ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 922/4325/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Авілес"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016у справі № 922/4325/15 Господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської областідо1.Харківського міського управління юстиції, 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Авілес", 3.Харківської міської радипроскасування рішень, визнання недійсним рішення, визнання недійсним державного акту

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - ГПУТомчук М.О.- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Кравченко В.П.- - відповідача-3не з'явився

В С Т А Н О В И В:

В липні 2015 року Заступник прокурора Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Авілес", Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків, в якій просив суд :

1. Визнати незаконним та скасувати п. 81 додатку Харківської міської ради "Про надання юридичним та земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008 №350/08.

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.07.2009 серія ЯЕ №492577, площею 1,6259 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0130, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Батумська, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

3. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №120967100012 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

4. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180951, площею 0,1980 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0249, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

5. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200003 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

6. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Адамової Л.А. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,1980 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0249 від 01.08.2014 №148481912.

7. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав па нерухоме майно про скасування запису про право власності від 01.08.2014 №6531004.

8. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,1980 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0249 у власність територіальної громади м. Харкова.

9. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180952, площею 0,2250 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0250, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

10. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200004 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

11. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Адамової Л.А. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,2250 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0250 від 01.08.2014 №14850021.

12. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 01.08.2014 №6531693.

14. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,2250 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0250 у власність територіальної громади м. Харкова.

15. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180953, площею 0,2250 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0251, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

16. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200005 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

17. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калінчук І.В. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,2250 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0251 від 22.08.2013 №5229891.

18. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від22.08.2013№2213687.

19. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,2250 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0251 у власність територіальної громади м. Харкова.

20. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180954, площею 0,1980 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0252, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

21. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200007 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

22. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Адамовою Л.А. рішення про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,1980 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0252 від 01.08.2014 №14847948.

23. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 01.08.2014 р. №6530890.

24. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,1980га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0252 у власність територіальної громади м. Харкова.

25. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ № 180955, площею 0,2048 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0253, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

26. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів па право власності на землю та па право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200001 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

27. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калінчук І.В. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,2048 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0253 від 22.08.2013 №5223814.

28. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської. області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 22.08.2013 №2211023.

29. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,2048 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0253 у власність територіальної громади м. Харкова.

30. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180956, площею 0,1150 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0254, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

31. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200006 Щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

32. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калінчук І.В. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,1150 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0254 від 22.08.2013 №5227232.

33. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 22.08.2013 №2212491.

34. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,1150 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0254 у власність територіальної громади м. Харкова.

35. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ № 180957, площею 0,2624 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0255, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

36. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200008 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

37. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калінчук І.В. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,2624 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0255 від 22.08.2013 №5232162.

38. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 22.08.2014 №2214649.

39. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,2624га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0255 у власність територіальної громади м. Харкова.

40. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180958, площею 0,0540 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0256, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

41. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200009 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

42. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Адамовою Л.А. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,0540 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0256 від 01.08.2014 №14849329.

43. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від01.08.2015 №6531448.

44. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,0540 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0256 у власність територіальної громади м. Харкова.

45. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 13.09.2011 серія ЯЛ №180950, площею 0,1437 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0257, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, виданий ОК "ЖБК "Авілес".

46. Визнати недійсним запис у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №63101000200002 щодо державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

47. Визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Адамовою Л.А. про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, площею 0,1437 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0257 від 01.08.2014 №14848806.

48. Зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про право власності від 01.08.2014 №6531222.

49. Зобов'язати ОК "ЖБК "Авілес" повернути земельну ділянку площею 0,1437 га з кадастровим номером 6310136300:16:013:0257 у власність територіальної громади м. Харкова.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході вивчення прокуратурою Харківської області законності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на території м. Харкова, прокуратурою області встановлено, що спірне рішення прийнято всупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ст. ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлового-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.02.2016 у справі № 922/4325/15 (суддя Інте Т.В.) в позові відмовлено повністю з підстав його необґрунтованості, що виключає можливість застосування позовної давності.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 (головуючий Плужник О.В., судді: Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І.) у даній справі вказане рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі. За висновком суду позовна давність станом на день звернення до суду прокурором не пропущена.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Авілес" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

18.07.2016 Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Авілес" надані додаткові пояснення до касаційної скарги, які залучені до справи та враховані судом.

У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить суд скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі, з підстав викладених у відзиві.

Харківське міське управління юстиції та Харківська міська рада не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно п. 81 додатку 1 до рішення 29 сесії 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 24.12.2008 № 350/08 у власність Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Авілес" ( далі по тексту - ОК "ЖБК "Авілес") надано земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,6259 га, у тому числі ділянка № 1 площею 0,66 га, ділянка № 2 площею 0,9659 га в межах договору оренди землі від 12.04.2006 № 140667100074 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови в районі вул. Батумської.

На підставі вказаного рішення, ОК "ЖБК "Авілес" отримало відповідні державні акти на право власності на земельні ділянки (від 06.07.2009 серія ЯЕ №492577; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180951; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180952; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180953; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180954; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180955; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180956; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180957; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180958; від 13.09.2011 серія ЯЛ №180950), які зареєстровані у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності, про що внесені відповідні записи.

Оспорюючи рішення органу місцевого самоврядування, прокурор вказує на його невідповідність вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ст. 41 Земельного Кодексу України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Отже, наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена, як житлово - будівельний кооператив, а тому, при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення, організації та діяльності такого кооперативу відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 17.06.2014 по справі №21-195а14, яка у відповідності до ст.11128 ГПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та повинна враховуватись судами загальної юрисдикції.

Згідно положень ст.ст. 133, 135 Житлового Кодексу УРСР та абз.1 п. 8 Примірного статуту, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу (далі - ЖБК) і одержати в ньому квартиру; до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і які потребують поліпшення житлових умов.

Згідно ст. 137 Житлового Кодексу УРСР, житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 Житлового Кодексу УРСР та абз. 2 п.4 Примірного статуту рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до абз. 2 п. 5, п. 5, абз. 2 п. 7 абз. 1, п. 45 , абз. 1 п. 74 Примірного статуту ЖБК діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до цього Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу; число громадян, які вступають до організованого кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік; до членів ЖБК приймаються особи віком до 30 років; громадянин може бути членом тільки одного ЖБК, крім випадку вступу до новостворюваного кооперативу у зв'язку з потребою у поліпшенні житлових умов; контроль за діяльністю житлово - будівельних кооперативів, за експлуатацією та ремонтом належних їм будинків здійснюють виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів.

Обґрунтовуючи свій позов прокурор посилався на те, що всупереч ч. 6 ст. 137 Житлового Кодексу УРСР та положенням Статуту, рішення про створення ОК "ЖБК "Авілес" та список членів кооперативу не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради, в той час, як статут кооперативу зареєстровано.

Відповідачами не надано доказів того, що члени кооперативу на момент його створення потребували поліпшення житлових умов, що суперечить вимогам ст. 135 Житлового Кодексу УРСР та положенням Статуту.

Таким чином, ОК "ЖБК "Авілес" створено всупереч приписам ст.ст. 133, 135, 137 Житлового Кодексу УРСР та Примірного статуту ЖБК, які по відношенню до законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно-правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі, з урахуванням чого, висновок апеляційного господарського суду про те, що спірний пункт рішення Харківської міської ради щодо надання ОК "ЖБК "Авілес" у власність земельної ділянки за рахунок земель житлової та громадської забудови є незаконним та свідчить про наявність порушеного права, колегія визнає правильним. Така ж правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.01.2016 у справі №922/2541/15, від 17.12.2015 у справі №922/3153/15, від 03.12.2015 у справі №922/2684/15 від 14.03.2013 у справі №5002-22/1870-2012, які прийняті за наслідками розгляду аналогічних спорів.

Однак, місцевий суд, ухвалюючи рішення про відмову у позові наведеного не врахував. Разом з тим, посилання суду першої інстанції в своєму рішенні як на підставу для відмови у позові, на те, що спірне рішення органу місцевого самоврядування є одноразовим ненормативним актом, який вичерпав свою дію шляхом виконання, колегія вважає помилковим, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.

В зазначеній постанові Верховний Суд України послався на те, що самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Колегія також вважає необхідним звернути увагу щодо питання застосування позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

При цьому, норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

За приписами частинами 1, 2, 4 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що норма частини 1 статті 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановленої для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №3-23гс14, від 23.12.2014 у справі №916/2414/13, від 29.10.2014 у справі №6-152цс14, від 01.07.2015 у справі №6-178цс15).

Відповідно до частини 1 статті 6 Регламенту Харківської міської Ради персональні робочі місця передбачаються також для представників прокуратури м. Харкова, правоохоронних органів м. Харкова.

В своїй заяві про застосування позовної давності ОК "ЖБК "Авілес" (т.2, а.с.1-4) посилається на те, що прокуратурою пропущено строк, встановлений статтею 257 ЦК України, без поважних причин, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову. Заява обґрунтована тим, що на пленарному засіданні міської ради 24.12.2008, за результатами якого, Харківською міською радою прийнято спірне рішення, був присутній прокурор міста Харкова Попович Є.М. Крім того, спірне рішення направлено на адресу прокурора міста Харкова листом № 08-04/25/2-09 від 13.01.2009. За посиланням заявника, наведені обставини є загальновідомими, оскільки встановлені судами при розгляді аналогічних спорів у справах №№ 922/2560/15, 922/1794/15, 922/2806/15.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції закону від 10.09.2008) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 10.09.2008) предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Отже, факт обізнаності прокурора з прийнятим 24.12.2008 міською радою рішенням, разом з відповідними, визначеними законодавчими приписами, повноваження органів прокуратури, свідчить про об'єктивну можливість для здійснення перевірки законності цього рішення і звернення до суду в межах позовної давності, натомість нездійснення своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями органів місцевого самоврядування, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", призводить до наслідків, визначених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

При цьому, колегія суддів враховує, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відтак, починаючи з 24.12.2008 органи прокуратури, як єдина централізована система, у відповідності до статті 121 Конституції України та 6 Закону України "Про прокуратуру" могли дізнатись про невідповідність спірного рішення вимогам законодавства.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені Заступником прокурора Харківської області лише в липні 2015 року, тобто, після спливу трирічного строку позовної давності.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що присутність на пленарному засіданні сесії Харківської міської ради 24.12.2008 прокурора м. Харкова не є початком перебігу позовної давності, оскільки в спірному рішенні міськради не йдеться про мету, підстави створення ОК "ЖБК "Авілес", колегія вважає помилковим, враховуючи реалізацію прокурором м. Харкова права на участь в сесії міської ради, встановленого для ефективного та оперативного здійснення прокурорського нагляду, можливість проведення органами прокуратури перевірки та встановлення невідповідності вимогам законодавства спірного рішення в межах загального строку позовної давності від дня його прийняття, адже норма ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності пов'язує не тільки з безпосередньою обізнаністю особи про порушення її прав, а і з об'єктивною можливістю цієї особи знати про обставини такого порушення.

В той же час, жодної іншої конкретної дати початку перебігу позовної давності, прокурором не зазначено та не доведено, адже в матеріалах справи будь-які документи на підтвердження дати проведення відповідної перевірки, відсутні.

У пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про відмову у позові слід залишити в силі з мотивів, викладених у даній постанові, а саме з підстав спливу позовної давності.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі № 922/4325/15 скасувати.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2016 у справі № 922/4325/15 залишити в силі.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М. В. Данилова

Т. Б. Данилова