Постанова ВГСУ від 27.07.2016 року у справі №903/1343/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 903/1343/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Акулової Н.В.,

Саранюка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року у справі № 903/1343/15 Господарського суду Волинської області за позовом Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", м. Ковель, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Негабарит", Волинська обл., про стягнення 488 661,58 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Федорко О.О. (дов. № 878 від 13.05.16);

відповідача - Чорна Б.М. (дов. № 32 від 16.06.16),

встановив:

У грудні 2015 року позивач Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Негабарит" про стягнення 488 661,58 грн.

Вказував, що 01.03.12 між Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (виробником) та ТОВ "Негабарит" (споживачем) був укладений договір № 542 на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, згідно умов якого він зобов'язався забезпечувати відпуск споживачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в міську комунальну мережу водовідведення, а споживач - приймати ці послуги та здійснювати їх оплату в терміни та на умовах визначених договором та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08, по об'єкту: Станція технічного обслуговування з автомийкою по вул. Володимирська, 154 А у м. Ковель.

Зазначав, що Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" неодноразово звертався до ТОВ "Негабарит" з вимогою повідомити про проведення державної повірки лічильників води заводський № 11649042 та заводський № 05003121, що встановленні на його об'єкті за вказаною адресою.

19.11.15 у відповідь на вказані вимоги Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", ТОВ "Негабарит" листом № 87 просив виробника послуг 23.11.15 о 10:00 год. за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 154 А "розпломбувати та демонтувати засоби обліку води з метою проведення їх повірки, забезпечити тимчасове безоблікове та безперебійне водопостачання підприємства терміном до 30 календарних днів."

Посилаючись на невиконання відповідачем вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правил користування системи центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України та умов договору № 542 від 01.03.12 щодо здійснення обов'язку своєчасного подання засобів вимірювальної техніки на повірку, позивач просив стягнути з відповідача 488 661,58 грн. боргу за безоблікове використання питної води протягом 31 доби з 02.10.15 по 01.11.15.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 09 березня 2016 року (суддя Шум М.С.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року (колегія суддів у складі: Демидюк О.О. - головуючий, Павлюк І.Ю., Мамченко Ю.А.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасної повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно з п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У касаційній скарзі Ковельське управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 11, 28 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", п.п. 3.3, 3.4, 5.1, 5.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.03.12 між Ковельським управлінням водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" (виробником) та ТОВ "Негабарит" (споживачем) був укладений договір № 542 на подачу холодної води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, згідно умов якого виробник зобов'язався забезпечувати відпуск споживачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод в міську комунальну мережу водовідведення, а споживач - приймати ці послуги та здійснювати їх оплату в терміни та на умовах визначених договором та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08, по об'єкту: Станція технічного обслуговування з автомийкою по вул. Володимирська, 154 А у м. Ковель.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що облік води, відпущеної споживачу, та прийняття стоків, проводиться за показниками приладів обліку (водолічильників), встановлених на водопровідних вводах, відповідно до проекту на обладнання вводу, повірених і опломбованих державним повірником територіального органу Держспоживстандарту та виробником і зареєстрованих у виробника. Нарахування за використану споживачем воду та скинуті ним стоки виробник проводить за даними приладів обліку. Місце встановлення водолічильника, перенесення його в інше місце погоджується з виробником.

01.03.12 працівником Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" в присутності керівника ТОВ "Негабарит" було здійснено опломбування засобу обліку, а саме: лічильника води марки PoWoGaz MBWN-100-NK0P заводський № 11649042, 2011 року випуску, показник 00000 м3, встановлено номерну кристалічну пломбу № 30123331 та зазначено наступний термін повірки - 01.10.15, про що було складено акт, який засвідчено підписами та завірено печатками сторін.

Міжповірочний інтервал для лічильників холодної та гарячої води даного типу становить не більше 4 (чотирьох років), що підтверджується сертифікатом Серія А № 005270 затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2183-2009 від 24.02.09, виданий Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Водночас судами встановлено, що 21.10.15 позивач звертався до відповідача з вимогою до 02.11.15 повідомити факт проведення державної повірки лічильників води заводський № 11649042 та заводський № 05003121, що встановленні на об'єкті за адресою: м. Ковель, вул.Володимирська, 154 А.

02.11.15 відповідач листом № 22 повідомив позивача про те, що він не заперечує проти повірки лічильників води, що встановлені на його об'єкті.

06.11.15 позивач звернувся до відповідача з листом № 2103 в якому вказав про обов'язок ТОВ "Негабарит", як споживача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, контролювати встановлені міжпровідні інтервали та проводити повірку засобів обліку за власний рахунок. Крім того, позивачем було гарантовано на час проведення повірки безперебійне водопостачання об'єкта відповідача до межі балансової належності.

19.11.15 відповідач листом № 87 звернувся до позивача з проханням 23.11.15 о 10:00 год. за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 154 А "розпломбувати та демонтувати засоби обліку води з метою проведення їх повірки, забезпечити тимчасове безоблікове та безперебійне водопостачання підприємства терміном до 30 календарних днів."

Проте, 23.11.15 уповноваженими представниками Ковельського управління водопровідно-каналізаційного господарства "Ковельводоканал" не було вчинено жодних дій, щодо зняття пломб та демонтажу лічильника.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Пунктом 2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" встановлено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію (п. 5.1 Правил).

Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводяться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу діяльності (п. 5.4 Правил).

Приписами ч. 2 ст. 11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" встановлено, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку (ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність").

Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку (п. 5.14 Правил).

Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів обліку проводиться відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" за рахунок споживача. При невиконанні вимог, щодо забезпечення якісного обліку води, подача води на об'єкти споживача припиняється не менш як за дві доби після попередження. У випадку тривалої повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 Правил до дня установки повіреного засобу обліку."

Розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на підставі показів засобів обліку (п. 3.1 Правил).

Положеннями п. 3.3 Правил унормовано, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможність труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

При цьому, п. 3.2 Правил визначено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Встановивши, що 23.11.15 уповноваженими представниками позивача не було вчинено жодних дій, щодо зняття пломб та демонтажу лічильника для проведення його періодичної повірки, а також відсутність належних доказів самовільного приєднання відповідачем до систем водопостачання позивача та врахувавши зазначені правові норми, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що п. 5.14 Правил не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а також з того, що діючим законодавством не передбачено норми, на підставі якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасної повірки засобу обліку води, може проводити розрахунок витрат води згідно з п. 3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником лише у разі самовільного приєднання споживачем до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільного користування ними.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано відмовлено в позові.

За таких обставин, доводи скаржника про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 488 661,58 грн. за безоблікове використання питної води, внаслідок не здійснення своєчасного подання засобів обліку на повірку, слід залишити поза увагою суду, як необґрунтовані.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -