ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 911/1056/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року господарського суду Київської області від 15.06.2015 року (в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка")у справі господарського суду№ 911/1056/13 Київської областіза заявоюДержавного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України"доПриватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка"провизнання банкрутомліквідаторЧупрун Є.В.в судовому засіданні взяли участь представники:

Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України": Тонконог В.В. (довіреність №72 від 31.08.2015 року),Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка": не з'явилися.В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2013 року за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №911/1056/13 про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка" (далі - боржника) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 556 559, 62 грн., з яких 548 431, 36 грн. безспірних вимог та 8 128, 26 грн. пені; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Минюка Д.І. (том 1, а.с. 73 - 78).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2013 року продовжено строк процедури розпорядження майном боржника на два місяці (том 1, а.с. 185-186).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Київської області від 16.09.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами ініціюючого кредитора на суму 562 294, 62 грн., з яких 548 431, 36 грн. у четверту чергу задоволення, 8 128, 26 грн. у шосту чергу задоволення та 5 735 грн. у першу чергу задоволення, та Бориспільської ОДПІ в Київській області на суму 21 244, 49 грн., з яких 6 000 грн. у четверту чергу задоволення, 15 164, 49 грн. у шосту чергу задоволення та 80 грн. у третю чергу задоволення (том 1, а.с. 216 - 222).

Постановою господарського суду Київської області від 25.11.2013 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна Минюка Д.І., визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Минюка Д.І., якого відсторонено від виконання обов'язків у справі за його клопотанням ухвалою від 23.10.2014 року (том 2, а.с. 60 - 66, 118 - 120).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2014 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В., зобов'язано арбітражного керуючого Минюка Д.І. передати ліквідатору Чупруну Є.В. печатки і штампи боржника та всю документацію, що була ним отримана під час виконання обов'язків ліквідатора банкрута, зобов'язано ліквідатора Чупруна Є.В. виконати процедуру ліквідації банкрута відповідно до положень статей 41 - 46 Закону про банкрутство та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу та всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури (том 2, а.с. 152 - 155).

02.03.2015 року до господарського суду надійшли клопотання ліквідатора банкрута Чупруна Є.В. про встановлення йому основної грошової винагороди в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень у даній справі, затвердження його витрат в ліквідаційній процедурі банкрута за період з 17.11.2014 року по 30.01.2015 року на загальну суму 2 782, 32 грн. та стягнення з ініціюючого кредитора та Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області на користь арбітражного керуючого Чупруна Є.В. відповідно 10 583, 71 грн. та 399, 80 грн. оплати його послуг та відшкодування витрат у даній справі про банкрутство (вх. №4506/15) (том 3, а.с. 11 - 48).

16.03.2015 року ліквідатором Чупруном Є.В. подано до господарського суду клопотання про затвердження його витрат у відрядженні 02.03.2015 року та оплати послуг за період з 01.03.2015 року по 19.03.2015 року на загальну суму 1 861, 60 грн. та їх стягнення пропорційно з кредиторів боржника - ініціюючого кредитора на суму 1 793, 83 грн. та Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області на суму 67, 77 грн. (вх. №5874/15) (том 3, а.с. 154 - 160).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 року встановлено арбітражному керуючому Чупруну Є.В. основну грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора банкрута (том 3, а.с. 169 - 173).

15.05.2015 року до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора Чупруна Є.В. про затвердження його витрат у даній справі за період з 17.11.2014 року по 30.04.2015 року на загальну суму 3 425, 92 грн. та стягнення з ініціюючого кредитора та Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області оплати його послуг та відшкодування витрат за весь період виконання обов'язків ліквідатора банкрута відповідно на суму 15 898, 55 грн. та на суму 600, 57 грн. (вх. №11487/15) (том 3, а.с. 227 - 228).

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 року (суддя Лутак Т.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідовано Приватне сільськогосподарське підприємство "Мартусівка" як юридичну особу; зобов'язано державного реєстратора та орган статистики за місцезнаходженням боржника повести державну реєстрацію його припинення як юридичної особи та виключити Приватне сільськогосподарське підприємство "Мартусівка" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; зобов'язано ліквідатора повідомити Головне управління юстиції у Київській області про завершення ліквідаційної процедури; затверджено звіт арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута з 17.11.2014 року по 30.04.2015 року на загальну суму 16 499, 12 грн.; стягнено з Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" на користь арбітражного керуючого Чупруна Є.В. 15 898, 55 грн. грошової винагороди та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі; стягнено з Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області на користь арбітражного керуючого Чупруна Є.В. 600, 57 грн. грошової винагороди та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі; провадження у справі припинено (том 4, а.с. 19-30).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про нарахування і виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за період виконання ним повноважень ліквідатора банкрута, Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнень до неї від 10.07.2015 року), в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Чупруна Є.В. про стягнення з кредиторів боржника грошової винагороди та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі та встановити порядок оплати грошової винагороди ліквідатора Чупруна Є.В. та відшкодування його витрат у справі за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна (майнових прав), мотивуючи невірним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, що визначають джерела сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражних керуючих у справах про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Разіної Т.І., суддів: Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу ініціюючого кредитора залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2015 року у даній справі - без змін (том 4, а.с. 85 - 93).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 04.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора Чупруна Є.В. про стягнення з кредиторів боржника грошової винагороди та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі та встановити порядок оплати грошової винагороди ліквідатора Чупруна Є.В. та відшкодування його витрат у справі за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна (майнових прав), аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 115 Закону про банкрутство та статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються виключно за рахунок коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Відтак, на думку ініціюючого кредитора, висновки судів про покладення на нього, як державне підприємства, у фінансовому плані якого на 2015 рік не передбачено витрат на виплату грошової винагороди арбітражним керуючим, обов'язку щодо оплати послуг ліквідатора Чупруна Є.В. та відшкодування його витрат у даній справі про банкрутство є помилковими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 04.08.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 15.06.2015 року в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури підприємства-банкрута на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника скаржника - Тонконога В.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом.

Положеннями частини 5 статті 115 Закону про банкрутство визначено джерела сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з частиною 6 статті 115 Закону про банкрутство, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Отже, оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень здійснюється за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 26 Закону про банкрутство, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат.

Відповідно до частини 7 статті 115 Закону про банкрутство, ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою суду від 18.04.2013 року за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" порушено справу про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Минюка Д.І. (том 1, а.с. 73 - 78); ухвалою суду від 18.07.2013 року продовжено строк процедури розпорядження майном на два місяці (том 1, а.с. 185 - 186); ухвалою попереднього засідання від 16.09.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника з грошовими вимогами ініціюючого кредитора на суму 562 294, 62 грн. та Бориспільської ОДПІ в Київській області на суму 21 244, 49 грн. (том 1, а.с. 216 - 222).

Судами встановлено, що постановою місцевого господарського суду від 25.11.2013 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Минюка Д.І., якого відсторонено від виконання обов'язків у справі ухвалою від 23.10.2014 року (том 2, а.с. 60 - 66, 118 - 120); ухвалами від 17.11.2014 року та від 19.03.2015 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В. та встановлено йому основну грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора банкрута (том 2, а.с. 152 - 155, том 3, а.с. 169 - 173).

Суди встановили обставини звернення 15.05.2015 року ліквідатора Чупруна Є.В. до господарського суду з клопотанням про затвердження його витрат у даній справі за період з 17.11.2014 року по 30.04.2015 року на загальну суму 3 425, 92 грн. та стягнення з ініціюючого кредитора та Бориспільської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Київській області оплати його послуг та відшкодування витрат за весь період виконання обов'язків ліквідатора банкрута в розмірі 16 499, 12 грн. відповідно на суму 15 898, 55 грн. та на суму 600, 57 грн. (том 3, а.с. 227 - 228).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на засіданні комітету кредиторів боржника від 15.06.2015 року за участю лише представника ініціюючого кредитора затверджено оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора Чупруна Є.В. за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), про що складено протокол; ініціюючий кредитор виходив з того, що фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у даній справі про банкрутство не створювався, тому відсутні підстави для виплати ліквідатору Чупруну Є.В. грошової винагороди та відшкодування його витрат в ліквідаційній процедурі банкрута за рахунок коштів кредиторів (том 4, а.с. 7 - 10).

Суди встановили, що розраховуючи грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора банкрута на суму 13 073, 20 грн., арбітражний керуючий Чупрун Є.В. виходив із встановленої йому ухвалою суду від 19.03.2015 року основної грошової винагороди в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень ліквідатора у даній справі, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 115 Закону про банкрутство. Також, судами встановлено обставини надання арбітражним керуючим Чупруном Є.В. належних доказів на підтвердження понесених ним витрат в ліквідаційній процедурі банкрута на загальну суму 3 425, 92 грн.

З огляду на встановлене та взявши до уваги обставини відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури, суд першої інстанції, керуючись принципом пропорційності суми витрат кожного із кредиторів на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого розміру визнаних їх кредиторських вимог у справі про банкрутство, дійшов висновку про покладення обов'язку зі сплати грошової винагороди арбітражного керуючого Чупруна Є.В. та з відшкодування понесених ним витрат за підсумками ліквідаційної процедури у даній справі на кредиторів боржника - Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" на суму 15 898, 55 грн. та Бориспільську ОДПІ в Київській області на суму 600, 57 грн.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури від 15.06.2015 року в межах предмета апеляційного оскарження, погодився з висновками місцевого господарського суду за результатами розгляду звіту ліквідатора Чупруна Є.В. про нарахування та виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації банкрута та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про покладення обов'язку щодо сплати грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора Чупруна Є.В. на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі про банкрутство та вважає їх такими, що зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вірним застосуванням положень статті 115 Закону про банкрутство.

Доводи ініціюючого кредитора про те, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора у справі про банкрутство здійснюється виключно за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті його господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, колегія суддів Вищого господарського суду України відхиляє як такі, що не узгоджуються з положеннями частин 3, 6 статті 115 Закону про банкрутство.

Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги про безпідставність стягнення з Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", як ініціюючого кредитора, грошової винагороди та витрат ліквідатора банкрута Чупруна Є.В., оскільки відсутність у фінансовому плані державного підприємства статті видатків "на виплату грошової винагороди арбітражним керуючим" не може бути підставою для звільнення ініціюючого кредитора від обов'язку оплатити послуги ліквідатора у справі про банкрутство пропорційно до розміру визнаних його вимог до боржника та не ставиться у залежність від майнового стану такого кредитора, його правового статусу (юридична особа, заснована на приватній, державній чи комунальній власності, державний орган чи установа, громадська організація тощо), а також джерел фінансування ініціюючого кредитора.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року та ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2015 року (в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка") у справі №911/1056/13 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року та ухвалу господарського суду Київської області від 15.06.2015 року (в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Чупруна Є.В. про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури Приватного сільськогосподарського підприємства "Мартусівка") у справі №911/1056/13 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський