ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року Справа № 14-12-9-17-15/106-09-3846

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Грека Б.М., Черкащенка М.М., розглянувши матеріали касаційноїскаргидержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015у справі№14-12-9-17-15/106-09-3846 господарського суду міста Києва за позовомДержавного агентства резерву Українидо1. державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" 2. державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за участі Чорноморської транспортної прокуратури Одеської області про зобов'язання повернути матеріальні цінності та стягнення штрафних санкцій у сумі 1 032 528,59грн.за участі представників сторін:

від ГПУ - Щипка В.П.,

від ДП "Одеський морський торговельний порт" - Кульшик К.В. - до засідання не допущена у зв'язку із відсутністю допуску до державної таємниці,

від інших сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

03.09.2014 рішенням господарського суду міста Києва позовні вимоги Державного агентства резерву України задоволено у повному обсязі, зобов'язано державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" поставити Державному агентству резерву України до державного резерву: сталь товстолистову - 82,5т., сталь крупносортову - 22,47т., сталь дрібносортову - 2,0т., сталь тонколистову 1,9-3,9мм - 5,0т., сталь листову конструкційну г/к - 17,755т., труби катані загального призначення - 16,08т., бабіт Б-83 - 0,069т., мідь у катодах - 0,503т., кабель морський довжиною 1,473км, латунь ливарну вторинну 1,220т. Стягнуто з державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до Державного бюджету України 653 205,48грн. штрафу за самовільне використання матеріальних цінностей державного резерву та 379 323,11грн. пені з відсутнього їх обсягу, та судові витрати.

18.03.2015 господарським судом міста Києва видано наказ про примусове виконання рішення від 03.09.2014 №14-12-9-17-15/106-09-3846.

08.06.2015 до господарського суду міста Києва надійшла заява Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про роз'яснення подальшого порядку виконання наказу від 18.03.2015 №14-12-9-17-15/106-09-3846. Заявник зазначав, що не може виконати судове рішення, оскільки матеріальні цінності, які слід повернути до Державного агентства резерву України відсутні, а у резолютивній частині рішення не зазначено сортимент, технічні та якісні характеристики матеріальних цінностей, які підлягали поверненню.

01.07.2015 ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.), залишеною без змін 26.08.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Зеленін В.О., Верховець А.А., Хрипун О.О.) у задоволенні заяви Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про роз'яснення подальшого порядку виконання наказу від 18.03.2015 відмовлено.

У касаційній скарзі державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, тому просили скасувати постанову та ухвалу у справі, а справу направити до суду першої інстанції для роз'яснення резолютивної частини рішення суду від 03.09.2014.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи) який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа не змінюючи їх редакції.

За своєю суттю роз'яснення судового рішення полягає в усуненні його неясності та викладення його у більш ясній і зрозумілій формі, не вносячи змін до рішення по суті і не зачіпаючи тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином в ухвалі про роз'яснення судового рішення господарський суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного в рішенні. При цьому суд при розгляді заяви державного виконавця в порядку ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.89 ГПК України не може змінювати редакцію резолютивної частини рішення чи спосіб і порядок його виконання. Питання про зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вирішується в порядку ст.121 ГПК України.

Проаналізувавши доводи заявника, попередні судові інстанції, зважаючи на вимоги ст.89 ГПК України, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для роз'яснення подальшого порядку виконання наказу від 18.03.2015, зміст якого викладений цілком зрозуміло, зокрема, вказано точну кількість матеріалів, які необхідно поставити, особу боржника та стягувача з усіма ідентифікуючими їх даними, та повністю відповідає вимогам позовної заяви.

Більше того, відхиляючи викладені в апеляційній скарзі доводи заявника, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що заява державного виконавця про роз'яснення подальшого порядку виконання наказу сформульована таким чином, що суд не зможе задоволити її не зачіпаючи суті рішення.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2015р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі №14-12-9-17-15/106-09-3846 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяБ.М. Грек СуддяМ.М. Черкащенко