ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2015 року Справа № 5011-72/11560-2012 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Васищак І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015

зі справи № 5011-72/11560-2012

за позовом малого підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Олісма", смт Оржів, Рівненський район, Рівненська область (далі - Товариство)

до відповідача Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі - АМК України)

про визнання частково недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Лютенко К.Т.;

відповідача - Волосович С.К.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати недійсним рішення АМК України від 13.06.2012 № 355-р зі справи № 242-26.13/149-11 у частині, що стосується його прав та обов'язків.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 (колегія суддів у складі: Гончаров С.А. - головуючий суддя, судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.), поновлено провадження зі справи № 5011-72/11560-2012, змінено перші три питання, які були поставлені на вирішення експерта, та одночасно зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі АМК України просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 15.01.2015, постанову апеляційного суду від 23.06.2015 та передати справу до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2014, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 та Вищого господарського суду України від 24.02.2015, було призначено комплексну судову товарознавчо-технологічну експертизу та зупинено провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Судами встановлено, що 03.12.2014 до господарського суду міста Києва з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 21.11.2014 № 6197, у якому пропонувалось змінити питання, які були поставлені на вирішення експерта ухвалою суду першої інстанції від 23.09.2014, оскільки проведення судової експертизи можливе лише у разі зміни цих питань. У цьому зв'язку, від позивача надійшло відповідне клопотання, в якому останній просив викласти питання, які були поставлені на вирішення експертизи, у відповідності до поданих експертом пропозицій.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про поновлення провадження у справі та зміною формулювання питань, які були поставлені для вирішення перед експертом, апеляційний суд виходив з того, що така зміна шляхом поновлення провадження зі справи була необхідна для належного проведення експертизи та отримання відповіді на питання, які не можуть бути встановлені іншим шляхом.

Заперечення відповідача про те, що, поновлюючи провадження зі справи та змінюючи перші три питання, які були поставлені на вирішення експерта, суд припустився процесуальних порушень, не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції на цій стадії провадження зі справи, оскільки такі процесуальні дії суду у відповідності до вимог процесуального законодавства, а зокрема ст.106 ГПК України, не можуть бути оскаржені учасниками судового процесу окремо від рішення господарського суду, а, отже, не можуть бути й предметом касаційного перегляду. Відповідно до цього заперечення відповідача щодо правомірності вирішення судом наведених питань можуть бути ним включені надалі при оскарженні судових рішень, якщо для цього в нього виникнуть відповідні підстави.

З тих же матеріалів справи слідує, що господарський суд міста Києва ухвалою від 15.01.2015, розглянувши наведені питання, знову зупинив провадження зі справи до повернення матеріалів справи з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. В цій частині оскаржувані судові рішення не суперечать вимогам ст.79 ГПК України, а, отже, підстав для їх скасування не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5 111-7 111-9 111-11 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 зі справи № 5011-72/11560-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко Суддя І.Васищак Суддя В.Харченко