ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 903/166/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Волинського обласного центру зайнятостіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 рокуу справі за позовомВолинського обласного центру зайнятостідо третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" Державна фінансова інспекція Українипростягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2015 року, Волинський обласний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" в якому просив стягнути з останнього 94 192,8 грн. на відшкодування збитків, спричинених порушенням законодавства у сфері державних закупівель, а саме оформленням документації конкурсних торгів з порушенням вимог законодавства, проведенням необ'єктивної та упередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів, яке призвело до неправомірного вибору переможця торгів, що було виявлено ДФІ у Волинській області в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 01.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.03.2015 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну фінансову інспекцію у Волинській області, а рішенням того ж суду від 31.03.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Постановлені судами рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить оскаржувані рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Наказом директора Волинського обласного центру зайнятості від 11.01.2011 року № 3 "Про склад комітету з конкурсних торгів" у відповідності до положень Закону України "Про здійснення державних закупівель" було затверджено склад комітету з конкурсних торгів обласного центру зайнятості (т.3 а.с. 132).

За результатами розгляду пропозицій учасників конкурсу щодо закупівлі робіт з будівництва районного центру зайнятості в смт. Шацьк найбільш економічно вигідною визнана пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2", що знайшло своє відображення в Протоколі тендерного комітету № 9 від 03.06.2011 року (т.3 а.с. 141-143).

01.07.2011 року, сторони у цій справі уклали договір підряду № 102, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-2" зобов'язалось протягом 2011-2012 років виконати роботи з нового будівництва відповідно до проектно-кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору, а Волинський обласний центр зайнятості зобов'язався прийняти та оплатити роботи (п. 1.1. договору).

Тверда ціна договору становить 6412035,60 грн., включаючи 20 % ПДВ (п. 3.1. договору).

Розрахунки за цим договором провадяться шляхом оплати замовником виконаних робіт відповідно до календарного графіку фінансування робіт (Додаток № 2) після представлення генпідрядником довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) та підписання сторонами Акта прийняття виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості; оплата за виконані роботи здійснюється протягом 25 днів з дня підписання актів прийняття виконаних робіт замовником; замовник протягом 30 робочих днів з дня підписання договору надасть генпідряднику аванс на придбання матеріалів, виробів, конструкцій у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт, відповідно до календарного графіку фінансування; генпідрядник протягом 3 місяців з дня надходження коштів, як попередньої оплати, підтверджує їх використання актом про використання коштів за призначеннями і по закінченні тримісячного терміну невикористані суми повертає на рахунок замовника; остаточні розрахунки за виконані роботи з генпідрядником здійснюються в 10 денний термін, але у всякому разі не пізніше 36 місяців з дня реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації та акту передачі об'єкта в експлуатацію; розрахунки проводяться у гривні з урахуванням положень Загальних умов, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 року (Розділ IV договору).

В розділах V - X договору сторони узгодили свої права та обов'язки, відповідальність, визначили, що договір набирає чинності з 01.07.2011 року і діє до 01.07.2012 року.

Договір укладено на підставі відкритих торгів № 024822 ВДЗ № 40 (486) від 04.04.2011 року, акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою за результатами торгів (п. 11.1. договору) (т.1 а.с. 104-112).

Додатковими угодами № 1 та № 2 від 10.11.2011 року та від 29.06.2012 року, відповідно, до договору № 102, сторони внесли зміни, стосовно розрахунків за виконані роботи, гарантійних зобов'язань підрядника, строків виконання робіт та дії договору (т.1 а.с. 113-114).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договори підряду у капітальному будівництві укладаються і виконуються на загальних умовах, визначених Господарським та Цивільним кодексами, а оскільки фінансування робіт за договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів то і з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель" в редакції чинній на час укладання таких договорів.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору, генпідрядник передав, а замовник прийняв об'єкт будівництва та оплачував виконані роботи, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, актами приймання та довідками про вартість будівельних робіт за період з липня 2011 року по жовтень 2012 року (т.1 а.с. 180-252, т.2 а.с. 1-125).

10.10.2012 року, Інспекцією ДАБК у Волинській області зареєстровано Декларацію № 143112185637 про готовність об'єкта будівництва до експлуатації (т. 3 а.с.108-112).

Зазначене підтверджує виконання договору відповідачем у повному обсязі, що позивачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 1212 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому вони не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, і посилання на цю норму у касаційній скарзі безпідставне.

Виявлені, в ході проведення ДФІ у Волинській області перевірки, порушення, на наявність яких посилається позивач, не впливають на умови договірних відносин і не можуть їх змінювати.

За приписами ст. 43 Закону України № 2289-VI, що був чинним на час укладання договору, за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени комітету з конкурсних торгів замовника (генерального замовника), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів Державного казначейства України (обслуговуючого банку) несуть відповідальність згідно із законами України.

Таким чином, закон покладає відповідальність за порушення, що були виявлені під час перевірки господарської діяльності Волинського обласного центру зайнятості на уповноважених осіб позивача, які були відповідальні за проведення торгів та обрання найвигідніших пропозицій, а тому, з огляду на зазначене вище, враховуючи, що наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 13.04.2010 року № 89, на який позивач посилається в обґрунтування правильності здійснених ним нарахувань, скасовано наказом Головного контрольно-ревізійного управління № 270 від 28.10.2011 року, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог і підстав для зміни чи скасування судових рішень за мотивів, що викладені в касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України, не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко