ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року Справа № 5015/995/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Жукової Л.В., Удовиченка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 5015/995/12 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 (колегія суддів: Якімець Г.Г. - головуючий, Бойко С.М., Кравчук Н.М.) апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 у справі № 5015/995/12 та додані до неї матеріали (всього на 19 аркушах) повернуто скаржнику - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 скасувати та направити справу до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції "Райффайзен Банк Аваль".

Постановою господарського суду Львівської області від 02.06.2015р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.05.2016, зокрема: визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 5168947,56 грн., що підлягають задоволенню в третю чергу та 1218,00 грн. судових витрат, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів; у визнанні решти вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в розмірі 217360,68 грн. (пені) відмовлено; визнано вимоги Золочівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області в розмірі 1031,99 грн., що підлягають задоволенню в першу чергу; визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" в розмірі 20700,45 грн., що підлягають задоволенню в останню чергу та 2756,00 грн. судових витрат, що підлягають відшкодуванню до задоволення вимог кредиторів, відмовлено у визнанні вимог Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" в розмірі 2713756,50 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" в розмірі 35842930,06 грн. та Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області в розмірі 1031,99 грн.

Також цією ж ухвалою затверджено порядок і розмір задоволення вимог кредиторів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та відмовлено у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_5 про усунення від виконання обов'язків ліквідатора арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду від 12.05.2016, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Повертаючи апеляційну скаргу заявника без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не додано доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Згідно ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України №484-VIII від 22.05.2015, що набрав чинності 01.09.2015).

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Підпунктами 8 - 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною.

Ставки судового збору з апеляційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме: за подання до господарського суду апеляційної скарги у справах про банкрутство ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, в судовому засіданні 12.05.2016 були розглянуті по суті заяви з кредиторськими вимогами: ПАТ "Універсал Банк" на суму 2 713 756,50 грн. (надійшла до суду 27.06.2013 р. за вхідним №25041/13), ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" на суму 35 842 930,06 грн. (надійшла до суду 03.07.2013 р. за вхідним №26011/13), УПФУ в Золочівському районі Львівської області на суму 1 031,99 грн. (надійшла до суду 14.06.2013 р. за вхідним №22676/13), Золочівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області на суму 1 031,99 грн. (надійшла до суду 10.07.2014 р. за вхідним №3510/14) та за результатом розгляду кожної заяви прийняті відповідні рішення.

Вказану ухвалу суду першої інстанції від 12.05.2016 про розгляд грошових вимог кредиторів Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 оскаржив до суду апеляційної інстанції, просив її скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Як встановив суд апеляційної інстанції, скаржником додано до апеляційної скарги як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016 року у справі №5015/995/12 квитанцію № 0.0.562783787.1 від 05.06.2016 року, з якої вбачається, що останнім було сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн. (на час подання апеляційної скарги розмір мінімальної заробітної плати складає 1378 грн.), тобто в розмірі меншому ніж встановлено законом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність повернення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.05.2016, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, ухвала ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2016 у справі № 5015/995/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Удовиченко О.С.