ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року Справа № 910/15074/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Євразія", м. Глобине Полтавської області,

на рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016

зі справи № 910/15074/14

за позовом компанії "Семенсес Прогрейн Інк." (Semences Prograin Inc; далі - Компанія), Канада,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Євразія" (далі - Товариство),

Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (далі - Служба), м. Київ,

про визнання недійсними майнових прав інтелектуальної власності,

за участю представників:

Компанії - Марчука В.Б.,

Товариства - Юхна К.О.,

Служби - не з'явився,

з оголошенням перерви в судовому засіданні з 18 по 25 та з 25 по 27 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальшої зміни позовних вимог) про:

- визнання недійсними майнових прав інтелектуальної власності Товариства на сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" та патент від 27.03.2012 № НОМЕР_1, виданий Державною службою з охорони прав на сорти рослин, правонаступником якої є Служба (далі - Служба);

- визнання недійсними майнових прав інтелектуальної власності Товариства на сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_5" та патенту від 27.03.2012 № НОМЕР_2, виданого Службою;

- визнання недійсними: державної реєстрації Товариства на сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_6"; майнових прав інтелектуальної власності Товариства на поширення сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_6"; свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин від 20.01.2012 № НОМЕР_3;

- визнання недійними: державної реєстрації Товариства на сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_5"; майнових прав інтелектуальної власності Товариства на поширення сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_5"; свідоцтва про державну реєстрацію сорту рослин від 20.01.2012 № НОМЕР_8;

- зобов'язання Служби виключити відомості про сорти сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" з Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні;

- зобов'язання Служби виключити відомості про державну реєстрацію майнових прав інтелектуальної власності на сорти сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" з Державного реєстру прав інтелектуальної власності на сорти рослин.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 420, 421, 424, 423, 485-487 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 9-13, 15-18, 20, 33, 39, 391, 52-54 Закону України від 21.04.1993 № 3116-XII "Про охорону прав на сорти рослин" (далі - Закон № 3116) мотивовано порушенням такої умови державної реєстрації сорту як його відмінність.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2016 (колегія суддів у складі: Марченко О.В. - головуючий суддя, судді Маринченко Я.В., Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 (колегія суддів у складі: Шипко В.В. - головуючий суддя, судді Тищенко О.В., Остапенко О.М.), позовні вимоги задоволено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 485, 486, 487, 488 ЦК України, статей 1, 2, 10, 11, 12, 52 Закону № 3116 та статті 1, 4, 6, 7, 21 Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин від 02 грудня 1961 року (переглянута в місті Женеві 10.11.1972, 23.10.1978 та 19.03.1991; далі - Конвенція) мотивовано тим, що зареєстровані Товариством сорти сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" не мають відмінності (чіткої) від раніше зареєстрованих Компанією сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1", що є визначеною законом підставою для задоволення даного позову.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Від Служби до касаційної інстанції надійшов лист від 24.10.2016 № 15-10/9531 з проханням розглянути дану справу без участі її представника.

На вимогу Товариства здійснювалося фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вищим господарським судом України розглянуто клопотання Служби і Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, підтримане Товариством, про заміну Служби на належного відповідача - Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство), мотивоване тим, що:

- на даний час саме Міністерству підпорядкований Інститут експертизи сортів рослин, який проводив кваліфікаційну експертизу сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" та "ІНФОРМАЦІЯ_5" на відмінність, однорідність та стабільність;

- відповідно до пунктів 3, 22-23 Положення про Міністерство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1119, саме Міністерство веде Державний реєстр заявок на сорти рослин (Реєстр заявок), Державний реєстр прав власників сортів рослин (Реєстр патентів), Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні (Реєстр сортів) та видає патенти на сорти рослин і свідоцтва про авторство на сорти рослин;

- постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" вирішено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу.

