ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 908/3423/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді М'ясищев А.М., Будко Н.В.)у справі№ 908/3423/14 Господарського суду Запорізької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"простягнення 1.089.237,07 грн.,за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на діїВідділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області,за участю представників позивачаГриньок О.А.,відповідачане з'явились,органу ДВСне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") на дії Відділу Державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - Відділ ДВС) по виконанню наказу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 908/3423/14.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.05.2015 скасовано, прийнято нове рішення, яким скаргу ПАТ НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: визнано незаконними дії Відділу ДВС щодо винесення постанови від 04.03.2015 щодо зупинення виконавчого провадження ВП №46624736 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 908/3423/14; визнати недійсною постанову Відділу ДВС від 04.03.2015 про зупинення виконавчого провадження ВП № 46624736 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 908/3423/14. В решті вимог (про зобов'язання Відділу ДВС поновити виконавче провадження ВП № 46624736 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 908/3423/14) відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені скарги позивача відмовити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача та органу державної виконавчої служби не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2013 у справі № 908/3655/13 стягнуто з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" основний борг за поставлений природний газ у сумі 11.097.721 грн. 17 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 974.902 грн. 59 коп., штраф у розмірі 981.094 грн. 11 коп., 3 % річних у розмірі 314.116 грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 35.548 грн. 66 коп. та 68.820 грн. 00 коп. судового збору.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням рішення від 16.12.2013 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" про стягнення донарахованих 3% річних та інфляційних збитків.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 у справі №908/3423/14 позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 905.775 грн. 98 грн. втрат від інфляції, 178.199 грн. 48 коп. 3% річних та 21.679 грн. 51 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Судом видано відповідний наказ від 23.12.2014.

Вказаний наказ суду було подано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Державним виконавцем Відділу ДВС було винесено постанову від 04.03.2015 ВП №46624736 про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу № 908/3423/14 від 23.12.2014 до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, у зв'язку з тим, що боржника включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Факт знаходження ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" у реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не спростовується сторонами та підтверджується відомостями, що знаходяться на веб-сайті державного підприємства "Енергоринок" за наступною адресою: http://www.rc.er.gov.ua.

Відповідно до п. 15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п. 15 ст. 37 Закону, до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 у справі № 1-26/2012 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. п'ятої ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" заборгованість - це підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка, зокрема, підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" енергоносії - це кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Згідно з положеннями абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 1.8 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункова дата - це дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 01.01.2013, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.2011, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 01.07.2011.

З приписів наведених норм права вбачається, що обов'язковою умовою застосування до відповідача передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедур та, відповідно, застосування п. 15 ст. 37 Закону України "Про виконавче впровадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, є фіксація учасниками розрахунків сум заборгованості, визначеної у наказі господарського суду, примусове стягнення за яким було зупинено, у відповідності із наведеними положеннями Закону, та підтвердження цієї суми учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Судами встановлено, що заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення умов договору від 30.09.2011 № 14/2314/11 купівлі-продажу природного газу, який є енергоносієм в розумінні п. 1.5 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", оскільки відповідачем не здійснено своєчасної оплати за отриманий природний газ.

Як вбачається з рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 у справі № 908/3423/14, інфляційні в розмірі 905.775,98 грн. було стягнуто за період, який виник з травня 2013 року, а 3% річних в розмірі 21.679, 51 грн. після 07.10.2013.

З огляду на те, що зобов'язання зі сплати вищевказаних грошових коштів виникло після 01.01.2013, заходи примусового виконання рішення, як вірно зазначено апеляційним судом, повинні застосовуватись на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому є помилковим висновок місцевого суду про те, що непідтвердження учасниками розрахунків станом на 01.01.2013 суми, присудженої до стягнення за рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014 у справі № 908/3423/14, не впливає на правомірність зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи те, що грошова сума, присуджена до стягнення за рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2014, не підтверджена учасниками розрахунків станом на 01.01.2013 р. (оскільки виникла після 01.01.2013), підстави, із якими законодавство пов'язує зупинення виконавчого провадження, відсутні. У зв'язку з цим постанова державного виконавця від 04.03.2015 про зупинення виконавчого провадження підлягає визнанню недійсною, а дії державного виконавця щодо винесення вказаної постанови - незаконними, як вірно встановлено апеляційним судом.

Також ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило зобов'язати Відділ ДВС поновити виконавче провадження ВП № 46624736 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 908/3423/14.

Як цілком обґрунтовано зазначено апеляційним судом, вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки визнання недійсною постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично його поновлює і прийняття додаткового рішення з цього приводу не потребує.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на обмеженість процесуальних дій касаційної інстанції, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суддів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично зводяться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справи.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного судів про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги позивача є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 908/3423/14 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова