ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 905/640/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіМалетича М.М.,за участю представника позивача Пижова В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК - Інвест"на рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рокуу справі№ 905/640/16 Господарського суду Донецької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "АПК - Інвест"доДержавного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 237641,89 грн,ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (надалі - ПрАТ "АПК - Інвест", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" (надалі - ДП"Донецька залізниця", відповідач) про стягнення 237641,89 грн вартості недостачі вантажу, який прибув за залізничною накладною № 33888223 від 22.10.2015 року у вагоні № 59960617 (недостача 9963 кг вартістю 96143,35 грн); за залізничною накладною № 33900598 від 23.10.2015 року у вагоні № 55662472 (недостача 4000 кг вартістю 38600,16 грн); за залізничною накладною № 33994369 від 30.10.2015 року у вагоні № 65160376 (недостача 9963 кг вартістю 102898,38 грн).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.04.2016 року (суддя Огороднік Д.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Татенко В.М., суддів: Зубченко І.В., Колядко Т.М.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму вартості недостачі вантажу у розмірі 199041,73 грн та судовий збір у розмірі 2985,64 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами вимог ч. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст. ст. 4, 924, 925 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. ст. 314, 315 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та п. 2.9 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 № 04-5/601, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 38600,16 грн вартості недостачі вантажу та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Вищий господарський суд України, зважаючи на принцип диспозитивності господарського судочинства, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень лише в межах вимог, заявлених у касаційній скарзі, зокрема, в частині вирішення позовних вимог про відшкодування 38600,16 грн - вартості недостачі вантажу, що прибув у вагоні № 55662472, дійшов висновку, що судові рішення в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "ТД "Агроімпорт ЛТД" за залізничною накладною № 33900598 від 23.10.2015 року у вагоні № 55662472 відвантажило зі станції Бахмат-Пасажирський Південно-західної залізниці для ПрАТ "АПК-Інвест" вантаж (нітроамофоска (азофоска) марки NPK 16:16:16 в біг-бегах) масою 68163 кг. Вантаж завантажено та його маса визначена відправником. На станції призначення Красноармійськ Донецької залізниці залізницею було проведено комісійну перевірку маси вантажу та встановлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній, зокрема: маса брутто склала 87150 кг, тара за документом 23300 кг, нетто 63850 кг, що менше маси, вказаної у накладній, на 4313 кг. Про встановлені обставини залізниею був складений комерційний акт БН № 725472/145 від 28.10.2015 року, у якому було зазначено, що вагон завантажено у 2 яруса, вантаж занурений у біг-бегі. У верхньому ярусі занурено 32 біг-бега, всі цілі. У другому ярусі розміщено 32 біг-бега, всі цілі. Пакування не порушено. Недостача проти документу складає 4 біг-бега. Відсутні біг-бегі у вагоні могли поміститися. Вагон у технічному відношенні справний. Люки та двері закриті.

Згідно з вимогами ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Проте, згідно з вимогами п. а) ст. 111 Статуту залізниць України в разі коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами залізниця, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у залізничній накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу. Тобто, обов'язок щодо перевірки маси вантажу при прийнятті його до перевезення Статутом не передбачено, а тому, приймаючи вантаж до перевезення, перевізник здійснює лише огляд вагону на предмет завантаження відповідно до технічної норми.

Беручи до уваги те, що судами встановлено, що вантаж, який був завантажений засобами вантажовідправника, на станцію призначення надійшов у непошкодженому вагоні № 55662472 без ознак втрати та викрадення при перевезенні, Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що згідно з п. а) ст. 111 Статуту залізниць України підстав для відповідальності залізниці за недостачу вантажу немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення в частині вирішення вимог про відшкодування 38600,16 грн - вартості недостачі вантажу, що прибув у вагоні № 55662472, суд касаційної інстанції не встановив порушення чи неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного судового рішення у цій частині.

Доводи касаційної скарги про порушення судами вимог ст.ст. 34, 43 ГПК України, ст. ст. 4, 924, 925 ЦК України, ст. ст. 314, 315 ГК України та п. 2.9 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 року № 04-5/601 Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки визнання залізницею претензії при досудовому врегулюванні спору не є безумовною підставою для прийняття судом рішення про задоволення позову.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що у мотивувальній частині рішення та постанови неправильно зазначений вантажовідправник, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки така описка в судових рішеннях не впливає на їх законність і може бути виправлена відповідно до ст. 89 ГПК України.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 38600,16 грн вартості недостачі вантажу - без змін. Судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми вартості недостачі вантажу у розмірі 199041,73 грн, виходячи з принципу диспозитивності, не є предметом касаційного перегляду в цій справі.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АПК - Інвест" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року та рішення Господарського суду Донецької області від 12.04.2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 38600,16 грн вартості недостачі вантажу - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяМалетич М.М.