ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 916/1828/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Бондар С.В. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ", м. Одеса,

на рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2016

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016

у справі № 916/1828/16

за позовом комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" (далі - Підприємство), м. Одеса,

до товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОЕКТНИЙ ЦЕНТР "КИЇВЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ", м. Київ, в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОЕКТНИЙ ЦЕНТР "КИЇВЕНЕРГОМЕРЕЖПРОЕКТ" в місті Одеса (далі - Товариство в особі філії),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південний офіс Держаудитслужби, м. Одеса,

про стягнення 10 224,00 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства в особі філії про стягнення збитків в розмірі 10 224,00 грн., завданих внаслідок завищення вартості робіт, виконаних відповідачем на підставі договору від 07.08.2014 № ТГО-345/14.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.09.2016 у справі № 916/1828/16 (суддя Бездоля Ю.С.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 (судді Таран С.В. - головуючий, Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.), в позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 07.08.2014 Підприємством як замовником та філією Товариства як виконавцем укладено договір № ТГО-345/14 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи по проектуванню "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова" відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" та згідно завдання на проектування наданого замовником (додаток № 1) у строки, визначені календарним планом (додаток № 2), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу згідно з умовами даного договору;

- пунктом 2.1 Договору передбачено, що загальна вартість робіт визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3) і складає 750 073,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ - 125 012,00 грн. та відповідає зведеному кошторису;

- Додатком № 4 до Договору сторонами затверджено зведений кошторис № 2.8 на проектні та пошукові роботи "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова";

- сторонами підписано додаток № 3 до Договору, яким затверджено протокол погодження договірної ціни на роботи з проектування "Реконструкції ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова", відповідно до якого розмір договірної ціни на виконання робіт за Договором становить 750 073,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ 125 012,00 грн. Затверджений протокол є підставою для проведення взаєморозрахунків та платежів між виконавцем та замовником;

- пунктом 2.2 Договору обумовлено, що після укладання Договору замовник перераховує виконавцю авансований платіж у розмірі 50% від узгодженої договірної ціни, що складає 375 036,50 грн., в т.ч. 20% ПДВ 65 506,00 грн.;

- розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі акту виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання відповідного акту, шляхом перерахування грошових коштів (з урахуванням раніш сплаченого авансованого платежу) на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставленого рахунку (пункт 2.4 Договору);

- згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору виконавець відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації (далі - ПКД), включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт; у разі виявлення недоліків у ПКД або в пошукових роботах виконавець на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки;

- сторонами підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (проектно-вишукувальної документації) від 13.01.2015 № 3/12-14КЕМП, відповідно до якого виконавець передав замовнику проектно-кошторисну документацію "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова". У вказаному акті сторонами узгоджено, що документація задовольняє умовам Договору і належним чином оформлена, а кошторисна вартість виконаної документації з ПДВ становить 748 975,20 грн.;

- на виконання умов Договору Підприємство перерахувало філії Товариства 748 975,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.08.2014 № 12102, від 21.08.2014 № 12182 та від 14.01.2015 № 15734;

- Державною фінансовою інспекцією в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.07.2014 по 31.07.2015. За результатами проведеної ревізії складено акт від 05.11.2015 № 810-16/20, в якому, зокрема зафіксовано безпідставне завищення вартості проектних робіт за Договором, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) та завищення кредиторської заборгованості;

- 09.12.2015 Державна фінансова інспекція в Одеській області направила Підприємству лист № 15-06-23-14/11499 з проханням усунути порушення законодавства, яке встановлене проведеною ревізією, а саме завищення вартості виконаних відповідачем робіт за Договором;

- Підприємством надіслано філії Товариства претензією від 23.12.2015 № 02/01-01-857, в якій Підприємство просило перерахувати надмірно сплачені кошти у сумі 10 244,00 грн. за Договором.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 10 224,00 грн. збитків.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з приписами статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу приписів частин першої, другої, третьої статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з частинами першою, другою статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями частини першої статті 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У відповідності до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Договір повністю виконано його сторонами, тобто роботи виконані, прийняті та оплачені Підприємством згідно погодженої сторонами вартості робіт, жодних претензій зі сторони замовника до підрядника заявлено не було.

Таким чином, вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни Договору після його виконання, що є порушенням вказаних вимог чинного законодавства.

Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України під збитками розуміються:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, що полягає у порушенні зобов'язання (невиконання або виконання його з порушенням умов), та завдання у зв'язку з цим збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частинами першою, другою статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із статтями 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За приписами статей 525, 526 названого Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Укладений сторонами Договір, як встановлено попередніми судовими інстанціями, недійсним ні повністю, ані в частині ціни договору не визнавався і зміни до нього не вносилися; докази перевищення сторонами кошторису - відсутні.

Відтак, оскільки сторонами було укладено Договір, а кошти, які Підприємство просило стягнути з Товариства в особі філії, отримано філією Товариства як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору, і вони не можуть вважатися ні збитками, ані безпідставно набутим майном.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013 № 5006/18/13/2012.

Таким чином, попередніми судовими інстанціями на законних підставах відмовлено Підприємству у задоволенні позову.

При цьому апеляційним господарським судом обґрунтовано відхилено посилання скаржника на акт державної фінансової інспекції, як на беззаперечну підставу для стягнення збитків, оскільки встановлені органами державної контрольно-ревізійної служби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт перевірки не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені Договором, та які підтверджені відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, викладених у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, судові рішення попередніх інстанцій зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 зі справи № 916/1828/16 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства "ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ МІСТА ОДЕСИ" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя С. Бондар

Суддя В. Селіваненко