ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року Справа № 910/7372/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівДроботової Т.Б., Данилової М.В.,розглянувши касаційну скаргуКиївської міської радина постанову від 02.08.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№910/7372/16 господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Вілєкс"доКиївської міської радипророзірвання договору оренди

За участю представників сторін:

Від позивача - Богомазов П.С. (дов. від 11.06.15)

Від відповідача - Рог О.В. (дов. від 26.10.16)

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Вілєкс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди землі від 24.09.2004 у зв'язку з набуттям права власності іншою особою на об'єкти нерухомості, що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 (суддя Лиськов М.О.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельною ділянкою припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 у складі: Отрюха Б.В., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. рішення господарського суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ПП "Вілєкс" та Київською міською радою, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., реєстраційний номер № 932 та Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР, про що зроблений запис від 01.10.2004 за № 85-6-00-150 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Київська міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, положень Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктом 38 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 за № 237/1447 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки ПП "Вілєкс" для обслуговування та експлуатації офісних будинків на АДРЕСА_1 (літ. "В", Г") у Подільському районі м. Києва та передано ПП "Вілєкс" в довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 0,09 га для обслуговування та експлуатації офісних будівель на АДРЕСА_1 (літ. "В", "Г") у Подільському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ПП "Вілєкс" 24.09.2004 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 15 років, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР, про що зроблений запис № 85-6-00-150 у книзі записів державної реєстрації договорів. Згідно пункту 2 договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 876 кв.м. за кадастровим номером НОМЕР_1. На даній земельній ділянці знаходяться будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 (літ. В,Г) у Подільському районі м. Києва. Відповідно до пункту 8 договору сторонами погоджено, що зазначений договір укладено на 15 років.

18.02.2012 позивач передав у власність третім особам нежитлову будівлю (Літ. В, Г) загальною площею 1671,10 кв.м., яка розташована у АДРЕСА_1.

Право власності на будівлю (за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 38659524), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (літ. В,Г) у Подільському районі м. Києва та знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1, були переоформлені з ПП "Вілєкс" на фізичну особу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ТОВ "ВП"ПобутРембудМатеріали".

27.01.2016 ПП "Вілєкс" звернулося до Голови виконавчого органу Київської міської ради та Київському міському голові із заявою №8 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.09.2004.

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 29.02.2016 за № 057027-9317 повідомив процедуру щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки.

У зв'язку з набуттям права власності іншою особою на об'єкти нерухомості, що розташовані на орендованій земельній ділянці, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про розірвання договору оренди землі.

Касаційна інстанція зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття іншими особами об'єкту нерухомості) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (п.4 ст.120 Земельного кодексу України).

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (п.6 ст.120 Земельного кодексу України).

За змістом частини другої статті 377 Цивільного кодексу України та частини шостої статті 120 Земельного кодексу України кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Таким чином, у договорі купівлі-продажу (або іншому договорі про відчуження) будинку (будівлі, споруди) повинен позначатись кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду.

Тобто, застосування ст.120 Земельного кодексу України може відбутись при встановленні визначеного цією статтею кола обставин справи.

Господарськими судами попередніх інстанцій при застосуванні статті 120 Земельного кодексу України не з'ясовано правовідносини сторін з огляду на вищенаведені норми законодавства, не з'ясовано за якими правочинами відбулось набуття ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ТОВ "ВП"ПобутРембудМатеріали" об'єктів нерухомості, розташованих на спірній земельній ділянці, не витребувано ці правочини та не оцінено їх зміст. Без встановлення всіх обставин справи висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову від 02.08.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/7372/16 господарського суду міста Києва та рішення від 15.06.2016 господарського суду міста Києва скасувати; справу №910/7372/16 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Т. Дроботова

М. Данилова