ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 916/1474/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової М.В.суддівДанилової Т.Б., Полянський А.Г.за участю представників:позивачів, відповідача, третіх осіб, прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТарутинської районної державної адміністрації Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі №916/1474/14 господарського суду Одеської області за позовомБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі: 1.Міністерства оборони України; 2.Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частинидоТарутинської районної державної адміністрації Одеської областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Приватного підприємства "Роман"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Кабінету Міністрів Українипровизнання недійсним та скасування розпорядження

В С Т А Н О В И В :

Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Роман", в якій просив суд визнати недійсним та скасувати розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 31.10.2008 р. №313/А-2008 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Приватному підприємству "Роман", наданих на умовах довгострокової оренди на території Веселодолинської сільської ради, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2014 р. призначено по справі землевпорядну експертизу.

Іншою ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2014 р. зупинено провадження у справі до закінчення експертизи та надходження до суду висновку експерта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.09.2014 р. поновлено провадження у справі, у зв'язку з поверненням матеріалів, направлених на експертизу з повідомленням про неможливість виконання експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2014 р. призначено по справі судову землевпорядну експертизу.

Іншою ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2014 р. зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової землевпорядної експертизи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2014 р. поновлено провадження у справі у зв'язку з необхідністю вирішення клопотання експерта по даній справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України.

Іншою ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2014 р. зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи та надходження до суду висновку експерта.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2015 р. поновлено провадження у справі.

16.02.2015 р. відповідачем до господарського суду Одеської області подано зустрічний позов до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини про визнання права постійного користування припиненим.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2015 р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини про визнання права постійного користування припиненим на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказана ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 17.03.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2015 р.

27.07.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Роман" про визнання права постійного користування припиненим.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2015 р. зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вищевказана ухвала була залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 р.

26.01.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області до Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Роман" про визнання права постійного користування припиненим.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2016 р. (головуючий суддя Демешин О.А., судді Д'яченко Т.Г., Волков Р.В.), зустрічну позовну заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2016 р. Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Діброва Г.І., судді Принцевська Н.М., Лисенко В.А.), ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати господарський суд Одеської області прийняти зустрічну позовну заяву, посилаючись при цьому на порушення судами норм процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.04.2016 р. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.04.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А., визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Полянський А.Г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.04.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 27.04.2016 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України справи порушуються за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з приписами частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Право відповідача на подання зустрічного позову унормовано статтею 60 вказаного Кодексу.

Так, за приписами зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним, а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні приписів наведених норм взаємна пов'язаність зустрічного позову з первісним має визначатися за підставами цих позовів та/або поданими доказами, у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмет і підстава позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Подання зустрічного позову провадиться за загальним правилами з додержанням вимог статей 54-58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних заяв.

Зокрема, пунктом 3 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 5 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1378 грн. 00 коп.

В даному випадку, матеріали справи не містять доказів сплати Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області судового збору за подання зустрічної позовної заяви.

При цьому, положення Закону України "Про судовий збір", якими встановлено пільги щодо сплати судового збору, не поширюються на Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області, клопотань в порядку статті 8 Закону України "Про судовий збір" заявлено не було.

Посилання скаржника на загублення квитанції не приймалися судами до уваги, оскільки приписами господарського процесуального законодавства зобов'язано заявника додавати до зустрічної позовної заяви докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували норму ст. 63 Господарського процесуального Кодексу України та правомірно дійшли до висновку щодо повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки судами було прийнято ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 р. по справі № 916/1474/14 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: Т. Данилова

А. Полянський