ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 5013/241/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Казаєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 у справі №5013/241/12 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 року у справі про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (суддя Деревінська Л.В.) відмовлено в задоволенні скарги кредитора - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №б/н від 25.07.2014р. (з доповненнями від 07.10.2014р.) на дії ліквідатора.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 (колегія суддів: Білецька Л.М. - головуючий, Лисенко О.М., Парусніков Ю.Б.) в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено, ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірними дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Дьорко А.М. в ході ліквідаційної процедури, усунути арбітражного керуючого Дьорко А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора боржника у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх обов'язків, про неналежне виконання обов'язків ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. винести ухвалу, яку направити державному органу з питань банкрутства, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду першої інстанції від 10.04.2012 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дьорка А.М.

Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора від 25.07.2014 року, заявник ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (заставний кредитор) послався на те, що ліквідатором боржника арбітражним керуючим Дьорко А.М. були допущені суттєві порушення закону, зокрема, у вигляді неповідомлення заставного кредитора про проведення 17.10.2012 року прилюдних торгів з продажу заставного майна, що встановлено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11 січня 2013 року, крім цього ліквідатор Дьорко А.М. через реєстратора зняв всі обмеження та арешти з іпотечного майна на підставі скасованої в подальшому ухвали суду першої інстанції та, скориставшись відсутністю заборон на відчуження, реалізував це майно з аукціону 16.01.2013 року. Припинення обмежень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна - заставного майна банка відбулося незаконно, внаслідок недбалого ставлення до своїх обов'язків ліквідатора.

У зв'язку з цим банк просив визнати протиправними дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Дьорка А.М. щодо допущених ним порушень в ході ліквідаційної процедури; усунути арбітражного керуючого Дьорко А.М. від виконання ним обов'язків ліквідатора боржника у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх обов'язків, про неналежне виконання обов'язків ліквідатора арбітражного керуючого Дьорка А.М. винести ухвалу, яку направити державному органу з питань банкрутства.

Відмовляючи в задоволенні вказаної скарги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що хоча в діях ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко С.М. є певні недоліки, однак їх наявність не може бути підставою для його усунення від виконання ним обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі, а також для винесення відповідної ухвали та її направлення державному органу з питань банкрутства.

Згідно з ч.6 ст. ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 11 ст. ст.31 Закону передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року скаргу кредитора АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на дії ліквідатора Дьорко А.М. визнано частково обґрунтованою, встановлено в його діях порушення ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо неповідомлення заставного кредитора (банка) про проведення 17.10.2012 року прилюдних торгів з продажу заставного майна. Разом із цим, в постанові зазначено, що вказане порушення не мало негативних, незворотних наслідків для учасників провадження у справі про банкрутство, оскільки торги не відбулися.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що припинення в Державному реєстрі обтяжень майна - по об'єктам іпотеки, здійснено ліквідатором Дьорко С.М. на підставі ухвали суду від 11.01.2013 року, яка набрала законної сили на момент реєстрації припинення обтяження, тому відсутні порушення в діях ліквідатора на час вчинення таких дій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 року скасовано ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2014 р. в частині встановлення порядку використання коштів, отриманих від продажу майна банкрута ФО-П ОСОБА_6, внесених на депозит приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М., для відшкодування витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця ОСОБА_6 і виконанням постанови господарського суду про визнання цього громадянина-підприємця банкрутом, та прийнято нове рішення, яким в задоволенні клопотань ліквідатора в цій частині відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про передчасність прийняття рішення про встановлення порядку використання коштів, отриманих від реалізації лише частини майна банкрута, за відсутності доказів продажу всього майна банкрута та завершення усіх розрахунків з кредиторами, а також, за відсутності доказів подання до господарського суду ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу банкрута, тобто, до повного завершення ліквідаційної процедури.

Відшкодування зазначених вище витрат повинно бути вирішено саме у підсумковому засіданні під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Разом з тим, порушень закону в діях ліквідатора, які б мали негативні наслідки для боржника чи кредиторів, судом апеляційної інстанції встановлені не були.

Згідно статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором вживались заходи до виконання ухвали господарського суду першої інстанції від 25.07.2014 року про повернення коштів 20 100, 00 грн. ТОВ "Експерт-центр за проведення незалежної оцінки вартості комплексу будівель з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, будівлі за адресою: АДРЕСА_2 автотранспорту в кількості 20 одиниць; 26624, 25 грн. ПП "Експертне агентство" за послуги надані відповідно до договору № 28/12 від 24.09.2012 року на проведення робіт по підготовці до продажу та продаж на аукціоні майна, 6595, 00 грн. ФО-П ОСОБА_12 за послуги, надані відповідно до договору № б/н від 20.12.2012 року перевезення; 5220,00 грн. приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Приходько О.М. за прийняття грошових сум в розмірі 522000, 00 грн. у депозит (рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) та за ведення депозиту.

Також, судами встановлено, що кошти, одержані ліквідатором на виконання скасованої ухвали суду від 27.01.2014 року, були повернуті на депозитний рахунок нотаріуса.

Судами попередніх інстанцій відхилені посилання заявника на наявність декількох перевірок діяльності арбітражного керуючого Дьорко С.М. при виконання повноважень ліквідатора ФО-П ОСОБА_6 відділом з питань банкрутства Головного управління юстиції у Кіровоградській області, в результаті яких встановленні порушення норм діючого законодавства, оскільки виявлені порушення були своєчасно усунуті та не мали негативних наслідків для банкрута чи кредиторів.

Згідно з ч.6 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно з ч.8, 9 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Отже, дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що в діях ліквідатора арбітражного керуючого Дьорко С.М. є певні недоліки, однак їх наявність не є підставою для його усунення від виконання ним обов'язків ліквідатора банкрута у даній справі та для винесення відповідної ухвали з направленням її державному органу з питань банкрутства.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи у касаційній інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" №б/н від 25.07.2014р. (з доповненнями від 07.10.2014р.) на дії ліквідатора винесені з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та ухвала господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 винесені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 12.06.2015 у справі №5013/241/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Жукова Л.В. Погребняк В.Я.