ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 910/15874/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівКоробенка Г.П., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід17.02.2016за заявоюПублічного акціонерного товариства "Київенерго"провизнання наказу таким, що не підлягає виконаннюу справі№910/15874/13Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Київенерго"простягнення суми
за участю
- позивача:Прокоф`єва Л.В. (довіреність від 21.04.2016)- відповідача:Гуменюк Т.М. (довіреність від 30.09.2015),
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - боржник) звернулося у Господарський суд міста Києва із заявою про визнання наказу Господарського суду міста Києва №910/15874/13 від 03.06.2014 про стягнення пені таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що протягом трьохмісячного строку з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" боржником було сплачено на користь стягувача 35 473 481, 09 грн. заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року, що залишилася непогашеною на день набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а тому пеня, яка стягнута на підставі рішення у даній справі, підлягає списанню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2015 (суддя Домнічева І.О.) заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено, наказ Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 щодо стягнення 268 251,37 грн. пені визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано.
У касаційній скарзі боржник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві стягувач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Суд першої інстанції, задовольняючи своєю ухвалою заяву боржника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню на суму 268 251, 37 грн. пені, дійшов висновку, що перешкод для припинення зобов'язань та списання нарахованої пені на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" немає, виходячи з того, що загальна заборгованість за договорами 2012 року була погашена відповідачем протягом червня-липня 2015 року.
Скасовуючи цю ухвалу місцевого господарського суду апеляційна інстанція свою постанову мотивувала тим, що підстави для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 зі справи № 910/15874/13 таким, що не підлягає виконанню, відсутні, оскільки відповідно до змісту рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014, прийнятих у цій справі, основна сума заборгованості за спірним договором № 1476-12-ПР від 31.07.2012 у сумі 435 773 678, 33 грн., яка виникла за серпень-листопад 2012 року, станом на 28.12.2012 була погашена у повному обсязі.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що станом на 06.06.2015 заборгованість за спірним договором за природний газ, спожитий до 01.01.2014 не обліковувалась, що, в свою чергу, унеможливлює застосування до спірних правовідносин Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стосовно списання пені.
Підстави для скасування оскарженої постанови відсутні виходячи із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до приписів частини 4-ї статті 117 цього кодексу у разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідно до положень частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", якою мотивована заява боржника про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Таким чином цією нормою врегульовано правовідносини із заборгованості за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, тоді як судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість, на яку нарахована пеня, що стягується за спірним наказом господарського суду, виникла у 2012 році і станом на 28.12.2012 була погашена у повному обсязі, отже суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про те, що до спірних правовідносин неможливо застосувати положення вказаного вище Закону.
Крім того, наведеною вище нормою також визначено, що зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог, викладеній у цій нормі.
Отже, оскільки зазначеною нормою визначено, що реструктуризація здійснюється на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості, а пеня, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї норми, суд касаційної інстанції зазначає, що необхідною умовою для списання пені є наявність договору про реструктуризацію заборгованості.
Між тим, до заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, такого договору не додано, натомість заявником додано Протокол №1 засідання Комісії з питань реструктуризації та списання заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" та реалізації норм Закону України від 14.05.2015 №423-VІІІ.
За вказаних обставин боржником не додержано передбаченої наведеною нормою права процедури для списання пені, а списання пені здійснено ним в односторонньому порядку на підставі власного протоколу, зазначеного вище.
Таким чином оскільки до спірних правовідносин неможливо застосувати наведені положення вказаного вище Закону, виходячи із того, що договір про реструктуризацію заборгованості між сторонами не укладався, боржником не додержано передбаченої чинним законодавством процедури, необхідної для списання пені, правові підстави для задоволення заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, відсутні, тому постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі Господарського суду міста Києва №910/15874/13, залишити без змін.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук