ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 915/1509/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін В. Зейналової (дов. від 28.12.2015), Н. Клис (дов. від 28.12.2015), І. Чеботарьова (дов. від 09.02.16), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 9 листопада 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі № 915/1509/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Інгул" до публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", третя особа - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про стягнення,

УСТАНОВИВ: У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Інгул" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", третя особа - Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про відшкодування шкоди в розмірі 1 236 682 грн 70 коп., стягнення 488 846 грн 10 коп. інфляційних втрат і 78 395 грн 30 коп. річних з підстав порушення конкурентного законодавства.

Відповідач позов визнав частково в сумі 724 762 грн 78 коп. і подав заяву про застосування позовної давності.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області 9 листопада 2015 року позов задоволено в частині стягнення 955 372 грн 38 коп. збитків; у решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року (судді К. Богатир, О. Аленін, О. Воронюк) рішення змінено: позов задоволено в часині стягнення 1 236 682 грн 70 коп. збитків; позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і річних залишено без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" просить постанову скасувати та рішення змінити з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 22 Цивільного кодексу України, статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в частині стягнення 477 686 грн 19 коп.

Публічне акціонерне товариство "Інгул" проти доводів касаційної скарни заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" на умовах договорів від 26 вересня 2009 року та від 16 січня 2012 року №№ 44/23 постачало(є) електричну енергію публічному акціонерному товариству "Інгул".

Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було встановлено, що постачальник завищив цьому споживачеві та його субспоживачам економічний еквівалент реактивної потужності, у наслідок чого упродовж 2008-2014 років сплачувалися рахунки за перетікання реактивної електроенергії в підвищеному розмірі. Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 вересня 2014 року № 56-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 1-26.213/13-2014, зокрема, визнано, що публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" у 2008-2013 роках та І півріччі 2014 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії споживачам за регульованим тарифом на території Миколаївської області в межах належних товариству електричних мереж; дії товариства, які полягають у необґрунтовану встановленні та стягненні упродовж 2008 - 2010 років підвищеної оплати за перетікання реактивної електроенергії публічному акціонерному товариству "Інгул" шляхом встановлення завищеного значення економічного еквіваленту реактивної потужності, що потягнуло за собою оплату споживачем надлишкових коштів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним становищем на ринку, шляхом вчинення дій, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; за вчинення порушення, визначеного у пункті 2 цього рішення, накладено штраф у відповідності до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 5 000 грн.

Зазначене рішення набрало законної сили.

Сума переплати дорівнює 618 341 грн 35 коп., яку позивач вважає збитками, що й спричинило спір.

Відповідно до договорів про постачання електричної енергії, споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Обчислення економічного еквіваленту реактивної потужності, як складової частини формули для визначення плати за спожиту та генеровану електроенергію, виконується електропередавальною організацією згідно з порядком, встановленим Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між передавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17 січня 2002 року № 19. При проведенні перерахунків електропередавальна організація письмовим повідомленням доводить до відома споживача нові значення економічного еквіваленту реактивної потужності.

Згідно з приписами статті 255 Господарського кодексу України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5. 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Рішенням господарського суду Миколаївської області позов задоволено в частині стягнення подвійного розміру шкоди за період з вересня 2010 року по жовтень 2012 року в сумі 955 372 грн 38 коп.; у частині відшкодування шкоди в розмірі 281 310 грн 32 коп. за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року включно відмовлено з мотивів пропуску строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився.

Фактично підстави даного позову ґрунтуються на рішенні адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 30 вересня 2014 року № 56-ріш, що не було враховано судом першої інстанції, який пов'язував початок перебігу позовної давності з часом виставлення рахунків на оплату за перетікання реактивної електричної енергії у період, який передував рішенню Антимонопольного комітету України.

Позивач стверджує, що не був своєчасно обізнаний про винесення Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вказаного рішення та дізнався про це тільки після отримання копії цього рішення 22 жовтня 2014 року.

За правилами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що до спірних відносин про відшкодування збитків (шкоди) слід застосовувати, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України, загальний трьохрічний строк позовної давності, а цього строку позивач, з урахуванням виникнення в нього права на позов із 23 жовтня 2014 року і звернення до суду з цим позовом 20 серпня 2015 року, дотримав.

Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат і річних, так як обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції не виникає у випадку, зокрема, відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року у справі № 915/1509/15 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець