ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 908/6061/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідачів: не з'явився не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Молокозавод - ОЛКОМ"на рішення та постановуГосподарського суду Запорізької області від 05 січня 2016 року Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 рокуу справі№ 908/6061/15за позовомприватного підприємства "Агрофірма "Семенівка"доприватного підприємства "Молокозавод - ОЛКОМ", приватного підприємства "Мирненський хлібозавод"про стягнення 309 910,28 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 309 910,28 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2016 (суддя - Кричмаржевський В.А.) позов задоволено.

Стягнуто солідарно з приватних підприємств "Молокозавод - ОЛКОМ", "Мирненський хлібозавод" на користь приватного підприємства "Агрофірма "Семенівка" 309 910,28 грн заборгованості та судовий збір.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (головуючий - Радіонова О.О., судді - Зубченко І.В., Марченко О.А.) рішення Господарського суду Запорізької області від 05.01.2016 скасовано та стягнуто з ПП "Молокозавод - ОЛКОМ" 309 910,28 грн заборгованості та судовий збір.

У позові щодо ПП "Мирненський хлібозавод" відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач - ПП "Молокозавод - ОЛКОМ", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у частині задоволених позовних вимог та справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 03.01.2012 між ПП "Агрофірма "Семенівка (постачальник) та ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" (покупець) було укладено договір поставки молока № 1-М, за умовами якого позивач зобов'язувався систематично постачати відповідачеві - 1 молоко коров'яче цільне, виготовлене постачальником (далі - сировина), а відповідач - 1 приймати та своєчасно оплачувати постачальнику за сировину.

Згідно з п. 2.1. договору кількість поставленої сировини визначається відповідно до товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 4.1. договору з урахуванням додаткової угоди до нього № 5483 від 01.11.2013 договірна вартість сировини, яка постачається у листопаді 2013 р., була встановлена таким чином: вищий сорт - 3.2049 грн за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02289 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 8 °C); перший сорт - 2.7470 грн. за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02289 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 10°C); другий сорт - 2.3655 грн за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02289 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 10 °C).

З урахуванням додаткової угоди № 5516 від 01.12.2013 договірна вартість сировини, яка поставляється у грудні 2013 р., була встановлена таким чином: вищий сорт - 3.2815 грн за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02344 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 8 °C); перший сорт - 2.8127 грн за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02344 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 10°C); другий сорт - 2.4221 грн за 1 фіз. кг базової жирності 3,4% +/- 0.02344 грн за кожні 0,1 % вмісту жиру - 5% (t ° › 10 °C).

За договором покупець сплачує постачальнику 20% податку на додану вартість та компенсацію згідно з П1 підр. 2 розділу ХХ ПКУ № 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до п. 4.5. договору розрахунки за поставлену сировину здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Періодичність оплат встановлюється один раз на місяць (п. 2 додаткової угоди № 5483 від 01.11.2013 до договору № 1-М від 03.01.2012).

Згідно з п. 5.9. договору сторони зобов'язуються своєчасно і в повному обсязі надавати документи і проводити щомісяця звіряння взаємних розрахунків за даним договором, складаючи акти звірок.

Пунктом 5.10. договору визначено, що покупець за даним договором зобов'язується щодня робити звірку з постачальником шляхом передачі факсом розшифровки до приймальної квитанції № ЗПК (МС) за попередній день, в якій вказуються обсяг поставленої сировини, ціна поставленої сировини та вартість за поставлену сировину.

Відповідно до п. 5.12. договору кількість і якість переданої сировини вказується в накладних на кожну її партію.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. Всі зміни та доповнення до договору повинні бути зафіксовані письмово та підписані обома сторонами (п. 7.1. договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач - ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" прийняв молочну сировини на загальну суму 483 365,39 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, приймальними квитанціями на закупівлю сировини та довіреностями № Дов-001018 від 01.11.2013, № Дов-001123 від 01.12.2013 (а.с. 27-134, т. 1).

Проте, відповідач сплатив позивачу лише 138 749,73 грн, а також з державного бюджету було виплачено позивачеві компенсації у розмірах 17 297,54 грн та 17 381,74 грн, які були зараховані останнім в рахунок погашення відповідачем-1 боргу за договором, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у сумі 309 910,28 грн (заявлена позивачем).

04.02.2015 позивач звертався до відповідача-1 із заявою про залік зустрічних однорідних вимог № 24 від 28.01.2015, зі змісту якої вбачається, що ПП "Агрофірма Семенівка" припинило зобов'язання ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" щодо сплати боргу за договором продажу молока № 1-М від 02.01.2014 на суму 449 419,67 грн та за договором продажу молока № 1-М від 03.01.2012 на суму 303 910,28 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 9 - 10, т. 2).

Однак, ПП "Агрофірма "Семенівка" зазначила про відсутність наміру здійснювати зарахування зустрічних вимог.

Як встановлено судами, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 24 від 28.01.2015 також була предметом розгляду Господарського суду Запорізької області від 13.08.2015 (рішення залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.2015) у справі № 908/4300/15, яким було солідарно стягнуто з ПП "Молокозавод-ОЛКОМ" та ПП "Мирненський хлібозавод" на користь ПП "Агрофірма "Семенівка" заборгованість у розмірі 449 419,67 грн за договором № 1-М від 02.01.2014 та встановлено, що сторонами не було досягнуто згоди щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, заява про залік зустрічних однорідних вимог № 24 від 28.01.2015, яка була підписана директором ПП "Агрофірма "Семенівка" Ємець С.В., подана відповідачу 1 після порушення провадження у справі про банкрутство (ухвала Господарського суду Запорізької області від 03.02.2015 у справі № 908/5172/14).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач просив стягнути з відповідачів 309 910,28 грн заборгованості.

Згідно вимог ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник або орган управління боржника виключно за погодження з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо, зокрема розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" значні правочини (договори) - правочини (договори) щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення правочину (договору).

Як встановлено судом, балансова вартість усього майна ПП "Агрофірма "Семенівка" складала 6 621 054,76 грн, з яких 5 861 724,81 грн - вартість рухомого та нерухомого майна, 759 329,95 грн - розмір права вимоги, що підтверджено копіями інвентаризаційних описів, а отже вартість угоди за заявою директора ПП "Агрофірма "Семенівка" складає приблизно 12,95 %, що перевищує 1 % від балансової вартості майна боржника, а тому заява ПП "Агрофірма "Семенівка" № 24 від 28.01.2015 повинна була бути погоджена розпорядником майна чого здійснено не було, що є порушенням ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також, в процедурі банкрутства, відповідно до ч. 8 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

А тому залік зустрічних однорідних вимог можливий лише за згодою кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника, після закінчення попереднього засідання суду у справі про банкрутство. У справі про банкрутство можуть існувати кредитори інших черг задоволення, майнові права яких можуть порушуватись внаслідок відсутності їх згоди на проведення заліку зустрічних однорідних вимог конкретного кредитора, оскільки, сума, на яку здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог кредитора до боржника, є активом боржника, який мав би бути, направлений на погашення вимог всіх кредиторів згідно з черговістю встановлену Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, правильним є висновок суду, що взаємозалік між сторонами на підставі заяви № 24 від 28.01.2015 як одностороннього правочину не відбувся, а тому суд правомірно задовольнив вимоги щодо відповідача 1 - ПП "Молокозавод - ОЛКОМ" та стягнув з нього 309 910,28 грн.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що на момент підписання та направлення заяви про залік зустрічних однорідних вимог директор ПП "Агрофірма "Семенівка" мав необхідний обсяг повноважень щодо вчинення такого правочину, то вони є неправильними та спростовуються висновками суду.

Доводи ПП "Молокозавод - ОЛКОМ" про порушення судом норм процесуального права є безпідставними та були предметом розгляду апеляційного суду, який прийшов до правильного висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції.

Апеляційний суд також прийшов до висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення з ПП "Мирненський хлібозавод" заборгованості та скасував рішення місцевого суду і правильність висновків в цій частині ніким не оскаржується.

Отже, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного підприємства "Молокозавод - ОЛКОМ" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року у справі за № 908/6061/15 - без змін.

Поновити виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01 березня 2016 року.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя І. Кондратова