Постанова ВГСУ від 28.09.2016 року у справі №915/47/16

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 915/47/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016

у справі№ 915/47/16 господарського суду Миколаївської областіза позовом доПублічного акціонерного товариства "Діамантбанк" Товарної біржі "Корпоративна"треті особи1.Арбітражний керуючий Симончук Олександр Миколайович, 2.Публічне акціонерне товариство "Возко". 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Шкіряно-взуттєвий холдинг", 4.Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",в особі філії публічного акціонерного банку "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Миколаєві, 5.Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "СКІН МАРКЕТ", 7.Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесемському районі Миколаївської області, 8.Управління Пенсійного фонду України в м. Везнесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, 9.Публічне акціонерне товариство Національна компанія "Нафтогаз України", 10.Товариство з обмеженою відповідальністю "ГВП ХІММАТЕРІАЛИ", 11.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство з підбору автомобілів "КОНСАЛТ-АВТО", 12.Товариство з обмеженою відповідальністю "В.І.Ф", 13.Фізична особа-підприємець ОСОБА_5. провизнання результатів аукціону з реалізації майна ПАТ "ВОЗКО" недійсним в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Діамантбанк"Мазура С.В. (дов.від 21.03.2016)ПАТ "Укрексімбанк" Арбітражний керуючийКорінний А.В. Симончук О.М.В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товарної баржі "Корпоративна", в якій просила визнати результати аукціону продажу майна, що належать Публічному акціонерному товариству "ВОЗКО" (далі - ПАТ "ВОЗКО"), проведений 18.12.2015 Товарною біржею "Корпоративна", недійсними.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 порушено провадження у справі №915/1036/15 про банкрутство ПАТ "ВОЗКО" за процедурою, передбаченою ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2015 у справі №915/1036/15 визнано ПАТ "ВОЗКО" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПАТ "ВОЗКО" призначено арбітражного керуючого Симончука О.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 у справі №915/1036/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "ВОЗКО".

На сайті Вищого господарського суду України 22.12.2015 опубліковано повідомлення про результати проведення другого повторного аукціону майна ПАТ "ВОЗКО". Цілісний майновий комплекс, власником якого є ПАТ "ВОЗКО", придбано за 11008901,00 грн.

Позивачем зазначено, що аукціон з продажу майна ПАТ "ВОЗКО" проведено з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст.ст.42, 58, 65, 66.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.02.2016 (суддя Василяка К.Л.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що при розгляді скарги ПАТ "Діамантбанк" на дії ліквідатора ПАТ "ВОЗКО" у справі №915/1036/15 про банкрутство ПАТ "ВОЗКО" ухвалою суду від 29.12.2015 встановлено обставини дотримання ліквідатором банкрута вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при підготовці та організації продажу майна ПАТ "ВОЗКО". Оскільки позовні вимоги банку мотивовані відомостями та твердженнями, які вже були предметом дослідження в ході розгляду скарги ПАТ "Діамантбанк" на дії ліквідатора, ухвала суду від 29.12.2015 у справі №915/1036/15 станом на дату проведення судового засідання є чинною, то в силу приписів ч.3 ст.35 ГПК України зазначені обставини не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Відносно тверджень позивача про порушення організатором аукціону вимог ст.58 Закону, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 (колегія суддів: Лашин В.В., Величко Т.А., Мирошниченко М.А.) рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2016 скасовано, провадження у справі припинено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПАТ "Діамантбанк", звертаючись до суду із позовом, обрало помилково форму та спосіб захисту порушених прав, оскільки відповідно до ч.8 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону розглядаються у межах справи про банкрутство. Посилаючись на п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, суд апеляційної інстанції припинив провадження у цій справі.

ПАТ "Діамантбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 23.02.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на порушення судами при винесенні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, зокрема: ст.ст.35, 77, 82, 80 ГПК України.

Арбітражним керуючим Симончук О.М подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що, на думку заявника, розгляд цієї справи неможливий до прийняття рішення у справі №915/1036/15 про банкрутство ПАТ "ВОЗКО".

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, виходячи з положень ст.79 ГПК України дійшла висновку, що підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні, оскільки заявником не наведено обставин, які можуть перешкоджати перегляду в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, ч. 4 ст. 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України, зміни до яких в частині визначення підвідомчості та виключної підсудності справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, були внесені Законом (у редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013). При цьому, положення ч. 4 ст. 10 Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, а визначають підвідомчість спору.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що в провадженні господарського суду Миколаївської області перебувала справа №915/1036/15 про банкрутство ПАТ "ВОЗКО". В ході ліквідаційної процедури ліквідатор банкрута із залученням Товарної біржі "Корпоративна" в якості організатора торгів, здійснив реалізацію майна банкрута на аукціоні, який відбувся 18.12.2015. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.12.2015 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПАТ "ВОЗКО", припинено банкрута. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 зазначену ухвалу залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Діамантбанк" звернулося до суду у провадженні якого перебувала справа про банкрутство ПАТ "ВОЗКО" з позовною заявою про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 18.12.2015. Вказана позовна заява подана з урахуванням підвідомчості, встановленої ст.10 Закону та ст.12, 16 ГПК України. Зазначена позовна заява подана після затвердження звіту ліквідатора та припинення банкрута. В позовній заяві ПАТ "Діамантбанк" зазначено номер справи про банкрутство, всіх учасників провадження у справі про банкрутство. Заявником зазначено вимогу щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута на підставах, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Отже, заявником ПАТ "Діамантбанк" дотримано вимоги ч.4 ст.10 Закону, п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.

Таким чином, основоположним принципом ст.6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Частиною 1 ст.2 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Частиною 2 ст.80 ГПК України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Судом апеляційної інстанції не зазначено правової підстави, передбаченої ст.80 ГПК України для припинення провадження у справі, а розгляд позовної заяви ПАТ "Діамантбанк" не у межах справи про банкрутство не визначений чинним законодавством як процесуальна підстава для припинення провадження у справі ні чинним Господарським процесуальним кодексом України, ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.11113 ГПК України у випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи, що постановою суду апеляційної інстанції безпідставно припинено провадження у справі, оскаржувана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,