ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 922/3650/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015, рішення господарського суду Харківської області від 20.10.2014 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 24.10.2014у справі№922/3650/14 господарського суду Харківської області за позовомзакритого акціонерного товариства "АНТ-Технолоджі", м. Єкатеринбург, Свердловська обл., Російська Федераціядотовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова"простягнення 1 224 000,00 рублів (403 920,00грн.),

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Владимиров А.В.,

У С Т А Н О В И В:

03.03.2014 між закритим акціонерним товариством "АНТ-Технолоджі" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" (продавець) було укладено контракт №03-03, відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання передати у власність покупцю товар: металопродукцію (круг 12,00мм. 12Х1МФ ГОСТ 20072-74) у кількості 14,4т. на загальну суму 1 224 000,00 рублів РФ, а покупець - прийняти та оплатити цей товар.

Згідно з п.4.1. контракту оплата за товар здійснюється покупцем на підставі рахунку-фактури продавця протягом 30 днів з дати оформлення вантажної митної декларації.

Відповідно до п.7.1 контракту за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього контракту та діючого законодавства України.

Пунктом 7.2 контракту сторони передбачили, що якщо прострочка оплати товару покупцем перевищує 10 календарних днів проти встановлених цим контрактом строків, продавець має право розірвати контракт повністю або частково, надіславши про це повідомлення покупцю за 5 календарних днів до дати розірвання. Продавець у цьому випадку має право стягнути з покупця збитки, які виникли у зв'язку з достроковим розірванням цього контракту.

Відповідно до п.10.1 контракту він вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014.

Зміни і доповнення до контракту повинні бути погоджені в письмовій формі шляхом складання одного двостороннього документа і підписані уповноваженими на те представниками сторін. Специфікації, інші додатки до цього контракту є його невід'ємною частиною (п.п.10.4, 10.5 контракту).

На стадії виконання договору ЗАТ "АНТ-Технолоджі" поставили ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" зазначений у контракті товар, що підтверджується декларацією на товари №10101030/120314/0003877 від 12.03.2014, рахунком-фактурою №14007 від 06.03.2014, сертифікатом про походження товару RUUA 4163000041 3022985 від 12.03.2014. В силу того, що покупець свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, ЗАТ "АНТ-Технолоджі" в порядку досудового врегулювання спору 16.06.2014 звернулися до ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" з відповідною претензією №52, яку останні залишили без відповіді.

29.08.2014 закрите акціонерне товариство "АНТ-Технолоджі" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" 1 224 000,00 рублів РФ. Свої вимоги обґрунтовували тим, що на виконання контракту №03-03 ними було поставлено металопродукцію у обсязі та на суму, відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною контракту, проте покупцем не здійснено її оплату.

20.10.2014 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін 08.06.2015 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) позов задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова" на користь ЗАТ "АНТ-Технолоджі" 1 224 000,00 рублів РФ, та відповідні судові витрати. 24.10.2014 додатковим рішенням господарського суду Харківської області достягнуто з відповідача 6 251,40грн. судового збору.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили постанову, рішення та додаткове рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з доводами заявника і приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач не оплату отриманого товару обґрунтовував наявністю додаткової угоди №1 від 24.03.2014, укладеною між сторонами до 13.04.2014 (закінчення 30-денного строку оплати за товар з моменту оформлення 13.03.2014 вантажно-митної декларації). Зазначеною угодою, про існування якої, за твердженням відповідача, позивач не проінформував суд, а відповідач, не будучи присутнім при розгляді справи судом першої інстанції, не надав суду цього документа, сторони розірвали контракт №03-03 від 03.03.2014 з 24.03.2014, а також обумовили зобов'язання відповідача повернути позивачу отриманий за цим контрактом товар на умовах FCA (Інкотермс-2010).

Апеляційний господарський суд керуючись положеннями статті 101 ГПК України, зазначив, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 не може бути прийнята та розглянута як додатковий доказ у справі, посилаючись на те, що відповідач не обґрунтував неможливістю подання її до суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Положеннями статті 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Проте апеляційним судом не враховано, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 між ЗАТ "АНТ-Технолоджі" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Нова", яку заявник просив врахувати при ухваленні судового рішення містить фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Тобто впливає на обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, які становлять предмет доказування, а не інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Із матеріалів справи видно, що заявляючи позов про стягнення суми за поставлений товар, позивач знав про існування додаткової угоди №1 від 24.03.2014, не спростовував її, проте з невідомих причин не надав до суду першої інстанції. Рішення господарського суду Харківської області ухвалено за відсутності відповідача.

Беручи до уваги викладене та ураховуючи конкретні обставини справи і зважаючи на положення статті 32 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова угода №1 від 24.03.2014 відноситься до обставин, які становлять предмет доказування у справі. Тому положення ч.1 ст.101 ГПК України апеляційним господарським судом застосовано помилково.

Беручи до уваги викладене та повноваження касаційної інстанції, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для встановлення усіх обставин, які становлять предмет доказування у цій справі та в залежності від чого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Нова" задоволити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 у справі №922/3650/14 господарського суду Харківської області скасувати, а справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк