ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 5023/321/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я., суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,розглянувши касаційну скаргу Корпорації "Співдружність КОМП"на ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі№ 5023/321/11 господарського суду Харківської областіза заявоюПриватного підприємства "РС-Центр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т"пробанкрутство

за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Романов Р.О. посвідчення № 014714 від 21.01.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5023/321/11 (суддя - Чистякова І.О.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшин" (далі - ТОВ "Кредо Солюшин") про заміну кредитора на правонаступника; замінено кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс-Т" (далі - ТОВ "Автосервіс-Т") - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшин" (далі - ТОВ "Кредо Солюшин"); зобов'язано ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Автосервіс- Т" відомості про заміну кредитора ПАТ "Сведбанк" на його правонаступника - ТОВ "Кредо Солюшин".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 5023/321/11 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя - Білоусова Я.О., суддя - Таран С.В.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Корпорації "Співдружність Комп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5021/321/11.

Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 5023/321/11, Корпорація "Співдружність Комп" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 5023/321/11 скасувати, справу направити до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті апеляційної скарги Корпорації "Співдружність Комп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5021/321/11.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Корпорація "Співдружність Комп" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 106 ГПК України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі, далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі подання заяви з грошовими вимогами до боржника особа набуває тільки частину прав кредитора, які пов'язані з розглядом судом їх грошових вимог (участь у такому судовому засіданні; подання заяв, клопотань з приводу її грошових вимог; ознайомлення з матеріалами справи в частині її грошових вимог, тощо).

Особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме: кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт Корпорація "Співдружність Комп" не зверталася з кредиторськими вимогами до боржника, що, зокрема, підтверджується доданим до звіту ліквідатора реєстром вимог кредиторів.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначав, що оскаржувана ухвала впливає на його прав та обов'язки, оскільки підставами для зміни кредитора ПАТ "Сведбанк" на ТОВ "Кредо Солюшин" у справі про банкрутство ТОВ "Автосервіс- Т" та про банкрутство Корпорації "Співдружність Комп" ґрунтувались на одному і тому самому договорі факторингу. Крім того, вказував на те, що кредиторські вимоги ПАТ "Сведбанк" до Корпорації "Співдружність Комп" виникли у зв'язку з невиконанням ТОВ "Автосервіс-Т" своїх зобов'язань за кредитним договором, договором застави та договором застави майнових прав, оскільки він є майновим поручителем.

Суд апеляційної інстанції визнав вказані доводи необґрунтованими, оскільки: по-перше, зміна кредитора ПАТ "Сведбанк" на ТОВ "Кредо Солюшин" у справах про банкрутство різних боржників на підставі одного і того ж договору факторингу не свідчить про порушення прав Корпорації "Співдружність Комп"; по-друге, вимоги ПАТ "Сведбанк" є обґрунтованими та такими, що визнані постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у даній справі; по-третє, Корпорації "Співдружність Комп" не позбавлена права на оскарження укладеного між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Кредо Солюшин" договору факторингу від 04.12.2012 року №39 Ф-Н, якщо ним порушені його права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, належних та допустимих доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою суд не вирішував питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги, як того вимагають приписи ст. 91 ГПК України.

Враховуючи той факт, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та на час звернення з апеляційною скаргою Корпорація "Співдружність Комп" не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутство, та додані до апеляційної скарги документи не свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. ст. 62, 99 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідні обставини виключають перегляд судового акту (постанови) суду першої інстанції апеляційним господарським судом, у зв'язку з чим правомірно відмовив у прийнятті апеляційної скарги Корпорації "Співдружність Комп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року у справі № 5023/321/11.

Виходячи з викладеного, оскаржувана ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 5023/321/11 підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Корпорації "Співдружність КОМП" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року у справі № 5023/321/11 залишити без змін.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Білошкап О.В. Жукова Л.В.