ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 922/4070/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО", м. Харків,

на рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2015

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016

зі справи № 922/4070/15

за позовом Заступника Генерального прокурора України - Головного військового прокурора (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі державного концерну "УКРОБОРОНПРОМ" (далі - ДК "УКРОБОРОНПРОМ"), м. Київ, державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (далі - ДП "Завод імені В.О. Малишева"), м. Харків,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" (далі - ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО"), м. Харків,

2. публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" (далі - ПАТ "УКРСОЦБАНК"), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКРО" (далі - ТОВ "ЛАКРО"), м. Харків,

про визнання права власності та витребування майна.

Судове засідання проведено за участю представників:

Прокурора - Кривоклуб Т.В. посв. від 01.03.2016 № 041797

ДП "УКРОБОРОНПРОМ" - Перегонцев І.А. предст. (дов. від 31.05.2016), Клименко А.Р. предст. (дов. від 02.03.2016)

ДП "Завод імені В.О. Малишева" - Степанишена А.В. предст. (дов. від 20.01.2016)

ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" - Котляр А.О. предст. (дов. від 01.07.2015)

ПАТ "УКРСОЦБАНК" - Федяйнова О.М. предст. (дов. від 09.06.2015)

ТОВ "ЛАКРО" - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі ДК "УКРОБОРОНПРОМ" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" до ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" та ПАТ "УКРСОЦБАНК" про визнання за державою в особі ДП "Завод імені В.О. Малишева" права власності на нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, та просив витребувати це майно від ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО", зобов'язавши останнього передати об'єкт нерухомості ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Позовні вимоги, з посиланням на приписи статей 16, 330, 382, частини першої статті 388 та статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано тим, що спірне майно вибуло з володіння держави поза її волею.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.09.2015 у справі № 922/4070/15 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено, з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові; стягнуто солідарно з прокуратури та позивачів на користь ПАТ "УКРСОЦБАНК" 80 388,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто солідарно з прокуратури та позивачів на користь ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" 80 388,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 у справі № 922/4070/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

У новому розгляді справи № 922/4070/15 постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 (судді Ільїн О.В. - головуючий, Терещенко О.І., Хачатрян В.С.) рішення місцевого господарського суду зі справи залишено без змін.

ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в позові.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "УКРСОЦБАНК" просить касаційну скаргу задовольнити.

ДК "УКРОБОРОНПРОМ" у відзиві вважає судові акти попередніх інстанцій зі справи законними та обґрунтованими, а підстави для їх скасування - відсутні.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" у відзиві просить залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ТОВ "ЛАКРО" у відзиві просить судові акти попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 21.09.2016 у зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 922/4070/15: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

У відповідності до зміни складу колегії суддів від 22.09.2016 у зв'язку зі зміною спеціалізації судді Львову Б.Ю. визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 922/4070/15: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Грек Б.М. і Селіваненко В.П.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- 22.03.2005 АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" укладено договір кредиту № 805/6/18/6-031. На забезпечення виконання зобов'язань ДП "Завод імені В.О. Малишева" перед АКБ СР "УКРСОЦБАНК" за договором кредиту АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" укладені іпотечні договори від 30.01.2006 № 805/13/26/6-130, від 22.03.2006 № 805/13/26/6-408, від 19.09.2006 № 805/13/26/6-1492, від 27.12.2006 № 805/13/26/6-2050;

- предметом зазначених іпотечних договорів була передача ДП "Завод імені В.О. Малишева" в іпотеку в забезпечення зобов'язань перед АКБ СР "УКРСОЦБАНК" прав на нерухоме майно, яке знаходилося у користуванні ДП "Завод імені В.О. Малишева" (господарське відання), в т.ч. на нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126 (власник -держава Україна);

- укладення іпотечних договорів було здійснено на підставі погодження, отриманого ДП "Завод ім. Малишева" від Міністерства промислової політики України, яке на час укладення договорів іпотеки виступало органом управління ДП "Завод ім. Малишева". Погодження викладено:

1) у листі Мінпромполітики від 22.03.2006 № 10/3-2-359, відповідно до якого Мінпромполітики надало дозвіл на отримання ДП "Завод ім. Малишева" кредиту в АКБ "УКРСОЦБАНК" у сумі 825 500,00 євро та на передання в іпотеку як забезпечення кредиту нерухомого майна, в тому числі нежитлової будівлі "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126;

2) у листі Мінпромполітики від 12.09.2006 № 10/3-2-1351, відповідно до якого Мінпромполітики надало дозвіл на отримання ДП "Завод ім. Малишева" кредиту в АКБ "УКРСОЦБАНК" у сумі 480 000,00 доларів США та на передання спірної нежитлової будівлі заводу в іпотеку банку;

- 18.07.2007 рішенням господарського суду Харківської області у справі № 21/235-07 у зв'язку з невиконанням ДП "Завод імені Малишева" своїх кредитних зобов'язань перед банком за договором кредиту в порядку приписів статті 38 Закону України "Про іпотеку" звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема на нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126; надано банку право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі -покупцеві із встановленням початкової ціни продажу (не менше 24 141 996,00 грн. з ПДВ). Підставою для ухвалення вказаного рішення, окрім іншого, стали іпотечні договори від 30.01.2006 № 805/13/26/6-130, від 22.03.2006 № 805/13/26/6-408, від 19.09.2006 № 805/13/26/6-1492, від 27.12.2006 № 805/13/26/6-2050;

- 22.09.2008 на виконання вищезазначеного рішення суду АКБ СР "УКРСОЦБАНК" в особі Харківської обласної філії АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв. м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. за реєстровим номером 4020 та зареєстрований у встановленому чинним на той час законодавством порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 29.09.2008 № 20392003, а також витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим Реєстраційною службою ХМУЮ Харківської області 28.04.2014 за номером № 21044150;

- оплата за вказане майно здійснена ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" на користь ДП "Завод імені Малишева" платіжними дорученнями від 23.09.2008 № 3 на суму 27 925 000,00 грн. та від 23.09.2008 № 7 на суму 2 075 000,00 грн.;

- укладання іпотечних договорів АКБ СР "УКРСОЦБАНК" та ДП "Завод імені В.О. Малишева" відбулося під час дії Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", приписами статей 1, 2 якого був встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, в тому числі майна ДП "Завод ім. Малишева". Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ДП "Завод імені В.О. Малишева" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

- порушення наведених законодавчих заборон стало підставою для визнання договорів іпотеки від 19.09.2006 № 805/13/26/6-1492 та від 22.03.2006 № 805/13/26/6-408 недійсними у судовому порядку, що підтверджується чинним рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2015 у справі № 910/25071/14 та чинним рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2015 у справі № 5023/7457/11 (н.р. 60/318-10);

- власник майна - держава Україна своєї згоди на вибуття майна із своєї власності не надавала (як на момент укладення договорів іпотеки, так і на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 22.09.2008 зміни до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації в частині спірного майна не вносилися);

- ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки, укладаючи договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 22.09.2008 діяв добросовісно і з додержанням вимог чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання за державою Україна в особі уповноваженого органу права власності на спірну нежитлову будівлю та витребування майна у ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" в порядку віндикації.

ЦК України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 названого Кодексу власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння (пред'явити віндікаційний позов).

Згідно з приписами статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Предметом віндікаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючої цим майном особи про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, за змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника майна, а не в осіб, які в подальшому перепродали це майно, волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, у даній справі визначальним є встановлення обставин щодо наявності чи відсутності волі власника (держави) на відчуження спірного майна.

Згідно з приписами статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У відповідності до приписів частин першої та другої статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 14 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємством, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Продаж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійснюється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва". Забороняється передача в іпотеку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Місцевий та апеляційний господарські суди: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши, що власником спірного майна є держава Україна та у відповідності до приписів Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" спірне майно відноситься до майна, що не підлягає приватизації; держава Україна не надавала своєї згоди на вибуття спірного майна із своєї власності, відповідно, таке майно може бути витребувано у добросовісного набувача, яким є ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО"; суб'єктам, що здійснюють функції власника від імені держави законодавством не надано повноважень на прийняття рішення щодо передачі такого майна в іпотеку в умовах існування законодавчо встановлених обмежень; беручи до уваги те, що законодавчі заборони (заборона приватизації спірного майна та заборона передачі такого майна в іпотеку) можуть бути зняті лише за умови внесення відповідних змін до законодавчих актів, - дійшли заснованих на законі висновків про існування правових підстав для визнання за державою Україна в особі уповноваженого органу права власності на спірне майно та витребування цього майна у добросовісного набувача, у зв'язку з чим обґрунтовано задовольнили позов.

При цьому, суди попередніх інстанцій встановивши, що спірне майно не було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень, обґрунтовано відхилили посилання ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" на неможливість витребування майна, з огляду на приписи частини другої статті 388 ЦК України.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 зі справи № 47/170-10 (21/235-07), відповідно до якої рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 у справі № 47/170-10 (21/235-07) скасовано в частині задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та прийнято у цій частині нове рішенні про відмову в позові. У іншій частині - рішення господарського суду Харківської області від 18.07.2007 залишено без змін. За змістом приписів частини першої статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.04.2014 у справі № 6-146цс13).

Доводи ТОВ "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Помилкове зазначення у резолютивній частині рішенні зі справи про визнання права власності на спірне майно за державою Україна в особі державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (замість - в особі державного концерну "УКРОБОРОНПРОМ" як органу управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі) не вплинуло на правильність судових рішень попередніх інстанцій та може бути виправлено самим судом першої інстанції в порядку статті 89 ГПК України.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті в цілому з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Харківської області від 14.09.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 зі справи № 922/4070/15 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-КОМУНЕНЕРГО" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Грек

Суддя В. Селіваненко