ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 916/872/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"на постановувід 08.07.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/872/15-г господарського суду Одеської областіза позовомДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень"доТОВ з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс"за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ДП "Одеська залізниця"простягнення 21530,00 грн.за участю представників:

позивача: Алєксєєва С.С., дов. від 01.01.2015 №27;

відповідача: Гербей Д.А., дов. від 23.10.2015 б/№;

третьої особи: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.05.2015 (суддя Ю. Щавинська), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (судді Т. Гладишева, Я. Савицький, О. Журавльов) в задоволенні позову про стягнення 21530,00 грн. штрафу за зазначення неправдивих відомостей у накладній - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" - позивач у справі, - звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судами недотримано вимог ст. 43 ГПК України щодо неповного з'ясування обставин справи. Висновки судів про наявність маркування на вагоні не ґрунтуються на належних доказах. Судами проігноровано ст.ст.22,24,37,110 Статуту залізниць України.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив відповідача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.08.2014 року вантажовідправником - ТОВ „Трансінвестсервіс", на підставі залізничної накладної № 41616053, зі станції Чорноморська Одеської залізниці здійснено відправлення групи піввагонів, зокрема піввагону № 56950967 з кам'яним вугіллям антрацит на адресу одержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (станція призначення - Ігрень Придніпровської залізниці).

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж - кам'яне вугілля антрацит завантажений у вагон № 56950967 засобами вантажовідправника насипом. Вантаж завантажено та закріплено відповідно до розділу ІІ ТУ правильно. Відповідальний за розміщення та кріплення вантажу - прийомоздавальник Дєлієргієва Є.Ю. Маса вантажу у вагоні № 56950967 складає: нетто - 66450 кг, тара - 21800 кг, маса вантажу визначена на 100 тонних вагонних вагах.

По прибуттю групи вагонів на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці за накладною №41616053 від 28.08.2014 року, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку піввагону 56950967 з вантажем - кам'яне вугілля антрацит та виявлено: брутто - 86000 кг, тара - 24800 кг, нетто - 64200 кг, що менше проти документа на 2550 кг. Завантаження здійснено рівномірно, нижче бортів на 30-40 см. Люк та двері зачинені, теча вантажу відсутня.

30.08.2014 року, також на станції призначення Ігрень Придніпровської залізниці, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України здійснено контрольне зважування піввагону № 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року на 150 тонних тензометричних вагах ПД ТЕС, повірених 13.08.2014 року, які знаходяться на технічному обслуговуванні Придніпровської залізниці. За відправкою зазначеного на зворотній стороні цього акта: під час зважування виявилось у вагоні № 56950967 брутто - 86000 кг, тара - 21800 кг, нетто 64200 кг, що менше документа на 2550 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, за відсутністю природніх відкосів та поглиблень. За документом та фактично вантаж не маркований. Люк, двері зачинені, теча вантажу відсутня, недостаючий вантаж у вагон вміститися міг.

Матеріали справи містять в собі договір на виконання робіт № 220813/М, укладений 22.08.2013 року між ТОВ „РОСУКРТРАНС" (виконавець) та ТОВ „ТІС - ВУГІЛЛЯ" (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи з маркування вантажів в залізничних вагонах. Виконавець здійснює запобіжний захід забезпечення збереженості вантажів замовника, а саме маркування вантажів у вигляді збризкування вантажу вапняним розчином. Малюнок та кольорова гама маркування перед початком виконання робіт повинні бути узгоджені з замовником. Виконавець здійснює роботи з використанням власного матеріалу, вартість якого включається у вартість робіт по маркуванню одного вагону.(п.п. 1.1., 2.8 договору).

Згідно п.2.9 договору приймання - передачі виконаних робіт оформлюється актом, який складається виконавцем щомісячно та надсилається замовнику не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним. До акту додається реєстр із зазначенням номерів вагонів, дати їх маркування з найменуванням місць виконання робіт.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання та є дійсним до 01.02.2014 року.

Матеріали справи також свідчать, що дія цього договору, шляхом укладення сторонами додаткових угод, декілька разів продовжувалась та відповідно до останньої редакції додаткової угоди до договору на виконання робіт № 220813/М від 22.08.2013 року, укладеної сторонами 11.12.2014 року, дія цього договору продовжена строком до 31.12.2015 року.

Відповідно до копії акта виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року на виконання умов договору № 220813/М від 22.08.2013 року ТОВ „РОСУКРТРАНС", 28.08.2014 року здійснило маркування вантажу у вагонах № 56232242, 56334113, 53536272, 53525184, 56950967, 53510459, 53514766, 56267008, 56239528, 56969017, тобто в тих вагонах, що прибули на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року.

Отже, викладене спростовує доводи скаржника щодо відсутності в акті виконання робіт № 14 від 31.08.2014 року дати виконання робіт з маркування вантажів в залізничних вагонах. Вказаний акт свідчить про обставину відправлення зі станції відправлення вантажовідправником вантажу у вагоні № 56950967 відповідно до вимог ТУ та напряму свідчить про суперечність відомостей, зазначених в комерційному акті від 30.08.2014 року в частині маркування вантажу, дійсним обставинам.

Згідно з довідкою вантажоодержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за № 24/1153 від 14.05.2015 року, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій він підтверджує, що в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку, зокрема, вантажу у вагоні 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року та виявилась фактична відповідність маси вантажу, зазначеній масі в перевізному документі, а саме 66750 кг., і будь - яких претензій щодо кількості вантажу, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, у вантажоодержувача до вантажовідправника немає.

За встановлених обставин справи, суди дійшли висновку про те, що виходячи з положень ст. 43 ГПК України обставини справи свідчать про недоведеність позивачем обставини невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у спірному вагоні за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року. Підстави для задоволення позову відсутні.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з ч. 4 ст. 909, ч.1 ст.920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998 року № 460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України.

У застосуванні статтей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Разом з тим, відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, якщо не доведе відсутність своєї вини у недостачі.

Відтак, звертаючись із позовом про стягнення штрафу на підставі ст. 122 Статуту залізниць України за неправильне зазначення вантажовідправником у накладній маси вантажу, залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено під час перевезення.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню може наноситися захисне маркування або застосовуватися покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Відправник відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Судами встановлено, що відповідно до копії акта виконаних робіт № 14 від 31.08.2014 року з на виконання умов договору № 220813/М від 22.08.2013 року ТОВ „РОСУКРТРАНС", 28.08.2014 року здійснило маркування вантажу у вагонах № 56232242, 56334113, 53536272, 53525184, 56950967, 53510459, 53514766, 56267008, 56239528, 56969017, тобто в тих вагонах, що прибули на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року.

Крім того, згідно з довідкою вантажоодержувача - ПАТ „ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" за № 24/1153 від 14.05.2015 року, копія якої міститься в матеріалах справи, в якій він підтверджує, що в порядку ст. 52 Статуту залізниць України було здійснено комісійну перевірку, зокрема, вантажу у вагоні 56950967, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року та виявилась фактична відповідність маси вантажу, зазначеній масі в перевізному документі, а саме 66750 кг., і будь - яких претензій щодо кількості вантажу, що прибув за накладною № 41616053 від 28.08.2014 року, у вантажоодержувача до вантажовідправника немає.

При цьому, судами встановлено, що за даними комерційного та загального актів від 30.08.2014 - під час зважування у вагоні № 56950967 виявилось брутто - 86000 кг, тара - 21800 кг, нетто 64200 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 2550 кг. Завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 30-40 см, за відсутністю природніх відкосів та поглиблень. За документом та фактично вантаж не маркований. Люк, двері зачинені, теча вантажу відсутня, недостаючий вантаж у вагон вміститися міг.

За встановленого судами факту маркування вантажу у місці відправки, та прибуття у місце призначення без відповідного маркування, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем не доведено факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу. Відтак, відсутні підстави для стягнення заявленого позивачем штрафу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами повно та всебічно досліджено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд відсутні. Доводи скаржника про те, що судами проігноровано ст.ст.22,24,37,110 Статуту залізниць України не знайшли свого підтвердження. Крім того, колегія суддів констатує, що доводи касаційної скарги зводяться до намагань надати перевагу одним доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 20.05.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 - без змін.

Головуючий, суддя В. Овечкін судді:Є. Чернов В. Цвігун