ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 922/5212/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиХарківської міської радина постановувід 07.07.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/5212/14господарського суду Харківської області за позовомХарківської міської радидоФізичної особи - підприємця ОСОБА_4проповернення безпідставно набутого майна та стягнення 633 169,94 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:ОСОБА_5 (довіреність № 08-11/4840/2-14 від 29.12.2014) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) від 12.01.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Пуль О.А., судді - Фоміна В.О., Шевель О.В.) від 07.07.2015, у справі № 922/5212/14 в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.377, 1212-1214 ЦК України, ст.120, 125, 152 ЗК України, ст.42 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом про: - зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі позивача безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,112934 га, яка розташована по АДРЕСА_1; - стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 633 169,94 грн, а також просить суд покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно Довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.2014 №18813280 відповідач є власником нежитлових приміщень №№ 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29 в будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2001 №3406. Набуття, збереження відповідачем земельної ділянки є результатом правомірної поведінки набувача, а саме - наслідком придбання ним у власність будівель, які безпосередньо пов'язані із земельною ділянкою. Позивач зазначає, що наявність на земельній ділянці об'єктів нерухомості, які належать на праві власності відповідачу, робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей. Також зазначає, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо спірної земельної ділянки, а тому, використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, що підтверджується листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 24.01.2014 №290/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 17.03.2014 №2732/0/225-14. Харківська міська рада зазначає, що відповідач в період з 01.11.2011 до 31.10.2014 не сплачував плату за користування земельною ділянкою у встановленому законодавчими актами розмірі. До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153. Розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 633 169,94 грн, виходячи з розміру орендної плати за землю. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. На підставі наведеного, позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірними земельними ділянками, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідні земельні ділянки та стягнути з відповідача суму несплаченої орендної плати за користування земельними ділянками як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна (а.с.4-8).

Судами встановлено таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, є власником нежитлових приміщень № 21, 22, 23, 24, 27, 28, 29 загальною площею 313,8 кв.м. в будівлі літ. "А-1" по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.01 № 3406, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.03.14 № 18813280.

Відповідач використовує земельну ділянку площею 0,112934 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" та тимчасових споруд (автомайстерня, автомийка), що підтверджується актом обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради від 22.10.14 (а.с.13).

Харківською міською радою здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержанням земельного законодавства та встановлено, що речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 - що підтверджується листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 24.01.14 № 290/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 17.03.14 №2732/0/225-14.

Рішенням XIX сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" від 25.02.2004 №22/04 СПДФО ОСОБА_4 надано згоду на розробку проектів відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 0,1450 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень (авторемонтна майстерня), що також підтверджується листом від 17.03.2014 №2732/0/225-14 Департаменту земельних відносин ВК ХМР (а.с.25).

Відповідно до листа ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.06.14 № 5515/9/20-34-15-03-38 (а.с.23), відповідач не обліковується як платник плати за землю за земельну ділянку по АДРЕСА_1. Матеріалами справи підтверджується та представником відповідача не заперечується, що плата за землю (у вигляді земельного податку) ФОП ОСОБА_4 за вищевказану ділянку не вносилася.

Суди правомірно відмовили в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_4 повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,112934 га, яка розташована по АДРЕСА_1, з огляду на таке.

Згідно з частин 1, 3 ст.30 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на час укладення договору в 2001, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

У ч.4 ст.41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Враховуючи фактичний та юридичний зв'язок земельної ділянки площею 0,112934 га, яка розташована по АДРЕСА_1, та розташованих на ній об'єктів нерухомості, належних відповідачу на праві власності, повернення цієї земельної ділянки порушить права відповідача на володіння та користування об'єктами нерухомості.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 633 169,94 грн, то касаційна інстанція не погоджується з висновком судів про відмову у позові з тих підстав, що позивач просить стягнути спірну суму в якості доходу відповідача, а не в якості безпідставно збережених коштів.

Так, у главі 83 ЦК України унормовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. При цьому як доходи, про які йдеться у статті 1214 ЦК України, так і шкода, про яку йдеться п.4 частини 3 ст.1212 ЦК України, є безпідставно збереженими коштами за рахунок іншої особи.

Правову кваліфікацію матерально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин на які в обґрунтування вимог посилається позивач.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача суми 633 169,94 грн, позивач посилався на неотримання у період з 01.11.2011 по 31.10.2014 орендної плати внаслідок використання відповідачем з 2001 (13 років) землі під придбаними об'єктами без оформлення правовстановлюючих документів, отже без достатніх правових підстав.

В силу приписів ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктам господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Згідно частин 1-3 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Судами не дано оцінки доводам позивача про те, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, Харківська міська рада фактично була позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який вона могла би отримати в разі своєчасного укладення договору оренди, що завдало їй шкоди у спірній сумі.

Зазначаючи, що відповідач, як власник нерухомого майна, з метою подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, звертався до міського голови про затвердження проекту відведення земельної ділянки, на якій таке майно розташоване, суди, в порушення ст.43 ГПК України, не послалися на докази, якими підтверджується отримання радою як такої заяви, так і проекту, про який в ній йдеться; не дали оцінки тій обставині, що в матеріалах справи відсутні дані щодо дійсного існування складеного проекту відводу земельної ділянки про затвердження якого відповідач клопоче у заяві; не проаналізували які дії вчиняв відповідач після подання заяви, враховуючи, що з моменту звернення із заявою у 2006 році станом на момент подання позову пройшло 8 років.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору в частині вимог про стягнення 633 169,94 грн. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 633 169,94 грн і в цій частині направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. В частині відмови в задоволенні вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 у даній справі має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.3 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2015 у справі №922/5212/14 скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 633 169,94 грн і в цій частині направити справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 922/5212/14 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Яценко