ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 910/7479/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 27.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015у справі№ 910/7479/15-г Господарського суду міста Києваза позовом Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Конкорд Стабільність", в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ"про стягнення 34984,50 грн. заборгованостіза участю представників сторін:

позивача: Кузьменко С.О., дов. від 15.01.2015 б/н

відповідача: Фрідман Д.А., керівник

ВСТАНОВИВ:

Відкритий диверсифікованоий пайовий інвестиційний фонду "Конкорд Стабільність", в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" про стягнення 34984,50 грн. заборгованості, з яких: 31000,00 грн. - сума вартості викупу облігацій, 3864,46 грн. - заборгованість по виплаті відсоткового доходу за 11 та 12 відсоткові періоди, 120,04 грн. - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/7479/15-г (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів у складі: головуючого судді Рябухи В.І., суддів Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі № 910/7479/15-г в частині стягнення 31000 грн. номінальної вартості облігацій та 1932,23 грн. відсоткового доходу за 12-й відсотковий період, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що у відповідача не виникло обов'язку по сплаті номінальної вартості облігацій у розмірі 31000,00 грн., оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено договору купівлі-продажу облігацій, а позивачем не перераховані облігації відповідачу відповідно до п. 3.9 Проспекту емісії. Також скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій стягнули відсотковий дохід за 12-й відсотковий період без дослідження обставин володіння позивачем облігаціями станом на передбачену Проспектом емісії дату виплати відсоткового доходу.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Проспекту емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГ ІТ-СПВ" відповідачем здійснено випуск іменних відсоткових забезпечених облігацій серії В у бездокументарній формі кількістю 100000 штук, номінальною вартістю 1000 грн. та загальною номінальною вартістю 100000000 грн., про що 04.10.2011 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку внесено запис до Загального реєстру випуску цінних паперів за реєстраційним № 142/2/11.

За умовами Проспекту емісії відповідач взяв зобов'язання перед власниками облігацій виплачувати процентний дохід по облігаціям в розмірі, строки та в порядку, що встановлені Проспектом емісії.

02.09.2013 між Відкритим диверсифікованим пайовим інвестиційним фондом "Конкорд Стабільність", в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" було укладено договір продажу емітентом цінних паперів власної емісії № 2013-48, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити 31 шт. облігацій відсоткових, іменних серії В; форма існування цінних паперів - бездокументарна; емітент - ТОВ "Лізинг ІТ-СПВ"; номінальна вартість одного ЦП - 1000,00 грн., загальна вартість ЦП 32040,36 грн.; накопичений відсотковий дохід на один ЦП станом на 22.09.2013 - 33,56 грн.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідач передав, а позивач здійснив оплату 32040,36 грн. за цінні папери та прийняв у власність 31 шт. відсоткових облігацій, іменних серії В, про що складено та підписано сторонами відповідний акт.

Як передбачено п.п. 3.10.1, 3.10.2 Проспекту емісії, на дату початку виплати відсоткового доходу за облігаціями емітент отримує в депозитарії ПрАТ "ВДЦП" зведений обліковий реєстр, складений на кінець робочого дня, що передує даті початку виплати, на підставі якого розраховує суми виплати відсоткового доходу для кожного власника та виплачує власникам належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами чинного законодавства України та умовами емісії.

Виплата відсотків доходу з облігацій здійснюється емітентом протягом 5 календарних днів в наступні строки, зокрема:

за 11-й відсотковий період, який починається 14.04.2014 та закінчується 13.07.2014 (91 день), виплата має відбутись у період з 14.07.2014 по 18.07.2014;

за 12-й відсотковий період, який починається 14.07.2014 та закінчується 12.10.2014 (91 день), виплата має відбутись у період з 13.10.2014 по 17.10.2014.

Відсоткова ставка за дев'ятий - дванадцятий відсотковий періоди встановлена відповідачем на рівні 25 % річних.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що зобов'язання перед позивачем з виплати відсоткового доходу за облігаціями за 11-й та 12-й періоди у сумі 3864,46 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" не виконало.

Пунктом 3.9 Проспекту емісії передбачено, що власники облігації мають право пред'явити облігації до викупу Емітенту, а Емітент має право здійснювати викуп облігацій на вторинному ринку протягом терміну обігу облігацій за договірною ціною.

Емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у дати викупу, вказані в Проспекті емісії; при проведенні викупу емітент одночасно виплачує відсотковий дохід за відповідний відсотковий період, що передував даті викупу. Викуп облігацій здійснюється емітентом самостійно.

Для здійснення емітентом викупу у вказані дати викупу, власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа (далі - продавець) надає до емітента повідомлення про намір здійснити продажу в строки, вказані в Проспекті емісії.

Протягом 3 (трьох) робочих днів, що передують даті викупу, емітент укладає угоди купівлі - продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж облігацій.

На дату здійснення викупу облігацій продавець перераховує облігації в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії, після чого емітент протягом 1 (одного) банківського дня виплачує продавцю грошові кошти.

Якщо власник не перерахував протягом терміну викупу належні йому облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, або якщо наданий депозитарієм зведений обліковий реєстр не містить рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата, кошти, що підлягають виплаті депонуються на рахунку емітента до особистого звернення власника облігацій.

Як визначено судами попередніх інстанцій, позивач, як власник облігацій, 22.09.2014 звернувся до відповідача із заявкою на викуп облігацій № 371/2014, в якій просив здійснити викуп облігацій відсоткових іменних, серії В у кількості 31 шт. за номінальною вартістю 1000,00 грн./шт. та погасити заборгованість по відсотковому доходу. Вказана заявка отримана відповідачем 24.09.2014, що ним не заперечується.

З огляду на відсутність рішення відповідача щодо викупу облігацій та виплати відсоткового доходу, позивач звернувся до відповідача з претензією від 13.11.2014 № 422/2014, в якій просив сплатити 34984,50 грн. боргу, з яких 31000,00 грн. вартості викупу 31 шт. облігацій, 3864,46 грн. відсоткового доходу за 11-й, 12-й відсоткові періоди та 120,04 грн. інфляційних втрат за 11-й період.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення 34984,50 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Положенням ч. 2 ст. 197 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Врахувавши вищенаведені вимоги законодавства та встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань з виплати позивачу відсоткового доходу за облігаціями за 11-й та 12-й відсоткові періоди у встановлені Проспектом емісії строки, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за 11-й та 12-й відсоткові періоди з урахуванням інфляційних втрат.

Доводи касаційної скарги щодо ненадання позивачем доказів, які б підтверджували, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" є власником облігацій, колегією суддів відхиляється з огляду на передбачений п. 3.10.2 Проспекту емісії обов'язок емітента (відповідача) отримати в депозитарії зведений обліковий реєстр власників облігацій, складений на кінець робочого дня, що передує даті початку виплати, та визначений ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення номінальної вартості облігацій, пред'явлених позивачем до викупу, з огляду на таке.

Як визначено п. 3.9 Проспекту емісії, емітент зобов'язаний здійснити викуп облігацій за їх номінальною вартістю у дати викупу, вказані в Проспекті емісії; викуп облігацій здійснюється емітентом самостійно.

Для здійснення емітентом викупу у вказані дати викупу, власник облігацій або належним чином уповноважена ним особа (далі - продавець) надає до емітента повідомлення про намір здійснити продажу в строки, вказані в Проспекті емісії.

Протягом 3 (трьох) робочих днів, що передують даті викупу, емітент укладає угоди купівлі - продажу облігацій із продавцями, що належним чином подали повідомлення про намір здійснити продаж облігацій.

На дату здійснення викупу облігацій продавець перераховує облігації в обумовленій кількості, на рахунок емітента в депозитарії, після чого емітент протягом 1 (одного) банківського дня виплачує продавцю грошові кошти.

Якщо власник не перерахував протягом терміну викупу належні йому облігації зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії, або якщо наданий депозитарієм зведений обліковий реєстр не містить рахунку власника облігацій, на який повинна бути проведена оплата, кошти, що підлягають виплаті депонуються на рахунку емітента до особистого звернення власника облігацій.

За своєю правовою природою Проспект емісії є публічним договором.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ст. 633 Цивільного кодексу України).

Отже, на підставі Проспекту емісії у відповідача виник обов'язок здійснити викуп емітованих облігацій у встановлені Проспектом емісії строки та на визначених умовах.

Судами встановлено, що позивач у визначений строк звернувся до відповідача із заявкою на викуп облігацій, яка була отримана відповідачем, однак відповідачем не були вчинені дії щодо викупу облігацій.

Проте, задовольняючи позов в частині стягнення вартості цінних паперів, пред'явлених позивачем до викупу, суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини щодо перерахування позивачем протягом терміну викупу належних йому облігацій зі свого рахунку у цінних паперах на рахунок емітента в депозитарії. Враховуючи, що згідно із Проспектом емісії обов'язок емітента щодо здійснення виплати обумовлений перерахуванням власником облігацій емітенту, передчасним є висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині стягнення номінальної вартості облігацій, пред'явлених до викупу.

За таких обставин, рішення та постанова не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова в частині стягнення 31000,00 грн. вартості викупу облігацій не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/7479/15-г скасувати в частині стягнення 31000,00 грн. номінальної вартості облігацій.

Справу № 910/7479/15-г в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/7479/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя Л. Іванова

судді Л. Гольцова

Т. Козир