ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 1/106/52-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову та ухвалувід 20.08.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 21.07.2015 господарського суду Волинської областіу справі№ 1/106/52-Б господарського суду Волинської області за заявою фермерського господарства "Бауер-плюс"доприватного підприємства "Імпалс"про ліквідаторБанкрутство арбітражний керуючий Михайловський С.В.

в судове засідання представники сторін не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.12.2009 порушено провадження у справі № 1/106-Б про банкрутство приватного підприємства "Імпалс" (далі - ПП "Імпалс", Боржник) за заявою фермерського господарства "Бауер-плюс" (далі - ФГ "Бауер-плюс") в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Волинської області від 19.10.2010 припинено процедуру розпорядження майном ПП "Імпалс", останнього визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 21.07.2015 (суддя - Слободян П.Р.) відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Не погодившись із цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 21.07.2015 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити скаргу на дії ліквідатора ПП "Імпалс" - арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 (головуючий суддя - Юрчук М.І., судді: Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 21.07.2015 - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 21.07.2015, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та прийняти нове рішення, яким повістю задовольнити скаргу на дії ліквідатора ПП "Імпалс" - арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 3-1, 22 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

13.07.2015 на адресу господарського суду Волинської області надійшла скарга кредитора ОСОБА_4 на дії ліквідатора Боржника, в якій скаржник просить визнати дії арбітражного керуючого Михайловського С.В. неправомірними та припинити його повноваження як ліквідатора ПП "Імпалс". В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначає, що арбітражним керуючим Михайловським С.В. не дотримано строків здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ПП "Імпалс", яка триває вже майже п'ять років, не вчинено заходів щодо належного формування ліквідаційної маси, реалізації майна банкрута та погашення кредиторських вимог. До того ж, скаржник вказує на наявність заінтересованості ліквідатора Михайловського С.В. та конфлікту інтересів у даній справі.

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні скарги на дії ліквідатора Боржника, місцевий суд виходив з того, що скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в скарзі на дії ліквідатора ПП "Імпалс" Михайловського С.В. та обґрунтовували неправомірність і безпідставність невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків. При цьому, суд першої інстанції не знайшов і підстав наявності конфлікту інтересів та заінтересованості ліквідатора Михайловського С. В. у справі про банкрутство ПП "Імпалс".

Суд апеляційної інстанції повністю підтримав зазначені висновки місцевого господарського суду.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів, оскільки вони є передчасними та зробленими з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідно до п. 1, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі визначені нормами ст. 25 Закону про банкрутство.

При цьому, за приписами ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до п. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Ліквідаційна процедура у даній справі відкрита, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. згідно постанови господарського суду Волинської області від 19.10.2010.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, продовження строків ліквідаційної процедури відбувалось на підставі рішень комітету кредиторів Боржника відповідно до ухвал господарського суду Волинської області від 29.10.2012, 24.04.2013, 19.02.2014, 19.09.2014, 05.01.2015. Зокрема, ухвалою від 06.07.2015 продовжено строки ліквідаційної процедури ПП "Імпалс" до 06.10.2015 в тому числі з підстави наявності нереалізованого майна банкрута - ПП "Імпалс" та непогашені вимоги кредиторів.

З посиланням на наведені обставини місцевий суд дійшов висновку про відхилення тверджень скаржника щодо безпідставного затягування саме арбітражним керуючим Михайловським С.В. ліквідаційної процедури у даній справі.

Проте, суд залишив поза увагою та аналізом факт наявності нереалізованого майна банкрута щодо якого ліквідаційна процедура триває вже майже 5 років, в той час коли згідно приписів ст. 22 Закону про банкрутство строк ліквідаційної процедури не повинен перевищувати 18 місяців (з урахування продовження цього строку на 6 місяців). При цьому, суд першої інстанції не з'ясовував, чому ліквідатор протягом тривалого часу не реалізував майно Божника, не здійснив розрахунків з кредиторами та не закінчив ліквідаційну процедуру. Місцевий суд в порушення ст. 43 ГПК України не надав належну правову оцінку діям ліквідатора Боржника в контексті наведеного.

Слід зазначити, що такий тривалий строк ліквідаційної процедури завдає збитків як кредиторам, так і банкруту, призводить до зайвих витрат на здійснення ліквідаційної процедури, зокрема з оплати послуг арбітражного керуючого.

Разом з цим, судом першої інстанції було відхилено посилання ОСОБА_4 на те, що арбітражний керуючий Михайловський С.В. не може виконувати обов'язки ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Імпалс", оскільки одночасно являється ліквідатором у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія", ТОВ "Агровіта", з посиланням на залучені до матеріалів даної справи копії судових рішень у справі № 1/65-Б про банкрутство ПП "Макаронна компанія".

Однак, висновок місцевого суду про відсутність конфлікту інтересів та заінтересованості арбітражного керуючого Михайловського С.В. у даній справі про банкрутство не можна вважати обґрунтованим.

Так, в тексті ухвали суду першої інстанції зазначено, що 19.06.2013 господарським судом Волинської області у справі № 1/65-Б було прийнято ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія" та про задоволення заяви фізичної особи ОСОБА_6 від 17.06.2013 про заміну ПП "Імпалс" у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія" на фізичну особу ОСОБА_6 Також, як вказав суд, даною ухвалою було вирішено замінити кредитора ТОВ "Агровіта" на фізичну особу ОСОБА_6 у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія" у відповідності до заяви названої особи від 17.06.2013.

При цьому, місцевий суд встановив, що арбітражного керуючого Михайловського С.В. призначено розпорядником майна у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія" ухвалою суду від 18.12.2013, а в подальшому - 29.01.2014 - ліквідатором ПП "Макаронна компанія".

Інших мотивів чи обґрунтувань висновку про відсутність конфлікту інтересів судом першої інстанції не наведено.

Проте, як вбачається з матеріалів справи (т. 16, а.с. 54-60), ухвалою господарського суду Волинської області від 19.06.2013 у справі № 1/65-Б, на яку послався суд, зокрема, було затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія", заяви ТОВ "Агровіта" та ПП "Імпалс" про визнання майнових вимог відхилено, заяви фізичної особи ОСОБА_6 від 17.06.2013 про заміну ПП "Імпалс" та ТОВ "Агровіта" у справі про банкрутство ПП "Макаронна компанія" відхилено.

Отже, висновки суду першої інстанції з зазначеного питання ґрунтуються на невірно встановлених обставинах, які потребують правового аналізу та додаткової перевірки на предмет наявності чи відсутності конфлікту інтересів арбітражного керуючого Михайловського С.В. у даній справі, з метою прийняття законного і обґрунтованого рішення на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи в їх сукупності.

На думку касаційного суду, з'ясування вказаних обставин має значення при розгляді скарги кредитора ОСОБА_4 на дії ліквідатора Михайловського С.В.

Апеляційний суд на наведені недоліки ухвали суду першої інстанції уваги не звернув та їх не усунув.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

У порушення наведених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції взагалі залишив без будь-якої правової оцінки доводи, зазначені в апеляційній скарзі. Натомість, зміст постанови суду апеляційної інстанції є тотожним ухвалі місцевого господарського суду, що є порушенням приписів ст. 101 ГПК України щодо повторного розгляду справи та перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи викладене та виходячи з аналізу названих норм, висновок місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 на дії ліквідатора Боржника - арбітражного керуючого Михайловського С.В. не можна визнати законним та обґрунтованим.

Недоліки у вирішенні спору, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків стосовно скарги на дії ліквідатора.

У зв'язку із викладеним та керуючись повноваженнями, передбаченими нормами ч. 3 ст. 1119 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати як незаконні оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Місцевому ж суду при новому розгляді слід усунути недоліки, викладені в даній постанові, розглянувши скаргу на дії ліквідатора та ухваливши рішення відповідно до норм законодавства (ч. 1 ст. 11112 ГПК України).

Керуючись нормами ст.ст. 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 21.07.2015 у справі № 1/106/52-Б скасувати.

3. Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 29.10.2015