Постанова ВГСУ від 28.07.2016 року у справі №911/5520/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року Справа № 911/5520/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.(доповідач),суддівГоголь Т.Г., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Металіст"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.06.16у справі№911/5520/15 Господарського суду Київської областіза позовомЩасливської сільської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Металіст"проповернення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії У судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Прилуцька Т.О.- за дов. від 17.02.16;

від відповідача: Пахолюк Т.П. - за дов. від 14.06.16;

Щасливською сільською радою у грудні 2015 року заявлений позов до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Металіст" про повернення земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 12.09.00 між позивачем та відповідачем укладений Договір на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки, площею 2,0 га, яка розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради та передана в оренду відповідачу 15.09.00 за актом передачі земельної ділянки. Проте, в порушення умов зазначеної угоди та укладеного між сторонами Договору про умови повернення земельної ділянки від 01.09.10, відповідачем у строки, визначені договорами не здійснено повернення орендованої земельної ділянки та не здійснено заходів щодо розробки проекту рекультивації сміттєзвалища та проведення робіт з рекультивації та огорожі території земельної ділянки. Відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, завозячи на неї сміття, що підтверджується актом фактичного огляду земельної ділянки від 15.12.15, у зв'язку з чим позивач просив зобов'язати повернути спірну земельну ділянку та зобов'язати відповідача виготовити проект рекультивації визначеної земельної ділянки. Позивач посилався на приписи статей 525, 526, 631, 638 Цивільного кодексу України 193 Господарського кодексу України, статей 12, 93, 166, 211 Земельного кодексу України, 18, 20, 31, 33 Закону України "Про оренду землі", статті 40, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 52 Закону України "Про охорону земель".

Відповідач у лютому 2016 року звернувся до місцевого суду з клопотанням про зупинення провадження у справі та направлення матеріалів справи до Бориспільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області для здійснення досудового розслідування зо кримінального провадження №12016110100000319 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилався на те, що Господарському суду Київської області, на думку відповідача, наданий завідомо підробний акт від 15.12.15 про фактичний огляд земельної ділянки, площею 2 га, яка перебувала в оренді у відповідача і, що зазначений акт підписаний особою, посадове становище якої не встановлене.

Господарський суд Київської області ухвалою від 16.03.16, винесеною суддею Христенко О.О., у відповідності до приписів частини 2 пункту 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, визнав за необхідне задовольнити клопотання відповідача, зупинив провадження у справі та матеріали справи надіслав до Бориспільського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області для вирішення питання щодо проведення слідчих дій для встановлення факту наявності/відсутності протиправних діянь, передбачених Кримінальним кодексом України, при підписанні акта фактичного огляду земельної ділянки.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Майданевича А.Г., суддів: Тищенко А.І., Федорчука Р.В., постановою від 01.06.16, перевірену ухвалу місцевого суду скасував і скерував матеріали справи для розгляду по суті спору до суду першої інстанції. Суд визнав за можливе розглянути справу незалежно від наслідків кримінального розслідування на підставі оцінки доказів, які представлені сторонами, оскільки предметом даного позову є вимоги щодо повернення земельної ділянки та зобов'язання відповідача забезпечити виготовлення проекту рекультивації земельної ділянки у строки згідно з планом рекультивації.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Металіст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами у яких просить постанову у справі скасувати, а ухвалу місцевого суду залишити без змін. Скаржник вказує, що апеляційний суд не застосував пункт 2 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України і порушив пункти 7 і 8 статті 105 названого Кодексу, оскільки не навів в оскаржуваній постанові обґрунтувань своєї правової позиції. Окрім того скаржник вважає, що в порушення статей 38, 43, 57, 75, 79, 85 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд недооцінив важливість значення акта перевірки від 15.12.15 для законного вирішення даного спору по суті.

Від Щасливської сільської ради відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., заслухавши пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, постановою апеляційного суду від 10.06.16 скасовано ухвалу суду першої інстанції від 16.03.16, якою провадження у справі зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України для здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню за ознаками кримінального правопорушення щодо надання позивачем завідомо підробленого акта від 15.12.15 про фактичний огляд земельної ділянки і підписаного особою, посадове становище якої не встановлено.

Зупинення провадження - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України унормовано , що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України); і факультативне (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України), необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, надіслання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Відтак, виходячи зі змісту частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог. При цьому, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів за відсутності прямої вказівки на це у законі не може мати на меті ініційоване судом отримання доказів.

Надіслання матеріалів справи органу досудового розслідування можливе відповідно і до приписів частини 4 статті 90 Господарського процесуального кодексу України якою визначено, що якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування. Тобто повідомлення прокурору або органу досудового розслідування надсилається господарським судом на стадії вирішення спору - прийняття судового рішення. Повідомлення з конкретних справ повинні надсилатись відповідним органам, як правило одночасно з вирішенням спору.

Відтак ні приписи статті 90 Господарського процесуального кодексу України, ні приписи пункту 2 частини 2 статті 79 цього ж Кодексу не пов'язують надіслання матеріалів справи до слідчих органів та зупинення провадження у справі саме з неможливістю з'ясування певних обставин та надання оцінки доказів, які надані сторонами при вирішенні господарського спору.

Поряд з цим, згідно зі статтею 33 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з приписами статті 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. При цьому згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Оскільки апеляційним судом установлено, що предметом даного позову є вимоги щодо повернення земельної ділянки та зобов'язання відповідача забезпечити виготовлення проекту рекультивації земельної ділянки у строки згідно з планом рекультивації, а підставою позову - не повернення відповідачем орендованої земельної ділянки та не здійснення заходів щодо розробки проекту рекультивації сміттєзвалища та не проведення робіт з рекультивації та огорожі території земельної ділянки, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд може розглянути справу незалежно від наслідків кримінального розслідування на підставі оцінки доказів, які представлені сторонами. Довід скаржника про недооцінку апеляційним господарським судом значення акта є помилковим, оскільки оцінка доказів здійснюється судом при вирішенні спору по суті.

Враховуючи, що порушення процесуального права судом не виявлено, підстави для скасування постанови у справі і задоволення касаційної скарги - відсутні. Витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -