ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року Справа № 920/881/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Тростянецької міської радина постанову від 23.11.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі№920/881/15 господарського суду Сумської областіза позовомТростянецької міської радидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське - БСР"простягнення 145 050,00 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Бова Ю.А. міський голова

Линник Л.В. (дов. від 23.03.16)

Від відповідача - Дідур І.В. (дов. від 17.03.16)

У справі оголошувалась перерва до 28.03.2016.

ВСТАНОВИЛА:

Тростянецька міська рада звернулась до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське - БСР" 145 050, 00грн. збитків на тій підставі, що відповідач здійснюючи забудову земельної ділянки у м. Тростянець Сумської області відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язаний був взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури м. Тростянець, укласти договір та сплатити грошові кошти.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.08.2015 (суддя Резніченко О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у складі: Здоровко Л.М., Плахова О.В., Шутенко І.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Тростянецька міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.26, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України.

ТОВ "Локнянське - БСР" у запереченні на касаційну скаргу просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.05.2012 ТОВ "Локнянське - БСР" звернулось до міського голови м. Тростянець з проханням видати містобудівні умови і обмеження на реконструкцію приймального відділення зернових по вул. Гришина, 26а.

30.12.2013 позивачем направлено лист на адресу ТОВ "Локнянське - БСР" з вимогою з'явитись в міську раду, з проектно-кошторисною документацією на будівництво приймального відділення зернових для визначення умов договору пайової участі.

Листом від 14.01.2014 відповідач повідомив міського голову м.Тростянець щодо того, що ТОВ "Локнянське - БСР" станом на 14.01.2014 не проводить забудову земельної ділянки, яка надана йому в користування, а проводить реконструкцію вже існуючих забудов.

12.02.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації за номером № СМ 1431443024 прийнято в експлуатацію реконструкцію приймального відділення зернових за адресою: вул. Гришина, 26а. в м.Тростянець, Сумської області.

Замовником реконструкції за даною декларацією є ТОВ "Локнянське - БСР".

24.02.2014 відповідач направив Тростянецькій міській раді повідомлення про те, що ТОВ "Локнянське - БСР" 12.02.2014 отримано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на проведену реконструкцію приймального відділення зернових.

Листом від 03.10.2014 за №1720, тобто після введення об'єкта реконструкції в експлуатацію, Тростянецька міська рада, посилаючись на приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", повідомила відповідача що відповідно до статті 40 цього Закону замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування, у зв'язку з чим направляє на розгляд і підписання проект договору у двох примірника. Лист не містить відомостей щодо наявності додатків до нього, у тому числі проекту договору про пайову участь у двох примірниках.

Не укладення відповідачем договору пайової участі та невиконання останнім зобов'язань, які встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", на думку позивача спричинило йому збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 145 050,00грн., оскільки відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Сумській області 12.02.2014 за № СМ 14314043024, кошторисна вартість будівництва становить 14 505 000,00грн., розмір пайової участі, складає 1% від розміру кошторисної вартості будівництва, з урахуванням пункту 3 Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тростянець, затв. рішенням 8 сесії 6 скликання Тростянецької міської ради від 27.04.2011 за № 193.

З огляду на викладене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно із частиною 5 статті 40 цього Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно із частиною 6 статті 40 цього Закону, встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Частиною 9 статті 40 цього Закону визначено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Тростянецької міської ради від 27.04.2011 за № 193 затверджено Положення про цільовий фонд розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тростянець, яке містить порядок залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до Положення, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки в місті Тростянець, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та пунктом 1 цього Положення.

Між замовником та міською радою укладається договір на пайову участь у розвитку інфраструктури міста Тростянець не пізніше, ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (пункт 4 Положення).

Відповідно до пункту 5 Положення, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури міста Тростянець сплачуються у повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску зазначається в договорі, а з 01.01.2013 - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з пунктом 6 Положення, пайовий внесок сплачується відповідно до умов договору на рахунок міської ради та використовується для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Тростянець.

Тобто, пайова участь замовника у розвитку інфраструктури можлива на підставі договору до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Факт прийняття об'єкта реконструкції відповідача в експлуатацію підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області від 12.04.2014 за № СМ 1431443024.

Разом з тим, як встановлено судами, до вищевказаної дати (12.04.2014) договір пайової участі між відповідачем, як замовником реконструкції, та органом місцевого самоврядування укладено не було.

Лише 03.10.2014, тобто після введення об'єкта реконструкції в експлуатацію, Виконавчим комітетом Тростянецької міської ради на адресу відповідача було надіслано повідомлення про необхідність укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Тростянець. Як зазначено судами, даний лист не містив відомостей щодо наявності додатків до нього, у тому числі проекту договору про пайову участь у двох примірниках.

Таким чином, судами встановлено, що договір пайової участі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію між сторонами не укладався.

Нормами статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним господарського зобов'язання або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4 статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) наявність понесених збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, наявність та реальність понесених збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини та здійснення заходів, вжитих позивачем для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як зазначено судами, однією зі складових місцевого бюджету є бюджет розвитку, надходження якого, згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України, включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В той же час, відповідно до частини 2 статті 76 Бюджетного кодексу України, рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема:

- загальна сума доходів видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди);

- доходи місцевого бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до рішення).

Таким чином, вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Тростянець є планування таких доходів і відповідне їх відображення в рішеннях про місцевий бюджет. Позивач не надав належного розрахунку та відповідних доказів як планувалось отримання Тростянецькою міською радою таких надходжень, у тому числі, від ТОВ "Локнянське-БСР" грошових коштів у розмірі 145 050,00грн. для створення і розвитку інфраструктури міста.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем саме реконструкції об'єкта нерухомого майна; договір про пайову участь у розвитку інфраструктури, який є підставою для сплати пайових коштів не був укладений; позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача, шкідливий результат такої поведінки (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, завдання відповідачем збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) та їх наявність, суди обгрунтовано дійшли висновку про відмову в позові.

При цьому колегією суддів взято до уваги, що до прийняття об'єкта в експлуатацію договір про пайову участь між сторонами укладений не був як на добровільних засадах, так і в судовому порядку, тоді як на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь об'єкт вже прийнятий в експлуатацію. Оскільки, в силу фактичних обставин, достеменно встановлених судами у даній справі, минув передбачений законом граничний термін для укладення такого виду договору (до введення об'єкта в експлуатацію), і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну, то позов про стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (величини пайового внеску) задоволенню не підлягає.

Наведене також випливає з вимог ч.ч.1,2 ст.14 ЦК України, згідно яких цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Зокрема, відповідач (замовник будівництва) не може бути примушений судом до внесення пайового внеску, обов'язок сплати якого виникає безпосередньо з договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про відмову в позові, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Тростянецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову від 23.11.2015 Харківського апеляційного господарського суду у справі №920/881/15 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко