Постанова ВГСУ від 27.10.2015 року у справі №910/7772/13

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 910/7772/13

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"на ухвалувід 27.08.2015Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/7772/13за позовомМіністерства оборони Українидо Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік"за участюГенеральної прокуратури Українипровизнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,за участю представників: позивача - Вовк Є.М.відповідача -Парицька Н.О.третьої особи -не з'явилисьГенпрокуратури -Яговдік С.М.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" (далі - відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору про спільну діяльність у будівництві житла (без об'єднання вкладів учасників) б/н від 06.03.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2014 у справі №910/7772/13 були скасовані рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013, якими відмовлено в позові, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В подальшому в справу вступила Генеральна прокуратура України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2015 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 за клопотанням відповідача призначено судову земельно-технічну (оціночно-земельну) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі №910/7772/13 до отримання висновку земельно-технічної (оціночно-земельної) експертизи.

Не погодившись з зазначеною ухвалою в частині зупинення провадження у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в цій частині скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 у справі №910/7772/13 відповідно до ст. 100 ГПК України прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік" від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ", не погодившись з ухвалою апеляційної інстанції від 22.04.2015 про прийняття відмови від апеляційної скарги, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просило скасувати вказану ухвалу.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2015 у справі №910/7772/13 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 залишено без змін.

17.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило відновити строк апеляційного оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в частині зупинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 у справі №910/7772/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Рудченка С.Г, суддів: Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.) в задоволенні клопотання відповідача щодо відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" на підставі норм ст. ст. 53, 93, п.4 ч.1 ст. 97 ГПК України.

Відповідач, не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015, в поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі просить її скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 53, 93, 97 ГПК України.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам, які, на його думку, унеможливили звернення з апеляційною на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в межах строку, визначеного ст. 93 ГПК України. Крім того, відповідач зазначає, що, відмовивши в задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку, суд апеляційної інстанції позбавив відповідача визначеного приписами Конституції України права на апеляційне оскарження судових рішень.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Прокопанич Г.К. (доповідач), Шаргало В.І., а її розгляд призначено на 15.10.2015.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.10.2015, у зв'язку з хворобою судді Прокопанич Г.К., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/7772/13, за наслідками якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Поляк О.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015 у визначеному складі колегії суддів касаційну скаргу прийнято до провадження, а її розгляд призначено на 27.10.2015.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 26.10.2015 №03-05/1835, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Поляк О.І., для розгляду касаційної скарги у справі №910/7772/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В. (доповідач), судді Бакуліна С.В., Яценко О.І.

Представник третьої особи не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції 27.10.2015, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 19.10.2015.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача, відповідача та Генпрокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 в частині зупинення провадження у справі відповідач подав 17.08.2015, тобто через 6 місяців після закінчення встановленого частиною 1 статті 93 ГПК України строку для її подання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідач наголосив на тому, що такі процесуальні дії як оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 третьою особою у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік", подальша відмова останнього від апеляційної скарги, прийнята апеляційним судом ухвалою від 22.04.2015, оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТВІ" ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 про прийняття відмови третьої особи від апеляційної скарги до суду касаційної інстанції, унеможливили самостійне звернення відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі №910/7772/13 в межах строку, визначеного ст. 93 ГПК України.

Відмовляючи у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд виходив з того, що, незалежно від наявності зазначених відповідачем обставин, він не був позбавлений можливості вчасно подати апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не зазначено жодної поважної причини пропуску процесуального строку.

Колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відновлення процесуального строку ґрунтовним, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом, а не обов'язком господарського суду, яке він використовує, виходячи із оцінки доводів, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку щодо поважності причин його пропуску.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску процесуального строку.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку з огляду на те, що скаржником не зазначені і фактично відсутні будь-які причини, які б у розумінні ст. 53 ГПК України могли вважатись та/або визнаватись поважними, оскільки такими причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, натомість бездіяльність заявника, що призвела до пропуску процесуального строку (зволікання з поданням апеляційної скарги), має суб'єктивний характер, адже, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про призначення судової експертизи та, відповідно, про зупинення провадження у справі винесена за клопотанням самого відповідача і за його присутності у судовому засіданні, копії ухвали направлені сторонам 14.02.2015, про що свідчить відтиск штампу про відправку на звороті ухвали від 09.02.2015, а відтак відповідач, незалежно від обставин оскарження цієї ж ухвали Товариством з обмеженою відповідальністю "Бурхливий потік", жодним чином не був позбавлений можливості її самостійного оскарження в межах строку, визначеного приписами ст. 93 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про відновлення процесуального строку, дійшов правомірного висновку, що відсутність поважних причин пропуску процесуального строку унеможливлює його відновлення.

Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, колегією суддів також відхиляються, з огляду на таке.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається, перш за все, тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм як матеріального, так і процесуального права.

За змістом положень ст. 91 ГПК України сторона наділена правом оскарження судового рішення, однак реалізація цього права залежить від дотримання скаржником встановлених процесуальним законом вимог щодо правил, порядку і строків оскарження.

Тобто, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття судом до провадження апеляційної скарги, поданої з грубим порушенням вимог закону.

При цьому, колегія суддів враховує, що оскаржувана відповідачем в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про призначення судової експертизи і, відповідно, зупинення провадження у справі була винесена за клопотанням самого ж відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи про відмову у задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку і повернення апеляційної скарги, не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, а, отже, відсутні підстави для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2015.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України