ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 914/774/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є. (доповідач у справі),суддів:Коваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк"на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року (щодо поновлення пропущеного строку) у справі№ 914/774/13-г за заявоюСуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсал"пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_5 - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15 березня 2016 року у справі № 914/774/13-г (суддя Морозюк А.Я.) затверджено звіт та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "Універсал", вирішено ліквідувати товариство, вважати вимоги погашеними та припинити провадження у справі.

Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою від 16 травня 2016 року Львівський апеляційний господарський суд у справі № 914/774/13-г (суддя Гриців В.М.) відмовив публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк" у задоволенні клопотання товариства про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на підставі ст. 53, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України).

Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року у справі № 914/774/13-г та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 87, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником не наведено обґрунтування поважності причин пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Згідно статті 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувану ухвалу винесено 15 березня 2016 року, отже п'ятиденний строк, встановлений для подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду з врахуванням положень ст. 51 ГПК України закінчився 21 березня 2016 року.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала місцевого суду, яку оскаржено публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", була направлена судом першої інстанції в порушення ст. 87 ГПК України 25 березня 2016 року.

За правилами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відновленні строку на подання апеляційної скарги не дослідив наявність чи відсутність перешкод у ПАТ "Український інноваційний банк" для реалізації своїх процесуальних прав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Згідно з ч. 3 зазначеної статті кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що суд апеляційної інстанції зазначених правових норм та обставин, на які посилався заявник, не врахував, та помилково виходив з наявності правових підстав для відмови у відновленні строку на звернення з апеляційною скаргою на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо відхилення клопотання публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, а відтак ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" задовольнити.

2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року про відмову публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк" у відновленні строку подання апеляційної скарги у справі № 914/774/13-г скасувати.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Б.М. Поляков