Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 28.09.2015 року у справі №922/68/15 Постанова ВГСУ від 28.09.2015 року у справі №922/6...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 922/68/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуХарківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р. (суддя Хотенець П.В.)та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р. (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.)у справі№922/68/15 господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський"простягнення 716 797 грн. 30 коп.за участю сторін: від позивача не з'явились від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р. у справі №922/68/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р., відмовлено в задоволенні позову Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" про стягнення 716 797 грн. 30 коп.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення упущеної вигоди (несплаченої суми пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова), визначив, що:

- спірні правовідносини не є цивільними, оскільки засновані не на юридичній рівності сторін;

- міська рада не є суб'єктом господарювання, який може одержувати прибуток;

- такий вид відповідальності, як стягнення упущеної вигоди не передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", на невиконання нормам якого посилається позивач, як на підставу заявленого позову.

В свою чергу, апеляційний господарський суд погодився з рішенням господарського суду першої інстанції про відмову в позові, однак мотивував дане рішення відсутністю укладеного між сторонами договору про пайову участь, спливом законодавчо встановленого строку на його укладення та не вчиненням позивачем відповідних дій спрямованих на врегулювання спірних відносин (звернення до суду з вимогою укласти договір).

Не погодившись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами рішеннями, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р., рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р. у справі №922/68/15 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 11, 14, 224, 225, 610 Цивільного кодексу України та ст. 40 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.09.2015 р. касаційну скаргу Харківської міської ради прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 28.09.2015 р.

В судове засідання 28.09.2015 р. представники сторін не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В процесі судового розгляду справи №922/68/15 судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачу на праві власності належить нежитлова будівля літ. "А-2" за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 62. Вказане підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10399232 від 14.04.2006 р.

Відповідачем було здійснено реконструкцію частини нежитлової будівлі літ. "А-2" за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, 62.

У зв'язку з цим, 24.09.2013 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Олексіївський" видано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 24.09.2013 р. за №ВН 143132630614.

У вказаній декларації зазначено, що підприємство відповідача здійснило реконструкцію частини нежитлової будівлі літ. "А" під торговельний зал непродовольчих товарів, пральню і будівництво прибудови по пр. Перемоги, 62 у м. Харкові. Об'єкт III категорії складності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 40 "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

На підставі наведених приписів чинного законодавства рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №804 від 09.11.2011 р. затверджено Порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Рішенням Харківської міської ради №319 від 22.05.2013 р. внесено зміни до вказаного рішення та викладено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова у новій редакції.

Як закріплено в п. 1.3 Порядку пайової участі замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Харкові, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (п. 2.5 Порядку пайової участі ).

При цьому, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладається не пізніше 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначаються договором. Вказане викладено в п.п. 2.8, 4.1 порядку.

Одночасно, п.п. 5.1.-5.4. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова передбачено, що у разі встановлення факту будівництва та введення об'єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова Департамент економіки та комунального майна у десятиденний термін з дня встановлення такого факту, надсилає замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням лист-повідомлення про необхідність укладення відповідного договору.

У листі-повідомленні Департамент економіки та комунального майна повідомляє про порядок укладення договору про пайову участь, про строк, у який замовник має вжити передбачених Порядком заходів щодо добровільного укладення договору, та про передбачену цим Порядком та чинним законодавством України відповідальність за ухилення від укладання такого договору.

У разі ухилення замовника від виконання вимог, вказаних у листі-повідомленні щодо укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у добровільному порядку, Департамент економіки та комунального майна вчиняє наступні дії:

- на підставі наявної інформації та у відповідності до цього Порядку проводить розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури;

- готує два примірники договору пайової участі у розвитку інфраструктури з додатками;

- надсилає підписані два примірники договору з додатками замовнику будівництва рекомендованим поштовим відправленням.

Розрахунок величини пайової участі здійснюється на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку, а у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, вона визначається виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості.

На підставі наведених положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова Управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна на адресу відповідача було надіслано лист №905/0/124-13 від 08.10.2013 р. та №1007/0/124-13 від 12.11.2013 р., якими було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

У відповідь на вказаний лист відповідач 04.12.2013 р. рекомендованим листом направив на адресу Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради два екземпляри договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова від 17.09.2013 р., підписані керівником підприємства відповідача, та розрахунок величини пайової участі, який є невід'ємною частиною договору, на загальну суму 143 896 грн. 47 коп.

Як свідчить поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції №612401544329, позивач отримав зазначені екземпляри договору 20.12.2013 р.

Однак, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що докази підписання позивачем цих проектів в матеріалах справи відсутні.

При цьому, Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради було здійснено розрахунок вартості пайової участі на підставі загальної кошторисної документації вартості будівництва об'єкта згідно із зведеним кошторисним розрахунком на підставі наявних в декларації показників загальної площі завершеного забудовою об'єкта містобудування, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України показників опосередкованої вартості, розмір внеску склав 716 797 грн. 30 коп.

Проте, як свідчать матеріали страви №922/68/15 відповідачем з грудня 2013 року по жовтень 2014 року було здійснено перерахування на рахунок позивача коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова на загальну суму 143 896 грн. 47 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №326 від 18.12.2013 р., №339 від 14.01.2014 р., №41 від 12.02.2014 р., №62 від 12.03.2014 р., №80 від 09.04.2014 р., №120 від 13.05.2014 р., №149 від 11.06.2014 р., №162 від 10.07.2014 р., №200 від 11.08.2014 р., №225 від 12.09.2014 р., №278 від 12.11.2014 р., №250 від 13.10.2014 р.

За таких обставин, на думку позивача, відповідач ухилився від сплати пайового внеску в повному обсязі, чим спричинив збитки на суму 572 900 грн. 83 коп.

Стягнення вказаної суми (з урахуванням зроблених позивачем уточнень позовних вимог) і стало предметом судового розгляду в справі 922/68/15.

Позивач визначив правову природу заявлених до стягнення грошових коштів, як упущену вигоду спричинену відповідачем міському бюджету в результаті неналежного виконання свого обов'язку із сплати пайового внеску.

Місцевий та апеляційний господарські суди, хоч і з різних мотивів, прийшли до висновку про безпідставність заявлених вимог, у зв'язку з чим відмовили в задоволені позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, в свою чергу, вважає судові акти прийняті господарськими судами попередніх інстанцій у справі №922/68/15 законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна як наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини та ступеня вини у розумінні ст. 1193 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем у справі має бути доведено наявність складу правопорушення у діях відповідача.

Під час судового розгляду справи №922/68/15 місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що договір про пайову участь між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та відповідачем не укладався, а позивач звернувся до відповідача з відповідною пропозицією після спливу граничного строку на його укладення. У зв'язку з цим, відповідні зобов'язальні правовідносини між сторонами не виникли.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про відсутність підстав для кваліфікації заявленої до стягнення суми пайового внеску як упущеної вигоди та відмовили в задоволенні позову.

Статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених

судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані судові рішення у даній справі прийняті при повному з'ясуванні фактичних обставин справи, а доводи, викладені у касаційній скарзі, є не переконливими та такими, що не спростовують правомірних висновків господарських судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на що залишає без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 р. у справі №922/68/15 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст