ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Справа № 909/1101/14

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук"на постанову від 10.03.2015 Львівського апеляційного господарського судуу справі№909/1101/14 господарського суду Івано-Франківської областіза позовомЗаступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Коломийської міської радидо Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук"пророзірвання договору оренди земельної ділянки За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Хамус А.Г. (дов. від 10.10.14)

Від Генеральної прокуратури України - Попенко О.С.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 25.08.2015 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Заступник Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Коломийської міської ради звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" про (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.11.2014) розірвання договору оренди землі від 02.03.2006, укладеного між Коломийською міською радою та Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж комп'ютерних наук" та повернення в землі запасу Коломийської міської ради земельну ділянку, отриману відповідачем згідно акту прийому-передачі від 20.03.2006, в частині площі, яка незайнята приміщенням ПВНЗ "Коломийський коледж комп'ютерних наук" - 0,8864 га.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено частково, розірвано договір оренди землі від 02.03.2006, в частині вимоги про повернення в землі запасу Коломийської міської ради земельної ділянки, отриманої відповідачем згідно акту прийому-передачі від 20.03.2006, у частині площі, яка незайнята приміщенням ПВНЗ "Коломийський коледж комп'ютерних наук" - 0,8864 га - відмовлено.

Місцевим господарським судом, враховуючи заперечення прокурора, відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної між сторонами у справі - Коломийською міською радою та Приватним вищим навчальним закладом "Коломийський коледж комп'ютерних наук".

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 у складі: Якімець Г.Г., Бойко С.М, Бонк Т.Б. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПВНЗ "Коломийський коледж комп'ютерних наук" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм чинного законодавства, зокрема, положень Господарського кодексу України, Земельного кодексу України.

Заступник Коломийського міжрайонного прокурора у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.03.2006 між Коломийською міською радою (орендодавець) та ПВНЗ "Коломийський коледж комп'ютерних наук" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно з п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для громадського використання (обслуговування навчального корпусу та облаштування спортивних площадок), що розташована в м. Коломия по вул. С. Петлюри, 94а (XV економіко-планувальна зона), Івано-Франківської області, на підставі рішення Коломийської міської ради №2243 від 09.02.2006.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Договору загальна площа земельної ділянки, що передається в оренду становить 1,0446 га. На земельній ділянці знаходиться приміщення, загальною площею 4147,1 кв. м, що належить орендарю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу приміщення, посвідченого 13.08.2001 приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу Трачук Л.В. по реєстру №Д-1618 та зареєстрованого в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 18.10.2001 за №78, інші об'єкти інфраструктури відсутні.

Згідно пунктів 10, 12, 13 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі в розмірі 3752,88 грн. в рік. Розрахунки закінчуються не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Договір укладено на 50 років.

Відповідно до п.39 Договору його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Земельна ділянка площею 1,0446 га, що є предметом договору оренди від 02.03.2006, передана орендарю за актом прийому-передачі від 20.03.2006.

За результатами проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів у Коломийській міській раді з питань додержання вимог Земельного кодексу України в частині використання земель житлової та громадської забудови (пост. від 24.09.2014 за №144) Коломийською міжрайонною прокуратурою встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад «Коломийський коледж комп'ютерних наук», як орендар, не виконує умов договору оренди землі від 02.03.2006 року щодо сплати орендної плати, в результаті чого в останнього за період з вересня 2011 року по вересень 2014 року виникла заборгованість в розмірі 60000 грн.

Посилаючись, зокрема, на систематичну несплату орендарем орендної плати, заступник коломийського міжрайонного прокурора звернувся до суду з даним позовом.

Згідно із ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких і систематична несплата орендної плати або земельного податку.

Відповідно до п.2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Судами встановлено, що згідно довідки Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції (вих.№61/9п/09-07-250/873 від 17.09.2014) станом на 17.09.2014 заборгованість відповідача по орендній платі за землю за період з вересня 2011 року становить 60000 грн.

Враховуючи викладене, а також доведеність систематичної несплати відповідачем орендної плати (з вересня 2011 року до моменту подання позову), суди правомірно дійшли висновку про розірвання договору оренди землі.

В частині відмови у позові щодо повернення орендованої земельної ділянки постанова апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.

Щодо посилання касатора на необхідність застосування судами ст.188 Цивільного кодексу України щодо недотримання позивачем порядку розірвання господарського договору, колегія суддів відзначає наступне. Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.02 визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору.

Що стосується посилання касатора на необгрунтованість відмови суду першої інстанції у затвердженні мирової угоди, колегія суддів зазначає, що цьому питанню апеляційним господарським судом надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж комп'ютерних наук" залишити без задоволення.

Постанову від 10.03.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі №909/1101/14 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко