ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 910/2813/16 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Данилової М.В.- головуючого, Алєєвої І.В., Ходаківської І.П.за участю представників:позивача відповідача не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Глаголич І.І. (дов. від 28.07.2016 р., б/н)розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 у справі № 910/2813/16 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд"простягнення 180 185,50 грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" коштів в сумі 180 185,50 грн., з яких: 140 960,00 грн. сума основного боргу, 32 020,60 грн. пеня, 1 989,40 грн. 3% річних та 5 215,50 збитки від інфляції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.03.2016 р. у даній справі (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Баранця О.М., суддів Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А.), позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф": 140 960, 00 грн. боргу; 32 020,58 грн. пені; 1 988,66 грн. 3% річних; 5 215,50 грн. втрат від інфляції та 2 702,77 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. та рішення Господарського суду м. Києва від 15.03.2016 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю, а виконання оскарженого рішення зупинити до закінчення його перегляду в порядку касації.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України, Правил надання послуг поштового зв'язку та порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.42, ст. 43, ст. 22, ст. 32, ст. 34, ст. 36. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.09.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено для розгляду у вищевказаному складі суду. Виконання рішення господарського суду м. Києва від 15.03.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. по справі зупинено до закінчення їх перегляду в порядку касації.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.09.2016р., у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 р. ОСОБА_5 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України та у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Ходаківська І.П.

28.09.2016 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" звернулось до Вищого господарського суду України із клопотаннями про відкладення розгляду справи та про участь представників сторони у режимі відеоконференції.

Колегія суддів касаційної інстанції відмовляє у задоволенні вищевказаних клопотань, в зв'язку з тим, що заява про відеоконференцію була подана за день до судового засідання.

Також, колегія суддів зауважує, що касаційна скарга у випадках передбачених п.1 ч.1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, розглядається протягом одного місяця. Неявка уповноважених представників сторін у судове засідання не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 28.09.2016 р. представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 09.06.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" (замовник) було укладено договір надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, а замовник - прийняти послуги та оплатити їх вартість, згідно актів надання-отримання послуг (пункт 1.1 договору).

Послуги вважаються наданими з моменту підписання акта надання послуг (пункт 1.2 договору).

Вид послуг, їх вартість та об'єми зазначаються в актах та/або специфікаціях до договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору, загальна ціна договору складається із сум вартості послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" протягом строку дії договору, зазначених в актах.

Пунктом 3.1 договору визначено, що виконавець зобов'язаний своєчасно і якісно надати послуги і по їх закінченню - скласти акт та передати його Товариством з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд". При неможливості з тих чи інших причин надати послуги, виконавець зобов'язаний негайно повідомити письмово про це замовника.

Згідно пункту 3.2 договору замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання акта, підписати його або надати виконавцеві вмотивовані зауваження в письмовому вигляді. При відсутності таких зауважень в п'ятиденний строк з моменту отримання, акт вважається погодженим, а послуги прийнятими, відповідно до умов договору.

Замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг, згідно умов договору (пункт 3.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання договору та дійсний до 31.12.2015 р. В частині виконання зобов'язань договір діє до фактичного їх виконання (пункт 9.1 договору).

З огляду на матеріали справи, договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача - директором ОСОБА_6, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором ОСОБА_7, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір у встановленому порядку не оскаржений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Звертаючись до суду з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" 140 960,00 грн. - суму основного боргу, 32 020,60 грн. - пені, 1 989,40 грн. - 3% річних та 5 215,50 - збитків від інфляції.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вже зазначалось, Товариством з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" були надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" на загальну суму 394 260,00 грн., що підтверджується такими актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 18.06.2015 р. № ОУ-000352 на суму 104 800,00 грн.; від 30.06.2015 р. № ОУ-000404 на суму 35 920,00 грн.; від 30.06.2015 р. № ОУ-000428 на суму 7 875,00 грн.; від 06.07.2015 р. № ОУ-000429 на суму 21 000,00 грн.; від 13.07.2015 р. № ОУ-000454 на суму 58 645,00 грн.; від 20.07.2015 р. № ОУ-000468 на суму 62 350,00 грн.; від 27.07.2015 р. № ОУ-000482 на суму 60 980,00 грн.; від 03.08.2015 р. № ОУ-000514 на суму 42 690,00 грн.

Акти від 18.06.2015 р. № ОУ-000352 та від 30.06.2015 р. № ОУ-000404 були підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками без зауважень.

З огляду на матеріали справи, решта актів (від 30.06.2015 р. № ОУ-000428; від 06.07.2015 р. № ОУ-000429; від 13.07.2015 р. № ОУ-000454; від 20.07.2015 р. № ОУ-000468; від 27.07.2015 р. № ОУ-000482; від 03.08.2015 р. № ОУ-000514) були передані відповідачу на підписання.

Разом з тим, вищевказані акти відповідачем підписані та повернуті позивачу не були, обґрунтованої відмови від їх підписання відповідач не надав.

В своїх поясненнях позивач зауважував про те, що листом від 11.08.2015 р. №131 примірники актів він передавав відповідачу в день їх підписання (підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 11.08.2016 р.).

Вказаний лист було отримано відповідачем 08.09.2015 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Таким чином, акти на підставі пункту 3.2 договору вважаються підписаними, а послуги мають бути оплачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок з оплати послуг виконав частково, перерахувавши позивачу грошові кошти у сумі 253 300,00 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 09.06.2015 р. № 306 на суму 10 4800,00 грн.; від 26.06.2015 р. № 328 на суму 49 750, 00 грн.; від 08.07.2015 р. № 342 на суму 49 750,00 грн.; від 31.07.2015 р. № 405 на суму 49 000,00 грн.

Отже, заборгованість за надані позивачем послуги складає 140 960,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Авакс Проф" було надіслано на адресу відповідача претензію від 27.10.2015 р. № 183 з вимогою погасити борг.

Однак, як було встановлено господарськими судами, конверт з претензію було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".

Враховуючи вищевикладені обставини, наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 140 960,00 грн., суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 5 215,50 грн. втрат від інфляції, 1 989,40 грн. 3% річних і 32 020,60 грн. пені.

В своїх позовних вимогах позивач визначав період прострочення: для пені з 19.07.2015 р. по 17.01.2016 р.; для втрат від інфляції з вересня по грудень 2015 року; для 3% річних з 19.07.2015 р. по 17.01.2016 р.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України і ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, у пункті 5.3 договору вказано, що сторони домовилися, що стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату робіт за договором відповідно до ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день повного виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до трьох років.

Таким чином, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вони невірні в частині визначення розміру 3% річних і пені.

На підставі викладеного, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, здійснивши власний розрахунок, правильно стягнув з відповідача на користь позивача 32 020,58 грн. пені та 1 988,66 грн. 3 % річних.

Колегія суддів касаційної інстанції також погоджується і з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність стягнення з відповідача на користь позивача 5 215,50 грн. втрат від інфляції.

У відповідності до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Натомість в своїй касаційній скарзі скаржник не навів обґрунтованих підтверджень своїх доводів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у зв'язку із закінченням перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку, їх виконання, яке було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 19.09.2016 р., підлягає поновленню.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхбуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 р. у справі №910/2813/16 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді: І.Алєєва

І.Ходаківська