Касаційною інстанцією зазначені клопотання залишено без задоволення з огляду на:

- повноваження Контролюючого і Компетентного органів, встановлені статтями 7, 8 Закону № 3116, а також повноваження центрального органу виконавчої влади відповідно до приписів статей 7, 8 Закону України від 26.12.2002 № 411-ІV "Про насіння і садивний матеріал";

- чинність Указу Президента України від 13.04.2011 № 464/2011 "Про затвердження Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України";

- чинність Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 686 (з відповідними змінами);

- зміст розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 260-р "Питання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" (зокрема, підпункт 5 пункту 4) функцій і повноважень Державної ветеринарної та фітосанітарної служби;

- перебування Служби на 25.10.2016 у стані припинення, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поданою Товариством;

- неподання зацікавленими особами та відсутність у матеріалах справи відомостей щодо фактичної передачі Службою ведення згаданих Реєстрів іншій особі (зокрема Міністерству);

- загальні правила правонаступництва, реалізація якого можлива на будь-якій стадії судового процесу (у тому числі й на стадії виконавчого провадження; стаття 25 ГПК України), а його зміст полягає в переході не лише прав, але й обов'язків;

- забезпечення попередніми судовими інстанціями Службі можливості реалізації усієї повноти процесуальних прав.

Касаційною інстанцією також розглянуто та відхилено клопотання Товариства:

- про відтворення технічного аудіозапису судового засідання господарського суду міста Києва по даній справі від 30.05.2016 (з 14 год. 37 хв. до 15 год. 45 хв.) та засідання суду апеляційної інстанції від 02.08.2016, мотивоване необхідністю надання належної правової оцінки порушенню судами попередніх інстанцій принципу справедливості судового розгляду в зв'язку з ігноруванням конкретних, доречних та важливих доводів Товариства;

- стосовно надання в судовому засіданні експертом ОСОБА_8 пояснень з приводу можливих порушень та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій у частині надання юридичної оцінки обставинам справи та висновкам експертів;

- про виклик в судове засідання судових експертів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 для надання пояснень з приводу обставин, що можуть бути підставою для відводу експертів згідно з статтею 31 ГПК України, а також з приводу причин розбіжностей у висновках експертів - з огляду на неконкретизованість вимог та межі перегляду справи в касаційній інстанції, яка не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 1117 ГПК України).

Водночас касаційною інстанцією задоволено як обґрунтовані та такі, що відповідають приписам процесуального законодавства, клопотання Товариства і товариства з обмеженою відповідальністю "Латифундист Медіа": стосовно присутності в судовому засіданні експерта ОСОБА_8, віце-президента асоціації "Українська асоціація виробників і переробників сої" ОСОБА_12, представника спеціалізованого аграрного ЗМІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Латифундист Медіа" з можливістю здійснення відеозапису; відтворення технічного аудіозапису судового засідання господарського суду міста Києва від 30.05.2016 (з 14 год. 52 хв. до 14 год. 59 хв., з 15 год. 18 хв. до 15 год. 19 хв., з 15 год. 23 хв. 30 сек. до 15 год. 26 хв. 20 сек., з 15 год. 29 хв. до 15 год. 32 хв.) для встановлення наявних (можливих) порушень норм процесуального права (статті 31, 84 ГПК України).

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 14.08.2007 Компанія здійснила в Канаді державну реєстрацію сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_1" та присвоїла йому офіційний синонім для України "ІНФОРМАЦІЯ_5" ("ІНФОРМАЦІЯ_5"), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію Канадського агентства з контролю за якістю харчових продуктів (реєстраційний № НОМЕР_6);

- 02.06.2008 Компанія здійснила в Канаді державну реєстрацію сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" та присвоїла йому офіційний синонім для України "ІНФОРМАЦІЯ_6" ("ІНФОРМАЦІЯ_6"), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію Канадського агентства з контролю за якістю харчових продуктів (реєстраційний № НОМЕР_5);

- у додатках до свідоцтв про реєстрацію названих сортів сої Компанія зазначена як селекціонер; доказів іншого не подано;

- сорти сої "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" виведені селекціонером Компанії ОСОБА_13 (автор, перебуває у трудових відносинах з позивачем), який є членом Канадської асоціації виробників насіння, за допомогою сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_3" (для сорту "ІНФОРМАЦІЯ_2") та "ІНФОРМАЦІЯ_4" (для сорту "ІНФОРМАЦІЯ_1");

- авторами сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_5" і "ІНФОРМАЦІЯ_6" в Україні визначено таких осіб: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19;

- ОСОБА_14 є президентом Компанії, ОСОБА_16 і ОСОБА_15 є громадянами Канади та згідно з їх нотаріально засвідченими поясненнями вони не є авторами сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5", тоді як єдиним автором сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_6") і "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_5") є ОСОБА_13;

- Товариство володіє патентами України від 27.03.2012 № НОМЕР_1 на сорт рослин сої культурної "ІНФОРМАЦІЯ_6" та № НОМЕР_2 на сорт рослин сої культурної "ІНФОРМАЦІЯ_5", а також є володільцем свідоцтв про державну реєстрацію сорту рослин від 20.01.2012 № НОМЕР_3 на сорт сої культурної "ІНФОРМАЦІЯ_6" та № НОМЕР_8 на сорт сої культурної "ІНФОРМАЦІЯ_5";

- починаючи з 2010 року (заявка від 27.11.2010 № НОМЕР_4) Компанія і Товариство здійснювали спільну діяльність, зокрема, на території Республіки Казахстан, спрямовану на державну реєстрацію сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_6", що підтверджується копіями відповідних документів;

- відповідно до висновків комісійної судово-біологічної експертизи від 19.12.2014 № 14612/14-34, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: відмінні морфологічні та морфобіологічні ознаки сорту сої культурної канадської селекції "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2"; "ІНФОРМАЦІЯ_6" - для України, реєстраційний номер НОМЕР_5) та сорту "ІНФОРМАЦІЯ_6" (державна реєстрація на території України) за умови фактичного їх визначення на території Канади та України, які є обов'язковими для країн-учасників UPOV, - відсутні; відмінні морфологічні та морфобіологічні ознаки сорту сої культурної канадської селекції "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1"; "ІНФОРМАЦІЯ_5" - для України, реєстраційний номер НОМЕР_6) та сорту "ІНФОРМАЦІЯ_5" (державна реєстрація на території України) за умови фактичного їх визначення на території Канади та України, які є обов'язковими для країн-учасників UPOV, - відсутні;

- до матеріалів справи як Компанією, так і Товариством долучені різноманітні висновки та дослідження, які стосуються питань новизни та відмінності сортів сої позивача і Товариства;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у справі призначено проведення судової комплексної експертизи інтелектуальної власності, проведення якої доручено спеціалістам ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та атестованому експерту ОСОБА_11;

- відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_8 від 10.11.2015:

сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, чітко відрізнявся від сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2") за проявом його ознак, наведених в описі цього сорту, станом на 26.11.2009 (заявка на сорт);

сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_5" за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, чітко відрізнявся від сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") за проявом його ознак, наведених в описі цього сорту, станом на 26.11.2009 (заявка на сорт);

- відповідно до висновків судових експертів ОСОБА_10 від 25.12.2015 та ОСОБА_9 від 18.02.2016:

сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, не відрізнявся чітко від сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2") за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, станом на 26.11.2009 (дата подання заявки № 09018018 на реєстрацію сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_6");

сорт сої "ІНФОРМАЦІЯ_5" за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, не відрізнявся чітко від сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") за проявом його ознак, наведених в офіційному описі цього сорту, станом на 26.11.2009 (дата подання заявки № НОМЕР_7 на реєстрацію сорту сої "ІНФОРМАЦІЯ_5");

- відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_11 від 15.03.2016 № 1034 наявні розбіжності у висновках судових експертів ОСОБА_9 і ОСОБА_10, з одного боку, та експерта ОСОБА_8, з іншого боку, пояснюються тим, що як при складанні описів порівнюваних сортів сої, так і при проведенні експертизи фахівцями використовувалися різні методики визначення та дослідження ідентифікаційних ознак сортів;

- під час реєстрації сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" використовувалася Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп'яних та зернобобових культур (2003р.; далі - Методика-2003), яка не була приведена у відповідність до вимог Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV);

- Методика-2003 включала в себе опис тридцяти ознак сорту, тоді як Методика проведення експертизи з визначення відмінності, однорідності та стабільності сортів сої культурної відповідно до технічного документа Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) TG 80/1998 (далі - Методика UPOV) включає двадцять морфологічних ознак;

- сорти сої "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" зареєстровані в Канаді, яка стала членом UPOV з 04.03.1991, із застосуванням саме Методики UPOV.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності або відсутності порушення правил державної реєстрації сорту в частині відмінності сортів сої Товариства "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" від сортів сої Компанії "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2") і "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") відповідно.

Відповідно до статті 1 Закону № 3116 сорт рослин - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони: може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів; може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак; може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

За змістом статей 485, 486, 487, 488 ЦК України та статей 10, 11, 12 Закону № 3116: право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять: особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією; майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом; майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією; майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання; чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково або поновлено у випадках та у порядку, встановлених законом; сорт вважається придатним для набуття права на нього як на об'єкт інтелектуальної власності, якщо за проявом ознак, породжених певним генотипом чи певною комбінацією генотипів, він є новим, відмінним, однорідним та стабільним; сорт відповідає умові відмінності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою; державна реєстрація сорту здійснюється, якщо сорт відмінний, однорідний та стабільний, йому присвоєна назва і він придатний для поширення в Україні.

Відповідно до статті 52 Закону № 3116 майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин можуть бути визнані недійсними повністю або частково в судовому порядку в разі, якщо: а) сорт не був відмінним на дату, на яку заявка вважається поданою; б) сорт не був новим на дату, на яку заявка вважається поданою; в) за умови набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин головним чином на підставі інформації та документів, наданих заявником, сорт не був однорідним чи стабільним на дату, на яку заявка вважається поданою; г) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин надано особі, яка не має на це права, за умови, що воно не передається особі, яка має на це право. Разом з визнанням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин недійсними визнаються недійсними в тому ж обсязі державна реєстрація цього права та патент, що його засвідчує. Якщо майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин визнані недійсними, вони вважаються такими, що з самого початку не мали наслідків, визначених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 3116 встановлено, що законодавство України про права на сорти рослин базується на Конституції України та складається з ЦК України, цього Закону, міжнародних договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Згідно з статтею 4 Конвенції без шкоди для прав, обумовлених у цій Конвенції, громадянам Договірної Сторони, а також фізичним особам, що проживають на території цієї Договірної Сторони, та юридичним особам, зареєстрованим на такій території, надається на території кожної іншої Договірної Сторони в тому, що стосується надання та охорони прав селекціонера, такий самий режим, який законодавство цієї іншої Договірної Сторони надає чи може надати в подальшому своїм громадянам, якщо зазначені громадяни, фізичні чи юридичні особи виконують умови та формальності, що застосовуються до громадян такої іншої Договірної Сторони.

Відповідно до статті 1 Конвенції термін "селекціонер" означає: особу, яка вивела чи винайшла та вдосконалила сорт; особу, яка є роботодавцем згаданої вище особи чи, яка доручила останній особі роботу, якщо це передбачається законодавством відповідної Договірної Сторони, або правонаступника першої або другої із згаданих вище осіб, залежно від конкретного випадку.

Статтею 21 Конвенції передбачено, що: кожна Договірна Сторона проголошує недійсним право селекціонера, яке вона надала, якщо з'ясовується, що: i) умови, викладені в статтях 6 та 7, не були виконані на момент надання права селекціонера,) у випадках, коли право селекціонера надавалося, головним чином, на підставі інформації та документів, поданих селекціонером, а умови, викладені в статтях 8 та 9, не були виконані на момент надання права селекціонера, або) право селекціонера було надане особі, яка не мала на це права, якщо воно не передається особі, яка має на це право (пункт 1 [Причини недійсності]); право селекціонера не може бути оголошене недійсним з інших причин, ніж ті, що наведено в пункті 1 (пункт 2 [Виключення будь-яких інших причин]).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції [Критерії] сорт уважається новим, якщо на дату подання заявки про набуття права селекціонера, розмножувальний або рослинний матеріал цього сорту не продавався або в інший спосіб не передавався третім особам селекціонером або за його згодою для використання сорту: i) на території Договірної Сторони, де було подано заявку, за рік до цієї дати й) на території іншій, ніж територія Договірної Сторони, де було подано заявку, раніше чотирьох років або, у випадку дерев і винограду, раніше шести років до зазначеної дати.

Відповідно до статті 7 Конвенції [Відмінність] сорт уважається відмінним, якщо він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, існування якого на момент подання заявки є загальновідомим. Зокрема подання заявки на надання права селекціонера або на внесення іншого сорту до офіційного реєстру сортів у будь-якій країні вважається таким, що робить цей сорт загальновідомим з дати подання заявки, за умови, що заявка спричиняє надання права селекціонера або внесення згаданого іншого сорту до офіційного реєстру сортів, залежно від конкретного випадку.

Згідно з приписами чинного Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 № 686 (з відповідними змінами), саме Службою вносяться зміни до цього Реєстру.

Судові рішення господарських судів зі справи № 917/1445/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Біопрепарат" до Товариства не мають преюдиціального значення для оскаржуваних судових рішень, оскільки відрізняються не встановленими обставинами, а правовою оцінкою наявних доказів як результатом змагальності у судовому процесі.

Місцевим господарським судом, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, доводи Товариства щодо наявності підстав для відводу судових експертів ОСОБА_10 і ОСОБА_9 через відсутність необхідних спеціальних знань та можливу зацікавленість в результаті розгляду справи ретельно досліджені та оцінені, а рішення про відхилення відводу прийнято з дотриманням приписів статті 31 ГПК України. Переоцінка ж цього рішення відповідно до статті 1117 ГПК України перебуває поза межами повноважень касаційної інстанції.

У свою чергу, доводи скаржника щодо неповноти дослідження попередніми судовими інстанціями відмінності порівнюваних сортів сої спростовується змістом судових рішень як місцевого, так і апеляційного господарських судів, які, відхиливши інші докази, поклали в основу рішення та постанови зі справи висновки експертів ОСОБА_10 і ОСОБА_9, які узгоджуються із згаданим висновком комісійної судово-біологічної експертизи від 19.12.2014 № 14612/14-34, проведеної експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, не лише після ретельного дослідження методик, які використовувалися експертами і спеціалістами, та оцінки їх доводів і заперечень, але й ґрунтуючись на безпосередньому дослідженні порівнюваних ознак сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" і "ІНФОРМАЦІЯ_6", "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" (відповідне мотивування наведено в текстах оскаржуваних судових рішень, зокрема, щодо наявних ознак, їх істотності, наявності чи відсутності розбіжностей у висновках спеціалістів стосовно кожної з ознак, причин розбіжностей тощо).

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального та процесуального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів (у тому числі й наявних експертних висновків), встановивши відсутність необхідної відмінності у зареєстрованих Товариством сортів сої "ІНФОРМАЦІЯ_6" і "ІНФОРМАЦІЯ_5" у порівнянні з належними Компанії сортами сої "ІНФОРМАЦІЯ_2" ("ІНФОРМАЦІЯ_2") і "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") станом на дату подання заявок щодо їх реєстрації, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно наявності належних правових підстав для задоволення позовних вимог Компанії.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрейн Євразія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2016 зі справи № 910/15074/14 залишити без змін.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко