ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 910/17074/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Татькова В.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 21.09.2015та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016у справі№ 910/17074/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт"простягнення 36025,18 грн.за участю представників сторін:

позивача: Шевченко В.Г., дов. від 21.03.2016 № 03/2/632

відповідача: Романенко В.А., дов. від 26.07.2016 № 1/07-д

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" про стягнення 36025,18 грн. за неналежне виконання відповідачем умов Договору гарантії № 117/Г від 29.09.2009, з яких: 26450,02 грн. - заборгованість за комісією за обслуговування гарантії, 3800,12 грн. - пеня, 203,78 грн. - 3% річних та 5571,17 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату комісії.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі № 910/17074/15 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів Мальченко А.О., Шевченка Е.О.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 18072,43 грн. заборгованості зі сплати комісії, 807,77 грн. пені, 56,36 грн. 3% річних та 3100,83 грн. втрат він інфляції; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" у доход Державного бюджету України 1117,62 грн. судового збору; у іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 у справі № 910/17074/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією, що виникла в період з 20.03.2015 по 23.06.2015 у розмірі 8377,59 грн., 2992,44 грн. пені, 147,42 грн. 3% річних, 2470,34 грн. інфляційних збитків, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо неможливості виконання банком зобов'язання за договором гарантії внаслідок початку процедури ліквідації банку з 20.03.2015.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - Банк/Гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфрейт" (далі - Принципал) було укладено договір № 117/Г про надання гарантії (далі - договір), відповідно до умов якого Гарант за дорученням Принципала надає на користь Expeditors international of Washington, INC., Seattle, USA (Бенефіціар) банківську гарантію на виконання платежу на суму 50000,00 дол. США згідно з агентською угодою від 08.07.2009, укладеною між Бенефіціаром та Принципалом (п. 1.1 договору).

Як передбачено п. 1.2 договору, Гарантія надається на термін до 29.08.2010; строк дії договору - до 13.09.2010, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Договорами про внесення змін від 26.08.2010, 07.09.2010, 10.08.2011, 08.08.2012, 10.07.2013, 08.08.2014 до Договору гарантії сторонами було змінено строк дії договору до 27.08.2015, але будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 1.5.1 договору з подальшими змінами Принципал сплачує Гаранту комісійні за надання та обслуговування гарантії на умовах покриття коштами клієнта - 0,3% від суми гарантії, мінімально 200,00 доларів США за квартал або його частину.

Згідно із п. 1.5.2 договору Принципал сплачує Гаранту плату за прийняття зобов'язань по гарантії у розмірі 6% відсотків річних від суми Гарантії з дати надання гарантії до закінчення строку її дії або до здійснення платежу по гарантії.

Пунктом 2.1.1 договору визначено, що Принципал зобов'язується сплачувати комісію згідно з п. 1.5.1 цього договору у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату оплати протягом 3-х банківських днів з дати отримання повідомлення від Гаранта.

Як визначено п. 4.1 договору, за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3, 2.1.7, 2.1.8, 2.1.9 цього договору Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Судами першої та апеляційної інстанцій визначено, що Банк свої зобов'язання за Договором гарантії виконав в повному обсязі та надав на користь Expeditors international of Washington, INC., Seattle, USA гарантію на суму 50000,00 доларів США, яка відповідно до договору про внесення змін № 2 від 07.09.2010 була збільшена до 75000,00 доларів США.

Посилаючись на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати комісії за обслуговування гарантії починаючи з грудня 2014 року, позивач звернувся із вказаними позовом про стягнення з відповідача 26450,02 грн. - заборгованості по комісії за Договором (надання та обслуговування гарантії, інші комісії банку) станом на 23.06.2015, а також нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті комісії - 3800,21 грн. пені, 203,78 грн. 3% річних та 5571,17 грн. інфляційних.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно із ст. 4 вказаного Закону фінансовими вважаються, зокрема, послуги з надання гарантій та поручительств.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч. 1 ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Статтею 567 Цивільного кодексу України передбачено, що гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, як встановлено судами, на підставі постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.11.2014 № 123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", згідно з яким призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" строком з 21.11.2014 по 20.02.2015, який в подальшому було продовжено до 20.03.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 35 від 17.02.2015.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 у позивача було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації банку, у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 про початок процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку з 20.03.2015 по 19.03.2016 включно.

Пунктом 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Оскільки банк здійснює свою діяльність виключно на підставі банківської ліцензії (статті 2, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") і у зв'язку із відкликанням банківської ліцензії відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій і у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, після відкликання у позивача банківської ліцензії 20.03.2015 здійснення будь-яких банківських операцій (у тому числі - надання позивачем фінансових послуг) не могло бути реалізовано позивачем.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із правомірним висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комісії за обслуговування гарантії, нарахованої з 20.03.2015, тобто з дати початку процедури ліквідації банку, а також сум пені, процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на цю суму заборгованості.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарськими судами розглянуто всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізовано правовідносини, що виникли між сторонами, а висновки судів за наслідками розгляду спору є законними та обґрунтованими.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника були предметом дослідження судів попередніх інстанцій, їм дана належна правова оцінка, а тому вони відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 910/17074/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

В. Татьков