ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 911/4208/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівІванової Л.Б., Козир Т.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі№ 911/4208/14Господарського судуКиївського областіза позовомДочірнього підприємства "Край Проперті"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 221933,26 грн за участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: ОСОБА_5, угода про надання правової допомоги від 18.01.2016 №1801;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі №911/4208/14 (суддя - Заєць Д.Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ропій Л.М., судді - Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.) на підставі ст. 86, 91, 93, п. 4 ст. 97 ГПК України відмовлено Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/4208/14 та у прийнятті апеляційної скарги. Повернуто Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/4208/14 із доданими документами.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувану ухвалу суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 53 ГПК України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що зважаючи на норми ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПК України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, строк подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки повний текст оскаржуваного відповідачем рішення суду першої інстанції від 11.11.2014 складений 14.11.2014, то враховуючи наведені норми права, останнім днем подання апеляційної скарги є 24.11.2014, тоді як скаргу подано поза межами цього строку - 02.03.2016.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, передбачена гарантія забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

При цьому, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи ст. 53 ГПК України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абз. 8 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями).

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що відповідач не мав змоги брати участь у судових засіданнях, оскільки не був належним чином повідомлений про час, місце та дати судових засідань; відповідач протягом 2014-2015 років хворіла, у зв'язку з чим майже не мала змоги займатись справами.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи встановив, що місцевим господарським судом було своєчасно та належним чином повідомлено, в т.ч. відповідача, про призначення, відкладення розгляду справи, а також направлено належним чином оформлену копію рішення суду за адресою, наявною в матеріалах справи (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2014 та 16.10.2014).

Крім того, суд звернув увагу, що рішення суду від 11.11.2014 у даній справі оприлюднене на веб-порталі судової влади України, як того вимагає Закон України "Про доступ до судових рішень" та постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 № 740 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень".

Що стосується посилань апелянта на стан здоров'я, то апеляційний господарський суд, зважаючи на зазначені обставини, мотивовано вказав на те, що надані відповідачем медичні довідки не свідчать ані про втрату працездатності з 2014 року по дату подання апеляційної скарги, ані про неможливість надати повноваження представнику для реалізації своїх прав, передбачених чинним законодавством.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо відхилення клопотання відповідача та повернення його апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, скаржником не наведено, у зв'язку з чим, судова колегія касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 911/4208/14 - без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР