Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №904/8240/15 Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №904/8...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 904/8240/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Гончарука П.А. Кондратової І.Д.розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2016у справі№ 904/8240/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю будівельної компанії "Строй-Альянс" допублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" простягнення заборгованості за договором підряду

за участю представників сторін:

від позивача: Римар В.Е. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Строй-Альянс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення основного боргу за договором підряду №14-30/108-У від 28.07.2014р. у розмірі 40 904,06грн., пені у розмірі 23 494,49грн., інфляційних у розмірі 43 490,46грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 40904,06 грн., пеню - 20415,15 грн., інфляційні - 22001,17 грн. та 1249,81 грн. судового збору, а в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.07.2014 між відповідачем (замовником) та позивачем (підрядником) укладено договір № 14-30/108-У, згідно п. 1.1., 1.2. якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов'язується власними силами та на власний ризик виконати роботи з урахуванням додаткової угоди № 2 у суворій відповідності до Робочого проекту, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ремонтно-будівельні та проектні роботи на встановлення (далі - роботи) споруди контейнерного типу - контрольно-пропускного пункту (далі - об'єкт) на шахті Дніпровська ПСП "Шахтоуправління Дніпровське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Згідно п. 4.2. договору, після закінчення виконання робіт по об'єкту комісією, що складається з уповноважених представників замовника та підрядника, здійснюється перевірка готовності об'єкта до експлуатації, за результатами якої оформлюється Акт готовності об'єкта до експлуатації.

Згідно п. 5.1. договору, вартість робіт за договором узгоджується сторонами у кошторисній документації, яка є невід'ємною частиною договору, та складає 226057,64 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 37676,27грн. (будівельно-монтажні роботи - 220057,64 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 36676,27грн.; проектні роботи - 6000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1000,00 грн.). Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов'язаних з виконанням робіт та плату за виконану ним роботу згідно договірної ціни і кошторисної документації, які є невід"ємною частиною договору.

Згідно п. 5.3. договору, оплата робіт здійснюється замовником щомісяця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та виставлення рахунку підрядником.

Остаточний розрахунок за всі виконані підрядником і прийняті замовником роботи здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту готовності об'єкту до експлуатації.

Договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014, а у випадку неналежного виконання сторонами усіх взятих на себе зобов'язань - до їх повного виконання (п. 10.1. договору).

Судами встановлено, що позивач (підрядник) виконав роботи на загальну суму 185127,51 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт ( форма КБ-2) № 26-14 від 07.10.2014 на суму 144223,45 грн. (ремонтно-будівельні роботи) та № 29-14 від 30.10.2014 на суму 34904,06 грн. (ремонтно-будівельні роботи), довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), а також актом здачі - приймання робіт № 30-14 від 30.10.2014 на суму 6000,00 грн. (проектні роботи), які підписані сторонами без зауважень.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, сплативши позивачу за виконання в жовтні будівельних робіт 144223,45 грн. (платіжне доручення від 12.03.2015 № 339507).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором, складає 40904,06 грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки судами достеменно встановлено, що відповідач в порушення умов договору за виконану роботу не розрахувався, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про стягнення з нього на користь позивача суми основного боргу у розмірі 40904,06 грн.

Крім того, суди попередніх інстанцій здійснивши перерахунок заявлених до стягнення пені та інфляційних втрат дійшли висновку про часткове задоволення вимог в цій частині у розмірі 20415,15 грн., 22001,17 грн. відповідно.

Доводи скаржника в частині відсутності підстав для стягнення суми заборгованості, з огляду на абзац другий пункту 5.3. договору, яким передбачено, що кінцевий розрахунок за роботи здійснюється після складення акту готовності об'єкту до експлуатації, колегія суддів вважає обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції, з огляду на те, що зазначений пункт договору закріплює кінцеві розрахунки між сторонами стосовно тих правовідносин, які можуть виникнути після підписання сторонами Акту готовності об'єкта до експлуатації.

При цьому, абзацом першим п. 5.3. договору сторони погодили щомісячну оплату робіт замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та виставлення рахунку підрядником.

Отже, абзацом другим пункту 5.3. договору передбачено остаточний розрахунок за всі виконані роботи, а не оплата якоїсь частки виконаних робіт.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2016 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2015 року у справі №904/8240/15 залишити без змін.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст