ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 922/2402/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 (головуючий суддя Бородіна Л.І., судді Лакіза В.В., Шутенко І.А.)на рішенняГосподарського суду Харківської області від 11.12.2014 (суддя Суслова В.В.)у справі№ 922/2402/14 Господарського суду Харківської області за позовомОСОБА_4до1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Даніка", 2. ОСОБА_5, 3. ОСОБА_6, 4. ОСОБА_7, 5. ОСОБА_8, 6. ОСОБА_9, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. ОСОБА_10, 2. ОСОБА_11, 3. ОСОБА_12, 4. Харківського міського управління юстиції, 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження Полісся"провизнання недійсним рішення,за участю представниківпозивачаОСОБА_4, ОСОБА_13,відповідача-1Куценко О.В., Пулькін Ю.П.,інших учасниківне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 у справі №922/2402/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду "анулювати" і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, статей 4-3, 4-7 ГПК України, статей 16, 53, 61 Закону України "Про господарські товариства". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відчуження часток в статутному капіталі ТОВ фірми "Даніка" учасниками ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ТОВ "Відродження Полісся" здійснено без наявності достатніх на те правових підстав, оскільки не було сформовано статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка" у повному обсязі. Також скаржник зазначає, що ТОВ "Відродження Полісся" не сплатило своєї частки до статутного фонду товариства у розмірі 1.000.000,00 грн., а отже не набуло права на 50 % статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка" .

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідачів 2, 3, 4, 5, 6 та третіх осіб не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені статті 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача-1, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Дзержинської районної ради народних депутатів № 205/3 від 01.09.1987 затверджено статут Кооперативу громадського харчування "Грибниця".

Засновниками Кооперативу "Грибниця" були: ОСОБА_4 - 20 % статутного капіталу, ОСОБА_10 - 20 % статутного капіталу, ОСОБА_17 - 20 % статутного капіталу, ОСОБА_18 - 20 % статутного капіталу, ОСОБА_19 - 20 % статутного капіталу. Розмір статутного капіталу складав 2.500,00 грн. За відповідними заявами від 15.01.1989 зі складу засновників даного кооперативу вийшли ОСОБА_19 та ОСОБА_18

Рішенням виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова від 21.02.1989 № 49/5 Кооператив "Грибниця" перейменований у Багатогалузевий науково-виробничий кооператив "Фортуна" (далі - БНВК "Фортуна"). До складу засновників прийнятий ОСОБА_20 Засновниками БНВК "Фортуна" стали: ОСОБА_4 - 25 % статутного капіталу, ОСОБА_10 - 25 % статутного капіталу, ОСОБА_17 - 25 % статутного капіталу, ОСОБА_20 - 25 % статутного капіталу. У 1991 році зі складу засновників БНПК "Фортуна" за заявою вийшов ОСОБА_17, після чого засновниками та учасниками БНВК "Фортуна" стали: ОСОБА_4 - 40 % статутного капіталу, ОСОБА_10 - 30 % статутного капіталу, ОСОБА_20 - 30 % статутного капіталу.

Розпорядженням Харківського міськвиконкому № 787 від 08.05.1997 БНВК "Фортуна" перереєстрований у ТОВ фірму "Даніка". Засновниками вказаного товариства є: ОСОБА_4 - 40 % статутного капіталу, ОСОБА_10 - 30 % статутного капіталу, ОСОБА_20 - 30 % статутного капіталу.

11.11.1999 загальними зборами ТОВ фірми "Даніка" (засновниками у складі ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_20З.) прийнято рішення: збільшити статутний капітал ТОВ "Даніка" з 11.11.1999 до 2.000.000,00 грн.; зі сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_21 протягом року внести вклад у збільшення статутного капіталу у розмірі 1.000.000,00 грн. шляхом передачі ТОВ "Даніка" прав на використання ноу-хау - нанобіотехнології - способу отримання біоактивної речовини рослинного походження (патент РФ № 2001622); скликати загальні збори ТОВ "Даніка" 11.12.1999 з метою вирішення питання про вихід ОСОБА_20 з товариства та включення до складу учасників ТОВ "Відродження Полісся" на умовах 50 % частки в статутному капіталі, що становить 1.000.000,00 грн.; скликати збори учасників ТОВ "Даніка" 11.12.1999 для вирішення питання щодо заяви ОСОБА_20 про його вихід з товариства; внести зміни про збільшення статутного капіталу до 2.000.000,00 грн. до установчих документів ТОВ фірми "Даніка" з 11.11.1999; статутні документи подати на реєстрацію після проведення 11.12.1999 загальних зборів учасників ТОВ "Даніка", на яких буде вирішено питання про зміни у складі учасників.

Одночасно між ТОВ фірмою "Даніка" та ТОВ "Відродження Полісся" укладено угоду від 11.11.1999 про згоду ТОВ "Відродження Полісся" на входження до складу засновників ТОВ-фірми "Даніка" на 50 % частки у статутному капіталі зі сплатою у розмірі 1.000.000,00 грн. протягом одного року.

11.12.1999 на загальних зборах засновників ТОВ фірми "Даніка" прийняті такі рішення (згідно з протоколом): 1) задовольнити заяву ОСОБА_20 про виключення його зі складу учасників товариства, передати у власність ОСОБА_20 у якості виплати його долі у майні товариства (статутному фонді) недобудованого приміщення загальною площею 800 кв. м; про вступ до складу засновників ТОВ фірми "Даніка" ТОВ "Відродження Полісся"; 2) прийняти до складу учасників товариства ТОВ "Відродження Полісся"; 3) прийняти нову редакцію Установчого договору та Статуту ТОВ фірми "Даніка" та підписати їх, всю підготовку доручити ОСОБА_4 4) переобрати на посаду директора товариства ОСОБА_4 строком на п'ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

23.12.1999 підписаний Установчий договір ТОВ фірми "Даніка" (нова редакція), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, пунктом 3.1 якого встановлено, що учасниками товариства є юридичні та фізичні особи, яким належить частка у статутному капіталі товариства.

Відповідно до пункту 5.1 Установчого договору для забезпечення діяльності товариства учасники створюють статутний капітал у розмірі 40.000,00 грн. Розмір вкладів та часток учасників у статутному капіталі складають: ОСОБА_4 -10.000,00 грн. - 25 %; ОСОБА_10 10.000,00 грн. - 25 %; Фірма "Відродження Полісся" у формі ТОВ - 20.000,00 грн. - 50 %.

Відповідно до Статуту ТОВ фірми "Даніка", затвердженого рішенням зборів учасників від 11.12.1999, зареєстрованим у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 24.12.1999, товариство створено та діє на підставі чинного законодавства України, нової редакції Установчого договору від 23.12.1999 та цього Статуту.

У пункті 1.2 Статуту зазначено, що учасниками товариства є: громадяни України ОСОБА_4 та ОСОБА_10 і ТОВ фірма "Відродження Полісся".

Згідно з п. 5.1 Статуту товариства розмір статутного фонду становить 40.000,00 грн. Розміри та порядок внесення вкладів учасників товариства встановлені в установчому договорі та, відповідно, розміри та порядок розподілу формування їх часток в ньому визначені Установчим договором.

01.12.2000 рішенням загальних зборів засновників ТОВ фірми "Даніка", оформленим протоколом № 3, до складу засновників товариства увійшли: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_22; засновниками ТОВ фірми "Даніка" стали: TOB "Відродження Полісся" - 33,3 %, ОСОБА_4 - 16,7 %, ОСОБА_10 - 16,7 %, ОСОБА_5 - 11,1 %, ОСОБА_7 - 11,1 %, ОСОБА_22 - 11,1 %.

Рішеннями загальних зборів засновників ТОВ фірми "Даніка", оформленими протоколами № 12 від 22.12.2003, № 20 від 20.10.2006, № 30 від 09.03.2012, змінювався склад учасників товариства, у тому числі за рішенням загальних зборів засновників ТОВ фірми "Даніка" (протокол № 36 від 21.01.2014) ОСОБА_4 виключено зі складу учасників товариства.

З урахування заяви від 10.12.2014 про уточнення позовних вимог позивач просить: визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Даніка" в частині прийняття до складу учасників ТОВ "Даніка" ТОВ "Відродження Полісся" і прийняття та підписання нової редакції Засновницького Договору і статуту ТОВ "Даніка", оформлені пунктами 2 і 3 протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Даніка" від 11.12.1999; повернути становище, яке існувало станом на 11.12.1999, шляхом визнання права власності на частку статутного капіталу ТОВ "Даніка" у розмірі: 50 % - за учасником ОСОБА_4, 50 % - за учасником ОСОБА_10

Отже спір розглядається виключно з урахуванням предмету спору та предмету позову, визначених позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Згідно зі статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 59 вказаного Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства.

Згідно з п. "б" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства.

У статті 60 даного Закону зазначено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, а з питань, які потребують одностайності, - всі учасники. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення. Рішення методом опитування вважається прийнятим при відсутності заперечень хоча б одного з учасників. Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справи суди повинні враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

В статті 61 Закону України "Про господарські товариства" визначений порядок проведення загальних зборів товариства.

Як встановлено судами, 11.11.1999 відбулись загальні збори учасників ТОВ фірми "Даніка", на яких, як зазначено у протоколі, були присутні учасники: ОСОБА_4 - 40 % статутного капіталу; ОСОБА_21 - 30 % статутного капіталу та ОСОБА_20 - 30 % статутного капіталу, які в сукупності володіють 100 % статутного капіталу товариства.

Таким чином, збори учасників ТОВ фірми "Даніка" 11.11.1999 відбулись за участю всіх учасників та з повідомленням їх про наступну дату проведення зборів.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду. Збільшення статутного фонду може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом. Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Як встановлено судами, позивач не надав, а в матеріалах справи відсутні докази державної реєстрації змін розміру статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка", а саме збільшення статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка" з 11.11.1999 до 2.000.000,00 грн., про яке йшлося у рішенні зборів учасників ТОВ фірми "Даніка", оформленому протоколом від 11.11.1999.

Таким чином, за приписами статті 16 Закону України "Про господарські товариства" рішення зборів учасників від 11.11.1999 про збільшення статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка" з 11.11.1999 до 2.000.000,00 грн. не набуло чинності.

При цьому, як випливає з дослідженого судами рішення зборів від 11.11.1999, таке збільшення статутного капіталу пов'язане зі вступом до складу учасників ТОВ "Даніка" Товариства "Відродження Полісся".

Водночас колегія суддів відзначає, що відповідно до чинного на момент проведення зборів (11.11.1999 та 11.12.1999) законодавства питання щодо розміру статутного капіталу та визначення часток в ньому віднесено виключно до компетенції дійсних учасників товариства, а не будь-яких сторонніх осіб.

А тому угода між ТОВ "Даніка" та ТОВ "Відродження Полісся" від 11.11.1999, тобто угода між двома юридичними особами (а не фізичними особами - учасниками ТОВ "Даніка" та юридичною особою ТОВ "Відродження Полісся") за своїм правовим змістом може розцінюватись виключно як угода про подальші наміри.

Як зазначалось вище, на загальних зборах учасників ТОВ фірми "Даніка", які відбулись 11.12.1999, прийняті, зокрема, і спірні рішення, а саме: прийняти до складу учасників товариства ТОВ "Відродження Полісся"; прийняти нову редакцію Установчого договору та Статуту ТОВ фірми "Даніка" та підписати їх, всю підготовку доручити ОСОБА_4. Рішення прийняті на загальних зборах за наявності кворуму та з належним повідомленням всіх учасників про їх проведення і порядок денний, в т.ч. рішення щодо прийняття нової редакції Установчого договору та Статуту ТОВ "Даніка" прийнято за участю нового учасника - ТОВ "Відродження Полісся".

При цьому, як встановлено судами на підставі аналізу змісту відповідного протоколу від 11.12.1999, у ньому не зазначено, що на загальних зборах засновників ТОВ "Даніка", які відбулись 11.12.1999, вирішено питання про збільшення розміру статутного фонду ТОВ фірми "Даніка" та про розмір внеску ТОВ "Відродження Полісся".

Проте, як зазначалось вище, 23.12.1999 підписаний Установчий договір ТОВ фірми "Даніка" (нова редакція), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, пунктом 3.1 якого встановлено, що учасниками товариства є юридичні та фізичні особи, яким належить частка у статутному капіталі товариства.

Відповідно до пункту 5.1 Установчого договору для забезпечення діяльності товариства учасники створюють статутний капітал у розмірі 40.000,00 грн. Розмір вкладів та часток учасників у статутному капіталі складають: ОСОБА_4 -10.000,00 грн. - 25 %; ОСОБА_10 10.000,00 грн. - 25 %; Фірма "Відродження Полісся" у формі ТОВ - 20.000,00 грн. - 50 %.

Відповідно до Статуту ТОВ фірми "Даніка", затвердженого рішенням зборів учасників від 11.12.1999 № 2 та зареєстрованого у Виконавчому комітеті Харківської міської ради 24.12.1999, товариство створено та діє на підставі чинного законодавства України, нової редакції установчого договору від 23.12.1999 та цього Статуту.

Враховуючи викладене, доводи скаржника про те, що ТОВ "Відродження Полісся" не сплатило своєї частки до статутного фонду товариства у розмірі 1.000.000,00 грн., а отже не набуло права на 50 % статутного капіталу ТОВ фірми "Даніка", є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять будь-яких документів, на підставі яких ТОВ "Відродження Полісся" зобов'язано було внести до статутний фонду ТОВ фірми "Даніка" зазначену суму коштів без відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Даніка", в яких ТОВ "Відродження Полісся" брало участь як повноправний учасник.

При цьому судами встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ "Відродження Полісся" внесло до статутного капіталу ТОВ "Даніка" 20.000,00 грн., як зазначено в Установчому договорі та Статуті ТОВ "Даніка", зареєстрованих в грудні 1999 року, що не заперечується сторонами.

З наведених встановлених судами обставин випливає, що на зборах 11.12.1999 учасники ОСОБА_4, ОСОБА_21 та ТОВ "Відродження Полісся" фактично дійшли згоди щодо іншого розміру статутного фонду ТОВ "Даніка", ніж той, що був визначений рішеннями зборів від 11.11.1999 та угодою від 11.11.1999 між ТОВ "Даніка" та ТОВ "Відродження Полісся". Саме таке рішення було формалізоване в новій редакції Установчого договору, посвідченого нотаріусом, та в новій редакції Статуту, яка пройшла державну реєстрацію.

Крім того несвоєчасне внесення учасником товариства свого вкладу до статутного фонду товариства, у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент прийняття оспорюваного рішення загальних зборів учасників, та на момент розгляду справи не є підставою для визнання такого рішення недійсним.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

У пункті 19 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав і законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, суд не має підстав для задоволення позову.

Однак позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів при скликанні та проведенні зборів учасників ТОВ "Даніка", які відбулись 11.12.1999. В той же час суди встановили, що позивач був ознайомленим з порядком денним та був присутнім на цих зборах, підписав Установчий договір ТОВ фірми "Даніка" від 23.12.1999 і справжність його підпису підтверджена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, у якому зазначено, що розмір частки ТОВ "Відродження Полісся" становить 20.000,00 грн. та складає 50 %.

Будь-яких інших доводів на підтвердження факту недійсності рішення загальних зборів ТОВ фірми "Даніка" від 11.12.1999 позивачем не наведено.

Колегія суддів також відзначає, що позовну вимогу про відновлення становища, яке існувало станом на 11.12.1999 шляхом визнання права власності на частку статутного капіталу ТОВ "Даніка" у розмірі: 50 % - за учасником ОСОБА_4, 50 % - за учасником ОСОБА_10, в частині визнання за ОСОБА_10 права власності на 50 % частки фактично заявлено в інтересах іншої особи, яка хоч і була учасником ТОВ "Даніка", але у даній справі має процесуальний статус лише третьої особи без самостійних вимог (ухвала місцевого суду від 08.07.2014), що унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач, як вбачається зі встановлених судами обставин та самих обґрунтувань позову, вимагаючи повернути становище, яке існувало станом на 11.12.1999 шляхом визнання права власності на частку статутного капіталу ТОВ "Даніка" у розмірі: 50 % - за учасником ОСОБА_4, 50 % - за учасником ОСОБА_10, фактично просить відновити становище, якого не існувало, оскільки матеріали справи не містять доказів, а суди не встановили обставин на підтвердження того, що в ТОВ "Даніка" (на підставі рішення загальних зборів чи іншого повноважного органу) будь-коли, принаймні до зборів від 11.12.1999, існувала ситуація, коли учасниками ТОВ "Даніка" були лише ОСОБА_4 з часткою 50 % та ОСОБА_10 з часткою 50 %.

Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на отримання неякісної копії звукопису судового розгляду справи судом першої інстанції як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 81-1 ГПК України у судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

На вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при розгляді зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторін чи за ініціативою суду.

Питання про видачу копії технічного запису учаснику процесу, про його відтворення поза судовим засіданням вирішуються головуючим у кожному окремому випадку залежно від обставин.

Колегія суддів враховує, що вказані позивачем обставини щодо звукозапису, як і щодо проведення місцевим судом засідання 11.12.2014 в інший час, ніж зазначено в ухвалі від 02.12.2014, мали місце, однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач був присутнім на вказаному засіданні та в подальшому не звертався до суду із зауваженнями на протокол відповідного судового засідання чи з вимогою надати додаткову копію звукозапису.

При цьому положення ГПК України не визначають відсутність чи технічну несправність звукозапису судового засідання (після того, як було прийняте рішення про технічну фіксацію) як беззаперечну підставу для скасування рішення.

Згідно зі статтею 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частинами 1, 2 статті 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів відзначає, що ході апеляційного провадження у даній справі, яке здійснювалось за правилами розгляду справ у першій інстанції і рішення місцевого суду переглядалось у повному обсязі, судовий розгляд справи фіксувався засобами фіксації, стосовно чого у позивача зауваження відсутні. А отже навіть в разі наявності певних процесуальних помилок, допущених судом першої інстанції, апеляційний суд мав всі можливості їх виправити, якщо вони призвели до прийняття неправильного рішення.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів про відмову у задоволенні заяви відповідача-1 ТОВ "Даніка" про застосування позовної давності до спірних правовідносин, оскільки за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Отже, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право позивача (скаржника), за захистом якого той звернувся. У разі коли таке право не порушене, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право особи дійсно порушено, але позовна давність сплинула і про це зроблено заяву іншої стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутністю поважних причин її пропуску.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 922/2402/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова