ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 916/2451/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015у справі№ 916/2451/15 Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Суворовського району м. Одесидо1. Відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Одеська міська радапровизнання недійсним договору оренди та зобов'язання вчинити діїза участю представників:

позивача (прокуратури): Доценко Т.О. (прокурор ГПУ),

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 про визнання недійсним на майбутнє договору оренди №23-С/07 нежитлового приміщення, укладеного 01.01.2009 між відділом освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4, та додаткових угод до нього №4 від 01.01.2009, №6 від 01.11.2010, №7 від 01.11.2012, №9 від 01.09.2013, №10 від 17.10.2014, зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити та передати за актом приймання-передачі відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міськради нежитлове приміщення у ОСШ №40, загальною площею 123,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір оренди №23-С/07 нежитлового приміщення та додаткові угоди до нього №4 від 01.01.2009, №6 від 01.11.2010, №7 від 01.11.2012, №9 від 01.09.2013, №10 від 17.10.2014 мають бути визнані судом недійсними на майбутнє, оскільки об'єкт оренди за договором є власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради та розташований у будівлі Одеської спеціалізованої школи №40 за адресою: АДРЕСА_1, яка є навчальним закладом, підпорядкована і знаходиться на балансі відділу освіти Суворовської рай адміністрації Одеської міської ради. Отже, частина приміщень ОСШ №40 використовується не для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом, а під розміщення майстерні з ремонту та пошиву одягу з посиланням на норми права.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.06.2015 до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Одеську міську раду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.10.2015 у справі № 916/2451/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 виправлено описку в резолютивній частині постанови про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, з посиланням на норми права.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням, постановою та ухвалою про виправлення описки, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, як зазначається скаржником:

- посилання суду на те, що орендоване приміщення навчального закладу технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом, є необгрунтованими, з посиланням на положення ст. 63 Закону України "Про освіту", ч.1, 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

- судами не прийнято до уваги доводи прокурора про те, що відповідно до довідки з ЄДРПОУ та свідоцтва платника єдиного податку видами діяльності відповідача є підприємницька діяльність (КВЕД 18.24.0- виробництво іншого одягу та аксесуарів), відповідач не має ліцензії на здійснення діяльності у сфері освіти, тому числі у сфері позашкільної та професійно-технічної освіти, з посиланням на положення ч. ст. 18, ст. 28 Закону України "Про освіту".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2007 між Одеською спеціалізованою школою №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про спільну діяльність, згідно п.1.1 якого сторони зобов'язалися діяти в галузі позашкільної роботи з метою надання знань та організації роботи гуртка з конструювання та моделювання сучасного одягу.

01.12.2007 між Відділом освіти Суворовської райадміністрації Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладений Договір оренди №23-С-07 нежитлового приміщення, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень, загальною площею 123,1 кв.м, у тому числі 57,6 кв.м під ремонт одягу, що розташовані на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, під розміщення майстерні по ремонту та пошиву одягу.

Додатковим погодженням №4 до договору оренди №23-С-07, що підписане сторонами 01.01.2009, строк дії договору продовжено до 01.11.2010. Крім того, сторони домовилися переукласти договір оренди №23-С-07 від 01.12.2007 у новій редакції з 01.01.2009.

01.01.2009 між Відділом освіти Суворовської райадміністрації Одеської міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) був укладений у новій редакції договір оренди №23-С-07 нежитлового приміщення, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень, загальною площею 123,1 кв.м., у тому числі 57,6 кв.м. під ремонт одягу, розташовані на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1.

Термін дії договору оренди: з 01.12.2007 до 01.11.2010 (п.1.3 договору).

Додатковим погодженням №6 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2007 №23-С-07, що було підписане сторонами 01.11.2010, строк дії договору продовжено до 01.11.2012.

Додатковим погодженням №7 від 01.11.2012 сторони продовжити строк дії договору оренди від 01.12.2007 №23-С-07 до 01.11.2014; п.1.1 Договору визначили у такій редакції: "Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлових приміщень, загальною площею 123, 1 кв.м., у т.ч. 25, 4 кв.м. під ремонт одягу…; внесли зміни у Договір стосовно розміру орендної плати, яка становить 3 526, 85 грн. (без ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць; додали до Договору п.4.14. та виклали у такій редакції: "Орендар сплачує плату за земельну ділянку, яка відповідає площі об'єкту оренди та прибудинкової території, якою є площа забудови будинку та доступу до нього".

Додатковим договором №9 від 01.09.2013 про внесення змін до договору оренди №23-С-07 від 01.12.2007 сторони домовилися внести зміни щодо строку сплати орендної плати, а саме до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Додатковим договором №10 від 17.10.2014 про внесення змін до договору оренди №23-С-07 від 01.12.2007 сторони домовилися продовжити термін дії договору до 01.11.2015; встановили, що розмір орендної плати становить 5034 грн. 13 коп. на місяць (без ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Предметом спору є визнання недійсними на майбутнє зазначеного договору оренди №23-С/07 нежитлового приміщення, укладеного 01.01.2009 між Відділом освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та ФОП ОСОБА_4, та додаткових угод до нього №4 від 01.01.2009, №6 від 01.11.2010, №7 від 01.11.2012, №9 від 01.09.2013, №10 від 17.10.2014 з огляду на доводи зазначені в позовній заяві.

Згідно ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про освіту" місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Згідно ч. 1, 4 ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є: кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; плата за надання додаткових освітніх послуг; кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; дотації з місцевих бюджетів; кредити і позички банків, дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; валютні надходження; добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян; інші кошти.

Згідно ч. 2 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" зазначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Відповідно до Наказу Управління освіти Одеської міської ради від 27.01.2004 №17 "Про передачу управлінням освіти Одеської міської ради повноважень щодо укладання договорів оренди районним відділам освіти м. Одеси" та Наказу Управління освіти та науки Одеської міської ради від 24.11.2011 №611 "Про передачу управлінням освіти та науки Одеської міської ради повноважень щодо укладання договорів оренди районним відділам освіти міста Одеси" передано районним відділам освіти повноваження щодо укладення договорів оренди нежитлових приміщень навчально-виховних закладів районів.

Згідно Положення про Відділ освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, затвердженого розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 22.07.2013 №352, та погодженого Департаментом освіти та науки Одеської міської ради, Відділ укладає договори оренди приміщень закладів освіти, які знаходяться на балансі відділу освіти, що не зайняті в навчально-виховному процесі.

Судом встановлено, що об'єктом оренди за Договором №23-С/03 оренди нежитлового приміщення (в редакції від 01.01.2009) з урахуванням змін до Договору, є частина нежитлових приміщень, загальною площею 123,1 кв.м, у тому числі 25,4 кв.м під ремонт одягу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорту на будівлю ОСШ №40, виготовленого "КП "ОМБТІ та РОН" 09.08.2007 та технічного паспорту станом на 12.04.2007 орендовані приміщення проектом будівлі призначались для ручного труда та знаходяться на першому поверсі, мають окремий вхід, у торцевому кінці будівлі, не прилягають до вестибюлю школи та далеко від приміщень, що використовуються у учбово-виховному процесі учнями та вчителями школи.

07.11.2008 ФОП ОСОБА_4 отримано дозвіл Територіального органу Державного пожежного нагляду в Одеській області на роботу майстерні по ремонту та пошиву одягу за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт оренди був застрахований орендарем весь період дії договору оренди.

Будь-яких доказів здійснення відповідачем по справі ФОП ОСОБА_4 у орендованих за оспорюваним договором приміщеннях іншого виду господарської діяльності, ніж той, що передбачений договором оренди до справи сторонами не подано.

За даними Відділу освіти Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, приміщення надане в оренду ФОП ОСОБА_4 за проектом було призначено для уроків праці для дівчат та підсобного приміщення, але для проведення уроків праці не використовувалося, так як шкода №40 є спеціалізованою з поглибленим вивченням предметів: математики, інформатики, економіки, української мови, англійської мови, у зв'язку з чим до 2012р. здійснювалася заміна уроків праці поглибленим вивченням окремих предметів. З 2012р. уроки праці проводяться в учбових кабінетах по навчальній програмі з варіативними модулями для дівчат та хлопчиків.

Відповідно до договору від 03.09.2007 про спільну діяльність ФОП ОСОБА_4 (орендар) співпрацює зі школою, проводить заняття для учнів з конструювання та моделювання сучасного одягу, надає школі благодійну допомогу, допомогу у ремонті школи, надає консультативні послуги для учнів старших класів з моделювання та крою сучасного одягу.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За таких обставин, оскільки зазначені приміщення навчального закладу за договором оренди №23-С/07 від 01.01.2009 технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом та можуть бути надані в оренду з метою отримання додаткових джерел фінансування, а позивачем в свою чергу не надано доказів на підтвердження недійсності договору оренди №23-С/07 від 01.01.2009 та додаткових угод до нього, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову, колегія суддів визнає правомірним.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає судові рішення такими, що відповідають чинному законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі № 916/2451/15 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

О.М. Сибіга