій статті 106 ГПК України норми щодо оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови суду не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги на такі ухвали. Ця відмова розглядалася б як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп).

Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що апеляційне оскарження судового рішення можливе в усіх випадках, крім тих, коли закон містить пряму заборону на таке оскарження (рішення: від 27.01.2010 № 3-рп/2010 (абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); від 28.04.2010 № 12-рп/2010 (абзац другий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини); від 08.07.2010 № 18-рп/2010 (абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини); від 02.11.2011 № 13-рп/2011 (абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини); від 25.04.2012 № 11-рп/2012 (абзаци третій, четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини); від 29.08.2012 № 16-рп/2012 (абзац четвертий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини); від 22.04.2014 № 4-рп/2014 (абзац четвертий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Враховуючи те, що ні ст. 106 ГПК України ні ст. 79 ГПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд обґрунтовано прийняв апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл" про зупинення провадження у справі та розглянув її по суті.

Що стосується оцінки наявності правових підстав для зупинення провадження у справі, то Вищий господарський суд України не погоджується з висновками господарського суду апеляційної інстанції з огляду на таке:

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись з клопотанням про зупинення провадження у справі, ПАТ "Сільпо Рітейл" обґрунтовувало його тим, що в рамках провадження господарського суду міста Києва у справі № 910/14773/15 досліджується питання про припинення договору поруки, посилаючись на який позивач у справі № 911/2165/15 обґрунтовує наявність правових підстав для стягнення заборгованості солідарно з відповідачів у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.

Зазначена норма визначає сукупність обставин, за наявністю яких суддя зобов'язаний зупинити провадження у справі. Так, за змістом вказаної для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом і чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Наявність одночасно двох цих обставин є необхідною процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

У п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Всупереч наведеним вимогам ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої господарської справи № 910/14773/15, оскільки господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за договором купівлі-продажу, надати правову оцінку угодам, на підставі яких заявлено цей позов.

Вищий господарський суд України вважає за необхідне додатково зазначити про те, що порука, будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, припиняється на загальних підставах, передбачених у главі 50 ЦК України. Разом з тим, спеціальні (додаткові) підстави її припинення визначені ст. 559 ЦК України. При вирішенні спору про стягнення заборгованості з поручителя господарський суд не позбавлений можливості на підставі поданих сторонами доказів перевірити наявність або відсутність правових підстав для припинення поруки.

Враховуючи викладене, вирішення спору у справі № 910/14773/15 господарським судом м. Києва не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України. В той же час необґрунтоване зупинення провадження у справі порушує право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку.

Отже, в даному випадку господарський суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму процесуального права - ч. 1 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з чим постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 з даної справи підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Київської області від 15.07.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл" про зупинення провадження у справі - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 у справі № 911/2165/15 скасувати, а ухвалу господарського суду Київської області від 15.07.2015 в частині відмови у задоволенні клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл" про зупинення провадження у справі залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере