ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 904/718/13-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Кондратова І.Д. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон ЛТД", м. Дніпропетровськ,

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2015

зі справи № 904/718/13-г

за позовом корпорації "Майкрософт" (далі - Корпорація), м. Редмонд, штат Вашингтон, Сполучені Штати Америки,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон ЛТД" (далі - Товариство)

про стягнення 158 760 грн. компенсації за порушення авторського права,

за участю представників сторін:

позивача - Харебави Т.Б.,

відповідача - Ткаченка Є.А.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014 позовні вимоги Корпорації задоволено: з Товариства на користь позивача стягнуто 158 760 грн. компенсації за порушення авторського права.

Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 26.11.2014 зазначене рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 названу постанову апеляційного господарського суду від 26.11.2014 скасовано, а згадане рішення суду першої інстанції від 04.09.2014 залишено в силі.

14.04.2015 Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд рішення місцевого господарського суду від 04.09.2014 зі справи за нововиявленими обставинами. При цьому заявник нововиявленими обставинами, які, на його думку, є істотними для справи, існували на час розгляду справи та не були і не могли бути йому відомі, вважав: належність системних блоків (комп'ютери), на яких було виявлено контрафактне програмне забезпечення, приватному підприємству "Регіон-Сільгоспресурс" (далі - Підприємство); можливість використання зазначених комп'ютерів Підприємством у своїй господарській діяльності; зберігання комп'ютерів у червні 2011 року в приміщенні Підприємства в одній будівлі з офісом Товариства за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 10.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 (суддя Загинайко Т.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (колегія суддів у складі: Білецька Л.М. - головуючий суддя, судді Виноградник О.М., Парусніков Ю.Б.), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014 зі справи залишено без змін.

Прийняті судові рішення мотивовано відсутністю в даному випадку нововиявлених обставин у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати до суду першої інстанції для перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2014 за нововиявленими обставинами.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Згідно з статтею 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Такі правові позиції викладено і в пунктах 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами".

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди, беручи до уваги фактичний зміст обставин, які заявник визначив як нововиявлені, а також те, що Товариство в межах своєї правової позиції вже посилалося на обставини щодо вилучення системних блоків (комп'ютерів), на яких виявлено контрафактне програмне забезпечення (як на те, що вони йому не належали, так і на те, що вони вилучені з приміщення, яке Товариством не орендувалося), дослідивши лист Підприємства від 20.03.2015 на адресу Товариства стосовно належності саме Підприємству в червні 2011 року згаданих системних блоків (комп'ютерів), які ним використовувалися у власній господарській діяльності та знаходились у будівлі, яка належала Підприємству на праві приватної власності, за адресою: місто Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 10, у приміщенні (кімната 417 А), яке в оренду не здавалося, а також договори купівлі-продажу від 20.07.2007, від 01.09.2007 та акти приймання-передачі від 20.07.2007, від 01.09.2007 щодо належності спірних комп'ютерів Підприємству, правильно визнали їх новими доказами, внаслідок чого дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у даному випадку нововиявлених обставин у розумінні статті 112 ГПК України, а тому й правомірно залишили без змін рішення місцевого суду від 04.09.2014 зі справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведеного в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1117, 1119-11111, 112-114 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 зі справи № 904/718/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Грифон ЛТД" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Кондратова

Суддя Б.Львов