ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 904/3784/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д.(доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Гидропневмоапарат"на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 рокуу справі № 904/3784/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гидропневмоапарат"доПриватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"простягнення 244468,46 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гидропневмоапарат" (надалі - ТОВ "Гидропневмоапарат", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (надалі - ПрАТ "Криворізький завод гірничого обладнання", відповідач) на свою користь 244468,46 грн заборгованості за договором поставки № 64 від 04.02.2010 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зокрема, зазначив, що відповідно до п. 10.2 договору спір у цій справі має розглядатися в Постійно діючому Регіональному Третейському суді при Асоціації "Регіональна правова група".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року по справі № 904/3784/15 (суддя Круглова О.М.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів: Широбокової Л.П., Крутовських В.І.), було припинено провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, в своїй касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами положень ст.ст. 55, 124, 125 Конституції України та п. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Спір у справі, що розглядається, виник при виконанні договору поставки № 64, що був укладений сторонами 04.02.2010 року.

Суди встановили, що у п. 10.2 цього договору сторони погодили, що якщо спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням цього договору або стосуються його укладення, порушення умов, припинення, визнання недійсним не будуть врегульовані шляхом переговорів, то їх розгляд буде здійснюватися Постійно діючим Регіональним третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту зазначеного суду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти розгляду справи саме господарським судом і наполягає на вирішенні спору у третейському суді відповідно до угоди сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди").

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Отже, з огляду на зміст пункту 10.2 договору, його відповідність як визначенню третейської угоди, так і підвідомчості справ третейським судам, а також позицію відповідача, який з посиланням на згадану угоду, що є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, заперечує проти розгляду даної справи господарським судом і наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, Вищий господарський суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що провадження у цій господарській справі підлягає припиненню згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами положень ст.ст. 55, 124, 125 Конституції України з огляду на позбавлення позивача права на розгляд його справи судом, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки постійно діючий третейський суд діє відповідно до Закону України "Про третейські суди", його рішення можуть бути оскаржені до господарського суду на підставах, зазначених в ГПК України, тому в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод такий суд може вважатися "судом, встановленим законом" (див. п. 54 рішення ЄСПЛ "Компанія "Регент" проти України" від 03.04.2008 року), а наявність у сторони спору обов'язку звертатися саме до цього суду, якщо між сторонами була попередньо укладена угода про передання спору на розгляд третейського суду, і інша сторона наполягає на вирішенні спору в цьому суді, не свідчить про порушення права заявника на доступ до суду та вчинення ним угоди про відмову у зверненні за захистом до суду.

Третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, тому у випадку якщо відповідач з посиланням на угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Така ж правова позиція викладена і в пп. 4.2.3 п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Посилання заявника на порушення судами положень п. 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій України" суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки цей Закон втратив чинність згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI.

За таких обставин, оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, прийняті у справі ухвала та постанова відповідають чинному законодавству, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гидропневмоапарат" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року у справі № 904/3784/15 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.